Особливості дихання у птахів

Дихання у птахів має певні особливості, які зумовлені особливостями будови дихальної системи, що є пов'язані з їхньою пристосованістю до польоту. Основними особливостями будови дихальної системи у птахів є:

- малий об’єм і проста будова носової порожнини;

- наявність в ділянці біфуркації трахеї на бронхах голосового апарату (співочої гортані);

- відносно малі легені, у яких головні бронхи, увійшовши в легені пронизують їх наскрізь і переходять у відповідні повітроносні мішки;

- наявність 9 повітроносних тонкостінних мішків (1 непарний міжключичний та 4 парних мішків – шийні, краніальні грудні, каудальні грудні, черевні (найбільші)), які розміщують між внутрішніми органами, а їх відростки проникають у кістки і між м’язами;

- відсутність діафрагми і плеври та зростання легень із реберними стінками.

Розширення грудної клітки, легень і повітроносних мішків відбувається за рахунок скорочення міжреберних і грудних м’язів, які становлять 45-60 % маси всіх м’язів.

При акті вдиху в птахів атмосферне повітря заповнює як легені (альвеоли легень), так і повітроносні мішки. Під час акту видиху повітря із повітроносних мішків попадає у альвеоли легень, із яких повітря виділяється через дихальні шляхи в навколишнє середовище. Краще заповнення повітроносних мішків атмосферним повітрям відбувається у птахів під час польоту за рахунок роботи м’язів крил і грудей. Підняття крил зумовлює втягування повітря до легень і повітроносних мішків. При опусканні крил повітря витискується із легенів, а також із повітроносних мішків, яке попадає до альвеол

легень. Отже, у птахів надходження до альвеол легень повітря багатого на кисень є як під час акту вдиху, так і під час акту видиху завдяки надходження повітря до них із повітроносних мішків. Така особливість дихання у птахів називається подвійним диханням. Воно сприяє більш інтенсивному газообміну в альвеолах, що є необхідною умовою для польотів птахів. Подвійне дихання значно краще відбувається у птахів під час польоту, в яких велику роботу виконують м’язи крил. У домашньої птиці літальна функція виражена дуже слабо.

У повітроносних мішках птахів газообмін не відбувається. Вони беруть участь у зменшенні маси тіла при плаванні та польотах.

Частота дихання в різних домашніх птахів неоднакова. При оптимальній температурі вона становить: у курей – 12-30, качок – 15-30, гусей – 9-20, індиків – 13-20. Частота дихання у домашніх птахів різко зростає при підвищенні температури навколишнього середовища.

Дихання в птахів регулюється так само як у ссавців. Птахи дуже чутливі до нестачі кисню і підвищеного вмісту вуглекислого газу.