Функціональна характеристика перервних з'єднань кісток

Перервні з'єднання кісток називають ще синовіальними з'єднаннями, порожнинними з'єднаннями або суглобами. Суглоб має свою специфічну конструкцію, розташування в організмі й виконує певні функції.

У кожному суглобі розрізняють основні елементи й додаткові утворення. До основних елементів суглоба відносять: суглобні поверхні що з'єднують кістки, суглобна сумка (капсула) і суглобна порожнина.

Суглобні поверхні кісток, що з'єднуються, повинні в певній мері відповідати один одному за формою. Якщо поверхня однієї кістки опукла, то поверхня іншої трохи ввігнута. Суглобні поверхні покриті звичайно гіаліновим хрящем, що зменшує тертя, полегшує ковзання кісток при рухах, є амортизатором і запобігає зрощенню кісток. Товщина хряща 0,2-4 мм. У суглобах з обмеженою рухливістю суглобні поверхні вкриті волокнистим хрящем (хресцово – підвздошний суглоб).

Суглобна сумка - це сполучнотканинна оболонка, що герметично оточує суглобні поверхні кісток. Вона має два шари: зовнішній - фіброзний (дуже щільний, міцний) і внутрішній - синовіальний (з боку порожнини суглоба вкритий шаром ендотеліальних клітин, які виробляють синовіальну рідину).

Суглобна порожнина - невелика щілина між кістками, що з'єднуються, заповнена синовіальною рідиною, яка змочує поверхні кісток що з'єднуються, зменшує тертя, силою зчеплення молекул з поверхнями кісток зміцнює суглоби, а також пом‘якшує поштовхи.

Додаткові утворення формуються в результаті функціональних вимог, як реакція на збільшення й специфічність навантаження. До додаткових утворень відносять суглобні хрящі: диски, меніски, суглобні губи, зв'язування, вирости синовіальної оболонки у вигляді складок, ворсинок. Вони є амортизаторами, поліпшують конгруентність поверхонь які сполучають кістки, збільшують рухливість і розмаїтність рухів, сприяють більш рівномірному розподілу тиску однієї кістки на іншу. Диски - це суцільні хрящові утворення, розташовані усередині суглоба; меніски мають форму місяця (у колінному суглобі); губи у вигляді хрящового ободку оточують суглобну поверхню (біля суглобної западини лопатки); зв'язування - це пучки сполучної тканини, що йдуть від однієї кістки до іншої, вони не тільки гальмують рух, але й спрямовують їх, а також зміцнюють суглобну сумку; відростки синовіальної оболонки - це занурені у порожнину суглоба складки, ворсинки заповнені жиром.

Суглобна сумка, зв'язує м'язи, що оточують суглоб, створює атмос-ферний тиск у середині суглоба. Суглоби виконують в основному три функції: сприяють збереженню положення тіла і його окремих ланок, беруть участь у переміщенні частин тіла по відношенню один до одного й, нарешті, беруть участь у локомоціях - переміщеннях усього тіла у просторі. Ці функції визначаються дією активних сил - м'язів. Залежно від характеру м'язової діяльності в процесі еволюції й утворилися з'єднання різної форми, що мають різні функції.