Б А Н К С И Т У А Ц І Ї У С П І Х У

П Р И Й О М И Т Е Х Н О Л О Г І Ї Категорії учнів Різновиди радості
Надійні Впевнені Невпевнені Зневірені
“Невтручання” “Холодний душ” “Емоційне поглажування” “Анонсування” (Запобіжний контроль) “Миша у сметані” “Гидке каченя” «Здійснена радість»
“Даю шанс” “Сповідь” “Даю шанс” “Сходи” “Встань у стрій” “Сходи” “Встань у стрій” “Неочікувана радість”
“Емоційний сплеск” “Обмін ролями” “Зараження” “Обмін ролями” “Зараження” “Емоційний сплеск”   “Обмін ролями” “Зараження” “Загальна радість”
Творча співпраця вчителя з учнем, з батьками, успіх => Радість учня + Радість батьків “Сімейна радість”
“Еврика” “Навмисна помилка” “Лінія горизонту” “Еврика” “Навмисна помилка” “Лінія горизонту” “Еврика” “Навмисна помилка” “Еврика” “Навмисна помилка” “Радість пізнання”
             

Понятійний апарат технології

Ситуація – сполучення зовнішніх та внутрішніх у відношенні до суб'єкта умов, які спонукають його до будь-яких дій.

Ситуація успіху – сполучення умов, які забезпечують успіх, як результат подібної ситуації. Ситуація успіху – це те, що може організувати вчитель для досягнення учнем успішності в навчанні і радості.

Успіх – це вдача у досягненні якихось результатів в діяльності, суспільне визнання особистості. В залежності від того, ким і як готувався, чим мотивувався, як підтримувався, він може бути очікуваним та неочікуваним, підготовленим та непідготовленим, короткочасним та тривалим, періодичним та частим, миттєвим та стійким, який направлений на подальше життя дитини.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване сполучення умов, при яких утворюється можливість досягти значних результатів в діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім’ї.

З психологічної точки зору успіх – це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, надіями (з рівнем домагань), або перевершив їх.

З соціально-психологічної точки зору успіх – оптимальне співвідношення між очікуваннями оточуючих, особистості та результатами їх діяльності. В тих випадках, коли очікування особистості співпадають або перевершують очікування оточуючих, найбільш значних для особи, можна говорити про успіх. Може змінюватися коло людей, думку яких цінує особистість, але сутність успіху не змінюється.

Очікування особистості – перебування особистості у стані припущення, надії, сподівань, що що-небудь трапиться, з’явиться.

Констатований успіх – школяр фіксує досягнення, радіє йому. Успіх відбувся, створив у дитини відмінний настрій, дав йому можливість пережити радість визнання, відчуття своїх можливостей, віри у завтрашній день.

Узагальнюючий успіх – очікування успіху стає поступово стійкою потребою. З одного боку – небезпека переоцінити свої можливості, заспокоїтися, “відпочити на лаврах”.

Передбачений успіх – дитина очікує на успіх, сподівається на нього. В основі такого очікування можуть бути і обґрунтовані надії. Однак, якщо очікуваний успіх не відбувся, то на усунення можливої реакції може піти багато зусиль, часу та енергії, бо наслідки “не здійсненого чуда” буває важко навіть передбачити.

Стан тривожного очікування – такий стан дитини, при якому вона знаходиться в постійному стресі очікування події, невідомої за результатом. Вона виникає не миттєво, а формується поступово, підсвідомо, в результаті постійного нашарування будь-яких невдач, конфліктів, попередити або швидко ліквідувати які не вдається. Тягне за собою зміну поведінки та сприйняття особистості в порівнянні з попередніми.

Стан неадекватного оптимізму – проявляється у значній переоцінці своїх сил, можливостей. Може виникнути після ряду успіхів, які отримали суспільне визнання. Формується через поступове завищення самооцінки на основі некритичного відношення оточуючих та призводить до прагнення здобути успіх будь-якою ціною. Причому основою такого стану може бути щире переконання учня в збіжності потреб та його можливостей. Невідповідність дійсних справ уяві про їх стан рано чи пізно призведе до гірких розчарувань.

Вихователь повинен піклуватися про те, щоб виховний процес завжди створював учням ситуацію успіху. Головне, що треба вчителю для ефективної реалізації прийомів технології “Створення ситуації успіху” - створити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її “недоліки”, побачити тільки перспективні лінії розвитку.

Технологія “Створення ситуації успіху” потребує від вихователя великої власної творчої роботи по створенню прийомів, які б були доречними саме в даній конкретній виховній ситуації. Тому, можливо, ця технологія і не здобула своїх прихильників, оскільки класні керівники, вихователі, вчителя не мали певного досвіду створення таких прийомів і також можливості для постійного пошуку та створення таких ситуацій.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: