Приготування освітленого розчину хлорного вапна

 

Кількість дезинфікуючої речовини (X) в грамах для приготування робочого розчину вираховують по формулі:

 

X = (А х Б): С

 

де: А - процентна кількість активно - діючих речовин у розчині;

Б - кількість розчину, л або мл;

С - процентний вміст активно - діючих речовин у дезинфікуючому засобі

 

До хлорного вапна додають рівну кількість води і перемішують. Потім поступово додають решту води, накривають кришкою і залишають на 24 год для просвітлення розчину.

 

Визначення вмісту формальдегіду у формаліні

 

До 5 мл формаліну додають 95 мл дистильованої води (розведення в 20 раз).

В півлітрову конічну колбу вливають 30 мл 1 н розчину їдкого натру, 5 мл приготовленого формаліну і 10 мл 0,1 н розчину йоду.

Йод додають із бюретки повільно, невеликими порціями, причому обережними коловими рухами колби змішують кожну прилиту порцію йоду, колбу закривають пробкою, ставлять, в темне місце на 30 хв, після чого додають 40 мл 1 н розчину соляної кислоти. При цьому безбарвна суміш забарвлюється в бурий колір.

Суміш титрують 0,1 н розчином тіосульфату натрію із бюретки, коли суміш стане світло – жовтого кольору, в колбу добавляють 1 мл 1% р-ну крохмалю (індикатор). Забарвлену в синій колір рідину титрують до повного знебарвлення. Процентний вміст формальдегіду в формаліні розраховують по формулі:

Х = (100 - П) х 0,0015 х 20 х 20,

 

де: Х – процентний вміст формальдегіду в формаліні;

100 – кількість мл 0,1 н розчину йоду;

П – кількість мл 0,1 н розчину тіосульфату натрію, що пішло на титрування;

0,0015 – грам – еквівалент формальдегіду;

20 – розведення формаліну;

20 – множник для вираження в процентах (для титрування брали 5 мл тобто 20 частин із 100).

Приготування розчину формальдегіду

Розчин формальдегіду готують із формаліну, що містить 35 – 40% формальдегіду. Для цього попередньо готують та перевіряють вміст в ньому формальдегіду, потім розбавляють формалін водою до необхідного вмісту його в розчині.

Наприклад: вміст формальдегіду в формаліні 40%, а потрібно приготувати 100 мл 2% розчину формальдегіду. По 2 формулі знаходимо: Х = 2 х100: 40 = 5. Це означає, що для приготування цього розчину потрібно до 95 мл додати 5 мл формаліну.

Після виконання лабораторної роботи студентиповинні:

знати: механізм дії дезинфікуючих речовин, основні вимоги до дезинфікуючих речовин, їх приготування і використання.

вміти: визначати вміст хлору у хлорному вапні і готувати освітлений розчин хлорного вапна, визначати вміст формальдегіду у формаліні та приготувати розчин формальдегіду.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2,3

Тема: Контроль якості дезинфекції.

Мета роботи: навчити контролювати якість дезинфекції

Обладнання: реактиви, лабораторний посуд, поживні середовища, мікроскоп, ватно – марлеві тампони, бактеріологічні піпетки, лакмусовий папір, 1% - ний розчин фенолфталеїну, стакани.

 

Методичні вказівки

 

Використовують візуальний, бактеріологічний та хімічний методи контролю якості дезинфекції.

Візуальний метод. Визначають очищення технологічного обладнання, інвентарю, підлоги, стін та інших об’єктів шляхом їх огляду. Якість очищення об’єктів вважають задовільною при відсутності на об’єктах крові, слизі та інших видимих забруднень. Особливу увагу звертають на важко доступні місця та кутки приміщень, обладнань та ін..

Бактеріологічний метод. Контроль якості санітарного обладнання проводять щотижня. Для санітарно-бактеріологічних досліджень змиви з цих об'єктів в цехах беруть перед початком роботі. Якість миття технологічного обладнання та інвентарю вважається задовільним, якщо на 1 см² їх поверхні кількість мікроорганізмів не перевищує 1 000. Якість дезинфекції задовільна, якщо в змивах (10) не виявлено кишкової палички.

Санітарний стан рук працівників, що працюють визначають перед початком робочої зміни та перед початком роботи після перерви. Санітарний стан рук вважається задовільним, якщо після протирання долоні зовнішньої поверхні, піднігтьових та міжпальцевих просторів обох рук вологим ватно-марлевим тампоном в змивах не знайдено кишкової палички, а загальна кількість бактерій не перевищує 1 тис. в 1 мл.

Хімічний метод. Використовують для визначення концентрації активно діючих речовин в дезінфікуючих розчинах, що застосовувались для дезинфекції. Для виявлення кількості лугів на об’єктах після закінчення їх миття.

Для визначення концентрації активно - діючих речовин беруть по 500 мл, дезинфікуючого або миючого засобу в чисті колби або пляшки, які закривають притертими або резиновими пробками і направляють в хімічну лабораторію не рідше 1 разу в тиждень. Одночасно визначають температуру розчину.

Наявність або відсутність залишків лугів визначають в цеху /приміщенні/ індикаторним лакмусовим папером, щільно прикладають його до поверхні обладнання. Лакмусовий папір забарвлюється в синій колір при наявності лугів на об'єкті, а якщо їх нема, то колір паперу не змінюється. Для виявлення лугів до 50 мл змивної води добавляють 2-4 каплі 1% - ного розчину фенолфталеїну. При наявності лугів змивна вода забарвлюється в рожевий колір різної інтенсивності в залежності від їх концентрації.

Концентрацію активного хлору в установках для знезараження рук визначають щоденно. В розчинах хлораміну та хлорного вапна вміст активного хлору повинен бути 0,1 %.

Ефективність дезинфекції контролюють по кишковій паличці та стафілококові. Після проведення дезинфекції їх не повинно бути.

По стійкості до хімічних деззасобів кишкова паличка не поступає багатьом патогенним неспороутворюючим мікроорганізмам або перевищує її. Встановлено, що якщо при дезинфекції буде знищена кишкова паличка, то загинуть збудники таких хвороб, як бруцельоз, сальмонельоз, колібактеріоз, бешиха. Виключенням будуть збудники туберкульозу, миту та спороутворююча мікрофлора, стійкість яких значно переважає стійкість кишкової палички.

Для контролю якості дезинфекції при туберкульозі та деяких інших захворювань санітарно - показовим мікроорганізмом вважається стафілокок, який виявляється в 100% проб взятих для дослідження.

Змиви беруть через 2 - 3 години після проведення профілактичної дезинфек­ції або перед початком роботи. Змиви беруть із підлоги, стін, кутків - всього з 10-20 різних ділянок. Для цього крейдою, скальпелем чи іншим гострим предметом намічають квадрати 10 х 10 см. Протирають добре віджатим тампоном протягом 1 хв в горизонтальному та вертикальному напрямку. Тампони окремо поміщають в стерильний нейтралізуючий розчин або стерильну воду (20 мл) і в такому ж виді доставляють для бактеріологічного дослідження в лабораторію. Змиви повинні бути досліджені не пізніше 2 годин після взяття.

Для виявлення кишкової палички 1 мл змиву висівають на поживне середовище Кода, Ендо. Висів витримують в термостаті при температурі 37°С протягом 24 годин.

Проведена дезинфекція вважається задовільною, якщо нема росту тест - мікробів в досліджених змивах; профілактична - у всіх пробах; поточна - не менше, як в 90 % проб; заключна -у всіх пробах.

Після виконання лабораторної роботи студенти повинні:

знати: види дезинфекції, методи дезинфекції, хімічні, фізичні засоби дезинфекції, їх властивості, механізм бактерицидної дії.

вміти: проводити контроль якості дезинфекції візуальний, хімічний, бактеріологічний, брати змиви з обладнання досліджувати їх на кишкову паличку та стафілокок.