Індивідуально-дослідницьких завдань

1. Індивідуально-дослідницьке завдання може бути виконано у формі реферату, слайд-презентації, проекту або студентської наукової статті.

2. У ІНДЗ має бути присвячене темі, яка спрямована на розв’язання актуальних проблем сучасної теорії та практики освітньої діяльності. Студенту надається право обирати тему в межах орієнтовної тематики, що визначена спільно з викладачем з урахуванням наукового та практичного інтересу. Основними критеріями, окрім інтересу студента є також актуальність, новизна і практична цінність; наявність теоретичної бази та необхідної статистичної інформації; можливість отримання від упровадження результатів дослідження навчально-виховного ефекту.

План науково-дослідницького завдання повинен послідовно містити назви всіх структурних елементів: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина (розділи та підрозділи), висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Важливим етапом написання роботи є визначення змісту. Зміст або план (відповідно до форми роботи) повинен бути логічно витриманий, послідовний, відображати коло окреслених питань, що будуть розглядатись при розкритті теми, з виділенням основних питань, яким підпорядковуються всі інші. Він має бути коротким, чітким та змістовним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні.

3. Вступ ІНДЗ повинен мати наступні структурні елементи: а) сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми; б) актуальність теми; в) рівень розробленості в працях вітчизняних та зарубіжних учених; г) обґрунтування необхідності проведення дослідження; д) об’єкт та предмет дослідження; ж) мету та завдання дослідження; з) перелік застосованих методів дослідження.

Обсяг та наповнення вступу визначається видом наукової роботи.

В основній частині наукової роботи викладається сутність та зміст дослідження: базові теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань роботи; різноманітні концептуальні положення та підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; пропонуються можливі шляхи вирішення виявлених проблем.

У науковій роботі неприпустимим є плагіат, коли чужі пропозиції видаються автором за власні.

Основною метою висновків у ІНДЗ є підсумки проведеної роботи. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим меті та завданням. Тут не слід повторювати зміст вступу чи основної частини, а потрібно коротко, логічно та аргументовано сформулювати основні положення роботи.

4. При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в науковій роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, питання, вивченню яких присвячена наукова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. У разі, якщо літературне джерело мало декілька перевидань, то необхідно посилатися на останнє видання. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (зразок, [1, с. 15] де 1 – порядковий номер джерела, а 15 – сторінка, де знаходиться посилання або цитата).

5. При формуванні тексту наукової роботи студенти мають дотримуватися наукового стилю викладання. Науковому стилю притаманні: послідовність, логічність, взаємозв’язок теоретичних положень, точність формулювань, визначення понять, певна система та класифікація об’єктів, що розглядаються.

Стилістичні вимоги до видів науково-дослідної роботи студента складаються з двох елементів: рівень мови та стиль або так званий академічний етикет. Найбільш характерною особливістю письмової наукової мови є формально-логічний виклад матеріалу, тобто побудова тексту в формі роздумів та доказів. Академічний етикет передбачає вичерпну доказовість висунутих положень, змістовну завершеність, цілісність та зв’язаність тексту. Це досягається за допомогою спеціальних мовних засобів відображення логічних взаємозв’язків.

Не допускається використання побутового або публіцистичного стилю чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Мова виконання – українська.

6. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. До списку використаної літератури заносяться теоретичні та практичні праці, подані в алфавітному порядку і оформлені з урахуванням усіх необхідних вимог державного стандарту.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

7. Наукову роботу друкують за допомогою персонального комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм) у форматі Word 97 або пізнішої версії, шрифт Times New Roman. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм, нижнє – 25 мм. Для кожного із видів робіт існує рекомендований обсяг з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Абзац – 1,25 мм, вирівнювання тексту – по ширині. Нумерація сторінок у верхньому колонтитулі праворуч.

8. В процесі навчальної діяльності студенти, які проявили хист до науково-дослідної діяльності залучаються до наукових досліджень, результати яких представляють у вигляді тез та студентських наукових статей. Загальні вимоги до змісту та оформлення малих за обсягом наукових видань: тез, статей підготовлених викладачами та студентами суттєво не відрізняються. Проте обсяг наукових статей досвідчених науковців чітко регламентується вимогами ВАК України, а щодо обсягів та оформлення наукових публікацій студентів, то вони визначаються відповідно до вимог збірника чи іншого наукового видання, в якому планується оприлюднення матеріалів дослідження.