Бактеріальний кон’юнктивіт

Етіологія: стафілокок, стрептокок, пневмокок, менінгокок, паличка Коха – Уікса, дифтерійна паличка, гонокок тощо. Для лікування з кон’юнктиви беруть мазок для бактеріоскопії або застосовують антибіотики широкого спектра дії.

Стафілококовий кон’юнктивіт має гострий початок. Запалення починається на одному оці, а через 1 – 2 дні на іншому. Скарги на почервоніння, закисання, різь в очах. Під час огляду – виділення переважно слизово-гнійного характеру, які засихають, і на краях повік утворюються кірочки. Кон’юнктива набрякла, стовщена, червона, гіперемія наростає у напрямку до склепінь, по периферії рогівки можуть з’являтися інфільтрати сірого кольору. Через тиждень запалення зменшується і закінчується протягом 2 тиж.

Пневмококовий кон’юнктивіт – характерними ознаками є точкові крововиливи кон’юнктиви склери, плівки білуватого кольору на кон’юнктиві повік, які легко знімаються вологим тампоном, після чого оголюється розрихлена кон’юнктива. На відміну від дифтерійного кон’юнктивіту плівки знімаються легко і кон’юнктива під ними не кровоточить. У дитячих колективах захворювання може мати епідемічний характер.

Гострий епідемічний кон’юнктивіт Коха – Уїкса. Паличка Коха – Уїкса легко передається комахами, через руки, предмети у разі недотримання правил гігієни, може мати характер епідемії. Клініка:

· ріжучі болі, відчуття стороннього тіла,

· набряк повік та слизової оболонки, гнійні виділення,

· дрібні крововиливи під кон’юнктиву, яка виглядає в виді 2 трикутних островків, які звернені основою к лімбу.

· загальна слабкісь, підвищення Т тіла, нежитем.

Особливо бурхливо перебігає у дітей, у процес може втягуватися рогівка, що виявляється у вигляді крайових сірих інфільтратів, супроводжується світлобоязню, блефароспазмом, сльозотечею.

Лікування.

1. Ізоляція хворого із дотриманням сан-епід режиму з ціллю попередження розповсюдження інфекції, необхідно виделити особистий рушник, посуд, іграшки, книги, слідкувати, щоб нихто не торкался його постільної белизни

2. часті промивання кон’юнктивальної порожнини розчином антисептика: 2% розчин борної кислоти, розчин фурациліну 1:5000, розчин калію перманганату 1:5000. Кожні 2-3 год у кон’юнктивальний мішок закрапують 20-30% розчин натрію сульфацилу або антибіотики (0,3% р-н гентаміцину, 0,5% р-н левоміцетин, 1% р-н мономіцину, поліміксину, неоміцину тощо).

3. На ніч за нижню повіку закладають мазь з антибіотиками – 1% тетрациклінову, 1% еритроміцинову

4. Здебільшого через 4-5 днів лікування настає одужання

Дифтерійний кон’юнктивіт. Збудник – паличка Лефлера. Переважно хворіють діти, яким не повністю проводилися профілактичні щеплення проти дифтерії.

Клініка: виражені набряк і гіперемія повік, іноді з синюшним відтінком, настільки виражений і щільний, що повіки неможливо вивернути перші 2-3дні. Виділення спочатку незначні, слизові, через 2-3 дні повіки розм’якшуються, кількість виділень збільшується, вони мутні з хлопьями. На слизовій оболонці вивернутого повіка - плівки брудно-сірого кольору, які важко зняти, а після їх видалення оголюється звиразкована кон’юнктива, яка кровоточить. Пізніше на місці виразок утворюються рубці зірчастої форми, можуть виникати зрощення між кон’юнктивою повік і склери. В важких випадках може наступити розпад і перфорація рогівки і око гине.

Супроводжується підвищеною Т тіла,головним болем, загальною слабкістю, явищами ангіни чи навіть дифтерійним крупом. Регіональні лімфовузли збільшені, болючі.

Лікування - обов’язково бактеріологічне дослідження. Специфічне лікування починають одразу. Хворому вводять 6 – 10 тис АО протидифтерійної сироватки (з рахунку 1000АО на 1 кг маси тіла).

Призначають антибіотики широкого спектра дії в краплях та ін’єкціях, мазі закладають на ніч. Застосовують вітаміни групи В і ретинол.

Гонобленорея (гноєтеча)., або гонококовийкон’юнктивіт виникає при попаданні в око гонокока Нейсера:

1. під час народження дитини, якщо мама хворіє гонорією,
2. у дітей у разі недотримання правил особистої гігієни, якщо в сім’ї є хворі на гонореєю,
3. у дорослих, якщо вони хворі на гонореєю.

Клініка: особливо важко перебігає у новонароджених. У них захворювання починається через 2-3 дні після народження. Виявляється вираженим набряком повік з синюшним відтінком, важко навіть відкрити повікову щілину, при цьому з –під щільно стулених повік можуть струменем витікати серозно-кров’янисті виділення які нагадують м’ясні помиї. На 4-5 день набряк повік зменшується, з’являються гнійні виділення, які підсихають на повіках та щільно заклеївають їх. Гній накопичується і коли розкривають очі він тече струєю. При огляді видно гіперемовану розрихлену кон’юнктиву, її набряк навколо рогівки у вигляді валика. Унаслідок цього трофіка рогівки погіршується, може виникнути виразка рогівки, швидке розплавлення рогівки і око гине.

Профілактика гонобленореї у новонароджених є обов’язкової. Відразу після народження дитини повіки протирають 2% розчином борної кислоти. Після цього в кон’юнктивальний мішок 3 рази протягом 1 год закрапують 30% розчин сульфацил-натрію або свіжоприготовлений розчин пеніциліну 25 000 ОД в 1мл. Також проводять дородові обстеження жінок з наступним лікуванням.

Лікування: проводять бактеріологічне дослідження чутливості збудника до антибіотика. Ефективними переважно є напівсинтетичні пеніциліни, антибіотики групи цефалоспоринів тощо. Антибіотики призначають місцево і загально відповідно до маси тіла і віку дитини.