Лабораторна робота №6

ВИЗНАЧЕННЯ ЙОНІВ Cr³⁺ ТА CrO У РОЗЧИНІ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Хром – твердий блискучий метал, плавиться за температури 1890°С, з густиною 7,19 г/см³. За кімнатної температури хром стійкий до дії води та повітря. Розведені сульфатна і хлоридна кислоти розчиняють хром з виділенням водню. В холодній концентрованій нітратній кислоті хром не розчиняється і після обробки нею пасивується.

В сполуках Хром проявляє різну валентність. Відомі катіони двовалентного Хрому Cr²⁺, катіони тривалентного Хрому Cr³⁺, аніони хромат CrO та дихромат CrO шестивалентного Хрому.

Солі двовалентного Хрому – блакитного або червоного кольору. На повітрі вони легко окиснюються киснем до солей тривалентного Хрому, що мають зелений або фіолетовий колір. Хром (ІІІ) гідроксид сіро-зеленого кольору, має амфотерні властивості. Хром (VI) оксид або хромовий ангідрид CrO₃ – кристали темно-червоного кольору, добре розчинні у воді, при чому утворюється хроматна чи дихроматна кислоти.

Солі хроматної та дихроматної кислот у водному розчині гідролізують. Розчини хроматів мають лужну реакцію, дихроматів – кислу. Гідроліз відбувається за рівняннями:

CrO + H₂O = НCrO + OH^-,

Cr₂O + H₂O = 2CrO + 2H⁺.

Солі тривалентного Хрому можна окиснити до дихроматів в кислому середовищі сильними окисниками типу персульфат-йона чи перманганат-йона. В лужному середовищі для окиснення сполук Хрому (ІІІ) до хроматів достатньо менш сильних окисників, наприклад, хлор, бром, пероксид водню цілком влаштують.

Окиснення тривалентного до шестивалентного Хрому супроводжується зміною забарвлення розчину: зелені або фіолетові розчини тривалентного Хрому набувають жовтого (колір CrO ) або оранжевого (колір Cr₂O ) забарвлення. Тому реакцією окиснення Хрому (ІІІ) до Хрому (VI) можна відкрити тривалентний хром.