2018-01-08
259
Малювання дає можливість розвивати творче мислення, гармонійно розвиває особистість дитини, а також дозволяє їй краще опанувати математику, фізику та інші дисципліни.
Цікаво, але факт - дівчатка і хлопчики малюють по-різному. Перш за все варто відзначити, що хлопчики звичайно з великим задоволенням малюють технічні пристосування, машини, ракети, кораблики. Хлопчик, отримавши завдання на уроці малювання зобразити політ космічного корабля, швидше за все, в деталях зобразить космічний корабель, але космонавт буде зображений схематично, за умови, що його взагалі не забудуть зобразити, захопившись промальовуванням деталей корабля. Зображуючи житловий будинок, хлопчик промалює в деталях вікна та двері, антени на дахах, машини біля під'їзду, але може забути про мешканців. Це зовсім не означає, що хлопчики гірше дівчаток малюють людей, просто в силу статевих відмінностей їх більше цікавлять саме технічні подробиці.
Якщо в садковому віці дівчатка і хлопчики приділяють малюванню приблизно однакову кількість часу, то в шкільному віці дівчатка зазвичай малюють більш охоче і приділяють більше уваги всяким дрібним деталям на малюнку. Той же космічний політ вони зобразять неодмінно з космонавтом в кабіні, при цьому ретельно окреслять обличчя космонавта і абсолютно не подбають про деталі ракети. У будинку в кожному вікні дівчинки намалюють по дівчинці, яка поливає квіти, на лавку біля будинку посадять кішку, а машин у дворі, швидше за все, не буде. Ось так по-різному впораються із завданням дівчатка і хлопчики. Це обумовлено психологічними відмінностями хлопчиків і дівчаток.
Вчені висловили припущення, що це відбувається тому, що у чоловіків краще розвинена права півкуля мозку, яка відповідає за образне і абстрактне мислення. У школі ж під час навчання малюванню дівчаток і хлопчиків варто враховувати індивідуальні можливості дитини. Уроки малювання дуже корисні для всебічного розвитку дітей. Але викладачам варто більше приділяти уваги саме творчому розвитку дітей, а не дотримуватися стандартної форми навчання. Є думка, що уроки малювання повинні проходити у вільній формі, а викладач повинен давати дітям тільки ази техніки малювання. Особливо це стосується дітей, які явно обдаровані художніми талантами.
Урок
Урок – головна форма навчально-виховної роботи з дітьми в загальноосвітній школі. Структура уроку з образотворчого мистецтва містить такі компоненти:
І. Тема уроку
ІІ. Мета уроку. Мета поєднує три основних аспекти:
а) освітній – формування образотворчих знань, умінь та навичок, які супроводжуються розповідями про художників, їх картин, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації;
б) виховний – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: любові до людини, батьків, оточуючого світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордості за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва; бажання допомогти один одному та ін.;
в) художньо-творчий – формування творчої фантазії, нестандартного мислення, індивідуальних якостей, які дозволяють дитині не сліпо наслідувати вказівки вчителя, а проявити особисті здібності і талант.
ІІІ. Обладнання та матеріали: - для вчителя:
а) образотворчий ряд (наочність, педагогічний малюнок на дошці, ТЗН);
б) літературний ряд (вірші, прислів’я, приказки, загадки)
в) музичний ряд (музика відповідно до теми)
- для учнів: приладдя відповідно до теми.
Очікуваний результат: (Це визначення змістовно- образного результату, який вчитель передбачає отримати від кожного учня в кінці уроку на певному етапі художньо-творчого завдання.
ІV. Хід уроку (комбінованого)
1. Організація уваги учнів (установка на сприймання) (на цьому етапі формуються ключові компетентності: уміння вчитися, організовувати робоче місце).
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди (формування загальнокультурної а саме ціннісно-смислової (здатність бачити та розуміти навколишній світ та орієнтуватися в ньому) і мистецької компетентностей).
3. Демонстрація наочних засобів навчання з паралельним коментарем, бесідою, обговоренням (на цьому етапі формується навчально-пізнавальна (ключова), мистецька, інформаційна компетентності).
4. Інструктаж (демонстраційний) (формування мистецької компетентності).
5. Практична, творча діяльність учнів (формування мистецької, комунікативної (навички роботи у парі чи групі), соціальної (професійне самовизначення), креативної (досвід самовираження) компетентностей.
6. Аналіз та оцінка створених учнівських робіт (формування мистецької та комунікативної компетентностей)
Види уроків образотворчого мистецтва
· Уроки ознайомлення з мистецькими творами (учні ознайомлюються з окремими творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва або цілими серіями цих творів);
· Уроки вивчення творчості художників (проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців);
· Уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);
· Уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);
· Уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах).
За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу.
Основні типи уроку
· Теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців;
· Комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань);
· Практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва);
· Екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв);
· Милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).
2.4Уроки плани конспекти
