Заняття 1. Структурний аналіз механізмів

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До практичних занять з дисципліни «Теорія механізмів і машин» для студентів спеціальності 6.051102 та 6.050502 всіх форм навчання

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни „Теорія механізмів і машин” для студентів напряму 6.051102 та 6.050502 всіх форм навчання / Укл.: Б.М.Кутепов, С.Ю.Кружнова, А.А.Скребцов – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 39с.

Укладачі: Б.М.Кутепов, ст. викл.

С.Ю.Кружнова, ст.викл.

А.А.Скребцов, асистент

Рецензент: Г.П.Громовий, к.т.н., доцент.

Відповідальний за випуск: В.Г.Шевченко, доцент, к.т.н.

Затверджено

на засіданні кафедри

«Механіка»

Протокол № 1

від 31.09.2011р.

ЗМІСТ

	Робочі плани практичних занять
	Заняття 1. Структурний аналіз механізмів
	Заняття 2. Самостійна робота. Структурний аналіз механізмів
	Заняття 3. Кінематичне дослідження механізмів
	Заняття 4. Кінематичне дослідження передач
	Заняття 5. Кінетостатичне дослідження механізмів
	Заняття 6. Визначення динамічних характеристик механізмів
	Заняття 7. Визначення закону руху ланки зведення
	Заняття 8. Проектування зубчатих передач
	Питання з ТММ до екзамену
	Методична література, розроблена на кафедрі і яка видається через бібліотеку ЗНТУ
	Література державних видавництв, яка видається через бібліотеку ЗНТУ

Ці методичні вказівки призначені для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять з теорії механізмів і машин.

При розв’язанні задач мається на увазі, що студенти вже вивчили повний курс теоретичної механіки. Тому при розв’язанні деяких задач можуть використовуватись усі методи, засоби або теореми теоретичної механіки, якщо тільки не вказаний конкретний метод, або теорема, які треба відпрацювати на даному практичному занятті.

Перед кожним практичним заняттям студент повинен вивчити відповідний теоретичний матеріал і знати відповіді на наведені питання.

Задачі, які вказані в кожному занятті, беруться з посібника «Артоболевский И.И., Эдельштейн В.В. Сборник задач по теории механизмов и машин. Учеб. пособие, 2-е изд.-М.:Наука,1975.»

У чисельнику вказані задачі, що розв’язуються під час заняття, а у знаменнику – задачі, які треба розв’язати самостійно.

В разі пропуску заняття студент повинен перед наступним заняттям показати викладачеві усі розв’язані задачі попереднього заняття.

РОБОЧІ ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1. Структурний аналіз механізмів

Задачі:

Контрольні питання

1 Що таке ланка та які вона має характеристики?

2 Що таке кінематична пара?

3 Як класифікуються кінематичні пари?

4 Які бувають кінематичні ланцюги?

5 Що зветься механізмом?

6 Що зветься машиною?

7 За якою формулою визначається ступінь волі механізму?

8 Що означає ступінь волі механізму?

9 Для чого в механізмах іноді ставлять зайві ланки і в’язі?

10 Які правила заміни кінематичних пар 4-го класу парами 5-го класу?

11 Що таке група Ассура? Навести приклади.

12 Як визначається клас групи Ассура?

13 Як визначається порядок групи Ассура?

14 Як визначається клас механізму в цілому?

15 Що таке пасивні в’язі та зайві ступені волі?

16 Як утворюється будь-який механізм?

Приклад 1.1

Зробити повний структурний аналіз механізму кисневого насосу, схема якого зображена на рисунку 1.1

Даний кінематичний ланцюг є плоским, складним і замкнутим.

Ступінь волі механізму визначається за формулою Чебишева:

, (1.1)

де n = 6 - кількість рухомих ланок механізму;

p₅ = 8 - кількість кінематичних пар 5-го класу (з’єднання ланок 7 і 1, 7 і 6, 7 і 2, 2 і 3, 3 і 4, 4 і 5, 5 і 7, 4 і 6);

p₄ = 1 - кількість кінематичних пар 4-го класу (з’єднання 1 і 2 ланок – зачеплення зубчатих коліс).

Кінематичну пару 4-го класу замінюємо додатковою ланкою з двома кінематичними парами 5-го класу. Схему механізму після заміни показано на рисунку 1.2.

Ланка 8, що входить у кінематичні пари М і N 5-го класу з ланками 1 і 2, з’явилась замість вищої пари В 4-го класу. Вхідною ланкою обрана ланка 1.

Виділяємо з механізму групи Ассура (рисунок 1.3)

Формула побудови механізму

В цій формулі цифра І означає початковий механізм 1-го класу, ІІ і ІІІ – класи приєднаних груп, а цифри в дужках – номери ланок, з яких ці групи складаються.