СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 35 страница

[бугай⁵] (бот.) «вид дерева з неприєм­ним запахом, подібного до оцтового Me; вид кімнатної квітки МСБГ; вид горо-ховидної рослини О», [бугаї] «журавли­на, Vaccinium oxycoccos L.» Mak, [бу-гайнйк] «ромашка, рум'янок, Matrica­ria chamomilla L.; петрів хрест, Lath-raea squamarla L. Mak»; — р. [бугань] (вид рослини), [бугонь] «тс»; — неясне; можливо, походить від тюркських назв рослин типу тур. bogan букв, «задуш­ливий» (it bogan «аконіт», kurt bogan «тс.»); пор. ще етимологічно неясні п. bugaj (невиразно окреслена назва місце­вості; місця, розташовані над водою, Sławski І 48), р. буга «низинні береги річки, зарослі вербняком, осокориною, чагарником» (Фасмер І 227—228).

[бугаш] «запустілий ліс» (з XVI ст.); — очевидно, запозичення з румунської мови; рум. buhâs «ялина з опущеними на землю гілками; [невелика, квола ялин­ка з густими гілками]», [buhäsie] «хаща, гущавина з невеликих ялинок» похо­дять, мабуть, від болг. бухвам «буйно розростатися; підійматися (про тісто)» або пов'язаного з ним бухлат «розло­жистий; пишний (про гілки)», спорід­нених з укр. бухнути, набухати; сум­нівніше протилежне виведення румун-

ського слова від українського, яке не­обгрунтовано пов'язується з якимось турецьким (Crânjala 225); непереконли­ве зближення з рум. bufnifä «сова, пу­гач» на підставі гаданої схожості ску­йовдженого пір'я на голові цих птахів з хащами (Tiktin І 235, 236) або buhä «тс.» (Scheludko 128); рум. buhâv «роз­бухлий», етимологічно споріднене з bu­hâs, неправильно зближується (Cihac 31, 208) з puf, що походить від ел. рихъ. — Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 15; Шаровольський 36. заходозн. 62, 63; БЕР І 94.— Див. ще бухнути.

[буґер] «четвертак (дрібна монета)» ЕЗб ЗО; — слц. buger «тс», схв. заст. бу-гер (австрійська мідна монета); — запо­зичено з угорської мови, можливо, че­рез словацьку; уг. ст. buger «четвертак» походить від нвн. (бав.-австрійськ.) [bug(g)erthaler] «вид французького та­ляра» (XVIII ст.), утвореного з нвн. (лотарінг.) [bugar] «нікчема, ледащо» та назви монети Thaler «талер».— MNTESz І 379—380.— Див. ще буґера.

[бугера] «волоцюга»; — слц. [buge­rà «назарени (секта)», bugris (розм.) «де­белий хлопець»; — запозичення з угор­ської мови; уг. заст. bugër «огидна осо­ба; селянин» походить від нвн. [bugar] «тип, суб'єкт; нікчема, ледащо», яке зводиться до фр. bougre «суб'єкт; шах­рай; огидна особа», ст. bolgre «єретик», що походить від лат. Bulgarus «болгарин» (у зв'язку з тим, що маніхействуючі болгари в часи середньовіччя вважались єретиками).— MNTESz І 379—380; Dau-zat 101—102; Gamillscheg 132.—Див. ще болгарин.— Пор. буґер.

бугила, бугиль, буглав — див. бо­гила.

[буп'р] (род. в. бугору) «сильний ві­тер» Ж; — неясне; можливо, результат деетимологізації п. Węgier (=укр. *ву-гор, угрин) «південний вітер», сприйма­ного у Прикарпатті як «сильний вітер» (з гір, що знаходяться тут на півдні); слово мало зазнати формальних змін, очевидно, вже після запозичення як не­зрозуміле; п. Węgier «південний вітер» виникло з Węgier «угорець» як назва вітру з Угорщини.

бугор

будара

 

бугор «пагорб», [бугер Л, бугір ЖІ «тс», бугорчатка (заст.) «туберкульоз», [буграстий] Я, бугристий, бугруватий; — р. бр. бугор, бр. [бугорынне] «нагрома­дження, купа», [бугорыць] «будувати, зводити абияк»; — пел. *bug"brï>; — ма­буть, споріднене з лтс. baugurs «горб, пагорок», buguraïns «горбкуватий», bau-ga «поплавець на рибальській сітці», budzis «гуля, жовно», а також дінд. bhugnâh «гнутий», нвн. biegen «гнути», гот. biugan «тс», від іє. *bheug(h)- «гну­ти»; сумнівне пов'язання з укр. бга­ти, р. [бгать] (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЭСРЯ І 2, 209) або гора (Miki. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bögri «кривий, зігну­тий», тур. [bögri] «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Miki. TEI Nachtr. II 90) або зіставлення з ос. buk' «згорблений», bok' «тс», нвн. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269).— Болдирєв Бел ар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 228; Горяев 31; Sławski І 48; ЭССЯ 3, 9; Si. prasł. І 436; Sadn.— Aitz. VWb. I 109; Rozwadowski Studia 242— 243; Trautmann 28; Эндзелин- ЖМНП 1910, липень 200—201; Mühl.— Endz. I 267,345; Buga RR I 324.

бугу «вигук, що імітує крик водя­ного бугая»; — звуконаслідувальне утво­рення.— Пор. бугай².

[бугурец] (орн.) «сич» ВеУг, [бугу-рєза] «сова» ВеУг; — очевидно, похо­дить від рум. buhuréz «сова вухата, Asio otus L.».

буда¹ «курінь, будка; (заст.) поташ­ний завод; критий екіпаж; верх фур­гона», [буда] «курінь; фургон» Пі, [бу-дище] «місце, на якому був поташний завод», будка, [будник] «будочник; ро­бітник на поташному заводі», будочник «залізничний сторож; поліцай, що мав будку», [будчйк] «залізничний сторож, що живе в будці», [будара] «фургон», [будар] «тс.» Пі, ст. в буди (XV ст.); — р. буда «хатина; (заст.) будівля взагалі; місце для виварювання поташу», бр. буда «фургон; верх фургона; курінь», п. buda (з XV ст.), ч. bouda, слц. buda, вл. нл. buda «крамниця; хатина», болг. будка, схв. [buda]; — запозичено з се-

редньоверхньонімецької мови, очевидно, через польську; свн. buode «курінь, хата» (нвн. Bude «тс») споріднене з англ. booth, дісл. buö і пов'язане з свн. bîïwen «будувати», нвн. bauen, дісл. (зах.) bua «жити», а також дінд. bhati «буття», гр. φύσις «природа», псл. byti, укр. бути; думка про зв'язок з р. обору­довать (> *obudovati) і про зворотний шлях запозичення з слов'янських мов у німецьку (Machek ESJĆ 61—62) по­збавлена підстав; сумнівне припущення (Фасмер І 230) про посередництво че­ської мови при запозиченні слова з німецької в польську.— Шелудько 23; Richhardt 37; Шанский ЭСРЯ I 2, 211— 212; Преобр. І 50; Горяев 14; Sławski І 48; Brückner 46—47; Schuster-Śewc Probeheft 34; Sadn.—Aitz. VWb. I 459—461; Kluge—Mitzka 56, 108; Vries AEW 63; Kiparsky GLG 143; Грот Фил. раз. II 484.— Див. ще бути.— Пор. бу­динок, будувати.

[буда²] (дит.) «ягода» ЛЧерк; — оче­видно, пов'язане з [буба] «зерно гороху, бобів (розм'якле); ягода»; причина фор­мальної зміни неясна.— Див. ще буба.

[будавка] «голка» ЕЗб 2, [будавчити] «шити, вишивати» ЕЗб 2; — очевидно, результат видозміни (з уканням) фор­ми [бодавка], пов'язаної з [бостй, бо-ду] «колоти рогами; раніше — колоти взагалі».— Див. щебостй.—Пор. будяк.

[будак] (бот.) «волошка ворсиста, Centaurea Scab iosa L.»; — очевидно, на підставі деякої зовнішньої схожості по­в'язане з [бодак] «будяк».— Вісюліна — Клоков 330, 331—333; Нейштадт 444— 445, 449.— Див. ще бодяк.— Пор. будяк.

[будара] «річкове судно, човен» Ж, [бударажити] «ладнати човни, будари» Ж, [бударага] «людина, що має стосунок до будари, човна» ЭИРЯ ПІ; — р. [бу­дара] «(видовбаний) човен, барка»; — очевидно, результат видозміни форми байдара під впливом буда¹; безпідставні спроби зближення з двн. bodam «дно, основа» (Ильинский РФВ 70, 272), з блюдо (ИОРЯС 23/2, 207—208) або з гол. vrijbujtare «пірат», англ. freebooter «тс» (Kluge Seemannsspr. 287—288).— Тру-

буддизм

будити

 

бачев ЭИРЯ ПІ 44—46; Фасмер І 229.— Див. ще байдара.

буддизм, буддист, буддійський; — р. буддизм, (заст.) буддисм, бр. будьїзм, п. buddyzm, buddaizm, ч. buddhismus, слц. budhizmus, вл. buddhizm, болг. бу-дйзъм, схв. будизам, слн. budizem; — запозичення з французької мови; фр. bouddhisme є суфіксальним утворенням від власного імені Bouddha «Будда», яке походить від дінд. Buddhâ, пов'яза­ного з buddhâ- «пробуджений», пізніше «освічений, обізнаний, знаючий», спо­рідненим з псл. buditi, укр. будити. — СІС 111; Шанский ЭСРЯ І 2, 210; Ко-paliński 146; Pokorny 150.— Див. ще будити¹.

будень, [буддень], буденщина, буд­ній, [будний] Ж, буденний; — р. бу­день, бр. будзень, п. budny «буденний», budzień (з укр.); — результат гаплології словосполучення budbnb dbnb «робочий день», у якому budbnb пов'язане з bu­diti «будити (зі сну, в тому числі і до роботи)»; пор. укр. будній «буденний», болг. буден «бадьорий, пильний», слн. bilden «бадьорий, веселий»; інші спро­би пояснити будень з псл. *budb аьпь < <*bçdi dbnb «будь-який день» (Miki. EW 27), з псл. *bogb-dbnb «божий день» (Jagić AfSlPh 7, 496) чи з псл. *obydbnb «протягом дня», звідки під впливом ана­логії до р. будить >р. [обудень] (Ильинский РФВ 66, 282), малоперекон-ливі.— Шанский ЭСРЯ І 2, 212; Фас­мер І 229; Преобр. І 50; Bruckner 47; ЭССЯ 3, 77—78; Si. prasł. I 434—435; Sadn.— Aitz. VWb. I 353; Bern. I 98; Грот Фил. раз. II891.— Див. ще будити¹, день.

[буджак] «хатня піч Mo; куток, за­пічок ЕЗб ЗО»; — болг. [буджак] «ку­ток у хаті, звичайно коло вогнища», м. буцак «куток», схв. бщйк «тс»; — запо­зичення з турецької мови; тур. bucak «кут» споріднене з крим.-тат. budzak, аз. budzax, уйг. кипч. buć^ak «куток», чаг. bućkak «тс», монг. buca «вертати­ся».— БЕР 186; Räsänen Versuch 85.

[будз] «свіжий овечий сир; висушений сир; прокисле молоко, з якого роблять бринзу Mo», [будзьок] «шматок, кусок; скибочка», [буз\ «свіжий овечий сир, з

якого роблять бринзу» Клепикова, [буц] «тс» тж, [бундз] «молодий овечий сир; великий шматок овечого сиру»;— п. [bundz, bunc, bondz] (з укр.), слц. [buz]; — очевидно, запозичення з ру­мунської мови; рум. [bul|] «брила (солі, землі); кулька, грудка, згусток, клу­бок», [bulf] «тс» загальновизнаної ети­мології не має; пов'язується з нар.-лат. *[bulgius], похідним від *bulgulus «грудка, куля», форми, утвореної від лат. bulga «мішок», що походить з галльської мови, пор. ірл. bolg «тс.» (Puscariu І 19); менш обгрунтовані спроби пов'язати це слово з етимологічно неясним bulz-«скеля, пагорбок; стрімкий, гострий» у румунських географічних назвах (Dra­gami Romani і 494), вважати його словом готського походження,(Philippide І 351) або варіантом рум. brînza (п. bryndza) (Brückner 673).— Дзендзелівський Те-рит. діал. 81; Scheludko 128; Клепикова 159—162; Сл. и балк. языкозн. 188; SW І 228, 234; Cranjalä 228—229.—Пор. боц.

[будзя] «м'ясо»; — неясне; можливо, пов'язане з [будз] «висушений сир», первісним значенням якого, судячи з рум. [bulli «шматок, грудка», що лежить в його основі, було «шматок, кусок» (пор. [будзьок] «шматок, кусок»); от­же, [будзя] означало первісно «шматок, кусок», пізніше «шматок м'яса» і, нареш­ті, «м'ясо»; пор. близький семантичний розвиток слова [будз] «овечий сир».

будинок, ст. будынкомь (1599); — p. [будинок] «хатка, мурована невелика бу­дова», бр. будьінак; — очевидно, запо­зичення з польської мови; п. budynek, [budunek], каш. [budink], як і слц. заст. budunok, виводиться або від свн. *bu-ding «будування», незасвідченого від­дієслівного утворення від bilden «буду­вати», пов'язаного також з свн. buode «курінь, хата», або від п. budować «буду­вати»; менш імовірне виведення п. budy­nek від budunek (Bruckner 46), сумнівне з фонетичного погляду.— Москаленко УІЛ 26; Richhardt 37; Sławski I 48; Lehr-Spławiński JP22, 111—117.—Див. ще буда¹.— Пор. будувати.

будити¹«переривати сон;[боронувати (перед сівбою) зорану землю]», будйль-

будити

бурува-щ

 

ник, збуджувати, збудник, збуджуваль­ний, збудливий, збудний, [обуда] «про­будження, збудження» Ж, побудка, по­будник, побудливий, [пробужати], [ηρό-буд] «пробудження» Ж, Іпробудок] «тс.» Ж; — р. будить, бр. будз'щь, др. будити, п. budzić, ч. buditi, слц. budif, вл. bud­zić, нл. buźiś, полаб. väzbäudet «будити, збуджувати», болг. будя, м. буди, схв. будити, слн. buditi, стел, всудити; — псл. buditi, мабуть, каузатив від bbdë-ti (пор. р. бдеть, др. бъд~Ьти, ч. bditi, слц. bdiet', болг. бдя, м. бди, схв. bdjëti, слн. bdéti,erci. в-ьд^ти); — споріднене з лит. baudziù, ba ust і «примушувати, епонукати; карати», tbâudinti] «заохо­чувати, спонукати», pasibaudyti «підні­матися, вирушати (в дорогу)», лтс. batts-lis «заповідь», прус, etbaudints «збудже­ний, бадьорий», bude «пильнує, нагля­дає», дінд. bódhati «тс; прокидається», bodhâyatі «будить, повчає», ав.ЬаобауеЧі «вчить», baoôaitê «пильнує, наглядає», ос. aembîïdyn «чути; нюхати; відчувати» (пор. ір. baud «відчувати»), гр. πεύΦο-μαι «пізнаю», гот. anabiudan «наказу­вати», дангл. beodan «сповіщати, про­понувати», нвн. bieten «пропонувати, на­давати», gebieten «наказувати, веліти»; іє. *bheudh- «не спати, пильнувати, охо­роняти, слідкувати, чекати, підстеріга­ти».— Шанский ЭСРЯ І 2, 211; Фасмер І 230; Преобр. І 21; Горяев 31; Sławski І 48; Brückner 47; Machek ESJĆ 74—75; БЕР І 86—87; Skok I 127—128; ЭССЯ З, 76—77; Sì. prasł. І 434; Sadn.—Aitz. VWb. I 349—354; Bern. I 96—97; То­поров І 258—259; Trautmann 32—33; Kluge—Mitzka 75; Uhlenbeck 102; Абаев ИЭСОЯ I 140;Mühl.— Endz. I267;Mayr-hofer II 449—450; Pokorny 150—151.— Пор. блюсти.

[будити²] «коптити», [буджанйна] «копчена свинина», [будженйна, будже-нйця, бужанйна], буженина, [бужениця, бужйна] «тс»; — р. буженина, бр. бужа-ніна, ч. (pfi-)boudly «пригорілий», tbou-zené maso] «копчене м'ясо, окорок»; — виникло, очевидно, з *ob-voditi (nop. п. obwędzić «обкоптити»), префіксально­го утворення від псл. *vçditi «коптити» (пор. укр. [вудити] «тс»), в результаті

перерозподілу на о-будити (<*o-bç-diti) з дальшим відпадінням о- як пре­фіксального; припущення про спорід­неність із лит. budy ti «коптити» (Потеб­ня РФВ 4, 199) безпідставне, бо саме литовське слово походить від східно­слов'янського *обудити < *обвмдити. — Шанский ЭСРЯ І 2, 214; Фасмер І 232, 375; Machek ESJĆ 666; Ильинский ИОРЯС 24/1, 132; РФВ 66, 282—283; 70, 273—274; PF 11, 196; Vaillant RÉS 22, 8.— Див. ще вудити.

[будніти] «ревіти; гриміти; шумі­ти»; — неясне; можливо, результат кон­тамінації близьких за значенням і зву­ковим складом слів [бутіти] «глухо ре­віти» і дудніти; невідомо, чи належить сюди р. [буднить] «розголошувати».

будра (бот.) «розхідник, Glechoma he-deracea L. Г, Ж; сонцецвіт, Helianthe-mum chamaecistus Mili. Mak; очиток їд­кий, Sedum acre L. Mak»; — p. будра «тс; плющ, Hedera helix L.; сонцецвіт, Helianthemum vulgare»; — ч. tbudra] «розхідник» (з укр.); — неясне; непере­конливе з фонетичного погляду пов'я­зання з лтс. udrene і нвн. Gundram «тс.» (MachekESJĆ 75; Jm. rostl. 10, 195), по­ходження яких не з'ясовується (Machek Jm. rostl. 195); довільний зв'язок з лит. budelë «вид гриба» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 205), спорідненим з р. [блйцы] «гриби», п. bedła «гриб»; помилкове зіставлення також з нвн. Boden «дно» (Горяев Доп. 113).— Фасмер І 176, 230; ЭССЯ 3, 77.

будувати, будівельник, будівля, бу­дівник, будівничий, будівництво, будова, [будовця], будівельний, будівний, від· будова, відбудовний, відбудовчий, до­будова, добудовник, забудівля, забудова, забудовник, надбудова, перебудова, по­будова, прибудова, розбудова, ст. будо· вати, будуетъ (1503); — р. [будовать], ст. будовать (з XVII ст., з укр.), бр. бу-даваць (з. XV ст.);—давнє запозичення з польської мови; п. budować, як і ч. budo-vati, слц. budovat', походить від свн. ba­den «будувати».— Richhardt37; Фасмер І 230; Смирнов 67; ЭСБМ І 399; Kiparsky GLG 143; Sławski I 48; Brückner 46—47; Holub—Кор. 80; Sadn.— Aitz. VWb. I

будулавка

буждеревен

 

459—461; Bern. I 96.— Див. ще бу-да¹.— Пор. будинок.

[будулавка] «бочка, барило» Ж, \бу-дулайка] «тс.» ВеУг; — очевидно, ви­дозмінене запозичення з румунської мо­ви; рум. budäläu (молд. будэлэу) «діжка», buduroi «тс», аром, buduväi «таз; цис­терна» задовільного етимологічного по­яснення не має.— DIJRM 98; СДЕЛМ 61; Papahagi 224.

[будушловати] «блукати, мандрувати, тинятися», ст. будушловати (1758) «іс­нувати, бути (?) (Тимч. 151); мандру­вати, блукати»; — запозичено з угор­ської мови; уг. bujdosni (bujdosik) «блу­кати, мандрувати, тинятися» є етимоло­гічно неясним словом фінно-угорського походження.— Bârczi 28; MNTESz I 383.

будяк (бот.) «чортополох, Carduus L.; [нетреба колюча, Xanthiura spino-sum L. Mak; дурман, Datura stramonium L. Mak]», [будяк жовтоцвіт(н)ий] «жов­тозілля, Senecio L.; коров'як, дивина, Verbascum lychnitis L.», будячина, бу­дячиння, будяччя (зб.), [бодак] «чорто­полох Ж", осот, Cirsium palustre Scop.; Cirsium Adans. Mak», [бодачок] «осот, Cir­sium pannonicum Gaud.» Mak, [бодяк] «чортополох; татарник, Onopordon acan­thi um L.; осот Mak», [будляче] (зб.) Ж; — Р· бодяк «осот», [будяк] «тс; чор­тополох, Carduus nutans L.; відкасник, Carlina vulgaris L.; зірки, Lychnis dioi­ca», бр. бадзяк «осот», [будзяк] «чорто­полох», п. bodiak «чортополох» (з укр.), ст. bodak, bodłak, ч. bodlâk, слц. bod-Гас, слн. bodâk «тс»;—пел. bodakb похідне від *bodti >bosti «колоти»; форми з бу- є, очевидно, результатом деетимологізації; виведення форм [бо­дак, бодлак] з відповідних польських форм (Sadn.— Aitz. VWb. I 373), а та­кож припущення про зв'язок р. [будяк] з [будовать, буда] (Даль І 137) позбав­лені підстав.—Меркулова 94—95; ЭСБМ ї 271; Sławski І 38; ЭССЯ 2, 152.— Див. ще бости.— Пор. бодлак.

будьонівка «вид військового головно­го убору»; — бр. будзёнаука, ч. bud'o-novka; — запозичення з російської мо­ви; р. будёновка пов'язане з прізвищем Маршала Радянського Союзу Будьон-

ного.— Боровой Путь слова 136—138; Шанский ЭСРЯ І 2, 210; Киш ЭИРЯ IV 50—51.

буєр «кабіна чи платформа з вітри­лом, встановлена на ковзанах або коле­сах»; — р. буєр (з 1705), бр. болг. буєр, п. bojer, ч. bujer; — очевидно, через російське посередництво запозичено з голландської мови; гол. boeier «вантаж­не судно» пов'язане з boeien, boyen «під­вищувати корабельний борт під час бурі за допомогою дощок», яке вважають похідним від Ьоеі «кайдани; пута» (оче­видно, в зв'язку з тим, що ці дошки зви­чайно прикріплювалися до поручнів); гол. Ьоеі виводиться від фр. ст. buie, boie, що походить від етимологічно не­ясного лат. böja «кайдани; ошийник».— СІС 111; Шанский ЭСРЯ І 2, 213—214; Фасмер І 231; Смирнов 67; Кора liński 134; Vries NEW 70; Meulen 39; Matze-nauer 122; Walde— Hoîm. I 110.

[буєра] (назва овець) Доп УжДУ 4; — неясне.

буж «інструмент у формі стрижня або трубки для дослідження і лікування трубчастих органів людини», бужува-ти;!— р. буж, бужй, бр. буж; — ма­буть, запозичено через російське посе­редництво з французької мови; фр. bougie «свічка, зонд, буж» пов'яза­не з назвою алжірського міста Bougie, де купували віск і свічки.— СІС 111; Dauzat 101; Bloch 92.

[бужачка] «вид неїстівного гриба» Л, [вужачка, вужечка, ужачка] «тс.» Л; — неясне; можливо, споріднене з р. [бужать] «помирати, конати, здихати», яке вважають генетично пов'язаним з лит. befigti, bengiù «закінчувати», pâ-bangas, pabangà «закінчення», а також дінд. bhangäh «розруха, занепад, ро­зорення; хвиля», bhanakti «ламає», ірл. boingim «ламаю» (Osten-Sacken IF 22, 313); у такому разі означає «смертель­ний (отруйний) гриб»; форми [вужач­ка], [ужачка] можуть розглядатися як виниклі внаслідок народноетимологіч-ного зближення з (в)уж.

[бужбонйти] «з шумом текти» Ж; — звуконаслідувальне утворення, пара­лельне до бурбон'іти (пор.).

буждеревен — див. біждерев.

буждиґарня

бузйчка

 

[буждиґарня] «стара хата, що роз­валюється», [буздигарня] «порожня не­охайна кімната Пі; арештантська, хо­лодна», [бурдигарня] «пуста, бідна, ста­ра хата» О, буцегарня «арештантська, холодна», [буцигарня, буцугарня] «тс.» КІМ; — очевидно, запозичення з поль­ської мови; п. furdygarnia «арештант­ська», furdyga «тс.» виводиться від фр. corps de garde «караульня, гауптвах­та», утвореного з іменників corps «кор­пус, військова частина», garde «варта; гвардія» і прийменника de в функції родового відмінка.— SW II 474—475.— Див. ще варта, гвардія, де-, корпус.

[бужора] «півонія» Mo; — болг. бо­жур «тс», м. божур, схв. божур, слн. bozur «тс»; — очевидно, запозичення з молдавської мови; молд. бужор (рум. bujór) «півонія» походить від болг. бо­жур, пов'язаного, мабуть, з бог, пор. болг. [божичка] «півонія; дикий мак», схв. божура, божурица «свиня, яку рі­жуть на різдво (божиН)», або з багра «колір, барва».— DLRM 99; БЕР І 63.

[бузі (бот.) «бузок, Syringa L.», [бу-зенник) «зарості бузини» Я, бузина «Sam-bucus L.», [будзина] «тс», [бузинйна] «стебло бузини», бузинник «бузинові за­рості; [кисіль з бузини]», [бузнйк] «за­рості бузини; бузок Дз, Mo; бузина ВеБ», бузок «Syringa L.», [бузняк] «зарості бу­зини» МСБГ, бузиновий «пов'язаний з бузиною», [бузиняний] «тс.» Я, [бузину-ватий) «порослий бузиною» Я, [бузнйч-ний] «пов'язаний із заростями бузини»;— р. [буз] «бузина», бузина, бр. бузіна «тс»;—псл. (пізнє) *[Ьигъ], пов'язане чергуванням голосних з Ьъгъ, укр. боз «бузина, бузок».— Шанский ЭСРЯ І 2,215—216; Фасмер 1233; ЭССЯ 3, 103— 104; Si. prasł. І 468—470; Sadn.— Aitz. VWb. I 487—489; Bern. I 111; Walde— Pok. II 128—130.— Див. ще боз.— Пор. баз², бжур, бзина.

буза «татарський хмільний напій з проса, гречки, ячменю; [бруд у немитій вовні; осад у рідині]»; — р. буза «мо-. лоде пиво або брага; напій з гречки, вівса або гіроса; грушевий або яблуне­вий квас», бр. буза «хмільний напій; залишки на дні; відходи при очищенні льону; [мул]», п. buza «рідка каша з бо-

рошна; рідота, накип», [bussa] «тс», болг. боза «хмільний напій», [буза], м. боза «тс», схв. база «напій з кукурудзя­ного хліба», буза «тс»; — запозичення з тюркських мов; тат. чаг. башк. buza «напій з проса або ячменю», тур.крим.-тат. карач. каз. boża «напій з кваше­ного проса або кислого молока» виво­дяться від перс, buzä «просо, напій з проса».— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 18;Макарушка6; Шанский ЭСРЯ І 2, 214—215; Фасмер І 232; Преобр.І 50; Bruckner 51; Bern. I 104; БЕР І 63; Skok І 246; Sadn.— Aitz. VWb. I 426— 427; Lokotsch 31; Miki. TEI I 269, EW 25; Дмитриев 494, 530.— Пор. брага.

[буздерево] (бот.) «бузок звичайний, Syringa vulgaris L.»;—складне утво­рення з основ іменників буз «бузок» і дерево, зумовлене, очевидно, впливом аналогічних утворень типу біждерево, [бузьдерево]. — Див. ще буз, дерево.

[буздиган] «залізна булава» Я, [бузди-ґан] «тс.» Ж, [ождиган] «палка; груба, неотесана людина» Ж, [ождиґати] «би­ти» Ж, ст. буздиган «залізна булава» (1637); —р. ст. буздыхан «палиця з ши­пами; палиця старости», п. ч. buzdygan, слц. bu(d)zogâri, болг. боздуган, м. бо-здоган, схв. буздовйн, буздохйн, слн. buzdovan; — запозичення з турецької мови; тур. bozdogan «дрючок, палиця» тлумачиться як утворення з основ bos/ bot «пустий, зруйнований» і tok/tog «створювати»; споріднене з чаг. buzru-7an, buzdu^an «тс».— Болдирєв Крим­ський— укр. і ор. 131; Тимч. 151; Фас­мер І 232; Bruckner 51; Machek ESJĆ 78; БЕР І 63; Skok І 246; Sadn.— Aitz. VWb. I 427—428; Bern. I 105;Mikl. TEI 1, 266; Радлов IV 1869; Lokotsch 27—28; Räsänen Versuch 91.

[бузина] «гарбузиння» Л; — очевид­но, результат видозміни форми гарбу­зиння «тс», зумовлений звуковою близь­кістю цієї форми до слова бузина «Sam-bucus L.».— Див. ще гарбуз.— Пор. буз.

[бузйчка] (бот.) «порічка, Ribes vul­gare Lam.» Me; — очевидно, результат видозміни давнішого *бзичка, що, як і боз та його похідні, може бути пов'я­зане із бздіти з огляду на сильний за­пах рослини; форма бузйчка могла

бузівок

бузун

 

виникнути з *бзичка під впливом слова бузина за аналогією до співвідношення бзина — бузина. — Пор. бзина, боз, буз.

бузівок «однорічне теля; [теля, яке народилось восени ЛЧерк; бичок після першого року Дз; відгодоване теля Ва]», [бузелок] «півторарічне чи дворіч­не теля» Mo, [бузилок] «тс.» Mo, [бузй-мок] «відгодоване теля Ва; однорічне теля», [бузинок] «теля, яке народилося восени» ЛЧерк, [бузімок] «тс. ЛЧерк; однорічне теля», [бузівка] «телиця після першого року» Дз, [бузів'я] «однорічне теля», [бузув'я] «теля» Б і; — р. [буза-вйк] «бичок від одного до двох років», [бузавок, бузевок, буз] «тс», [бузевка] «однорічна телиця», [бузник] «одноріч­ний баран», м. [бузе] «теля»; — очевид­но, запозичення з тюркських мов; ног. кум. бузав «теля», аз. бузов «теля до шести місяців», каз. б¥зау «теля», тат. бозау, башк. бызау «тс», тур. buzagi «тс; молоді слони, носороги, жирафи», чаг. buzagu «тс», можливо, пов'яза­ні з тюрк, бузібоз «сірий, темний», монг. бур І бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п'яти місяців», боруор «темніти»); у формах [бузймок, бузімок] простежується вплив з боку укр. зима, назймок «однорічне теля», [назімок] «тс».— Болдирєв Бе-лар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 232—233; Миртов ЗО; Егоров 149; Щер­бак ИРЛТЯ 100; Miki. EW 20; Kannis-to FUF 17, 159.— Пор. башмак.

[бузлук] «вид підкови на підошві (щоб не посковзнутися на льоду)»; — р. [бузлук] «шипи на підошві», [бузулук] «залізна підкова з двома шипами», [баз-лук, базльїк] «тс»; — очевидно, пов'яза­не з тюрк. *bozluk, *bozlyk, суфіксаль­ним утворенням від тур. крим.-тат. аз. туркм. полов, кар. дтюрк. buz «лід».— Фасмер І 106, 233; Севортян II 238— 239; Егоров 147; Miki. TEI Nachtr. I 19.

Ібузувати] «карати, бити; докоряти, лаяти», [бузуват] «багато і важко фі­зично працювати; бити» Л, [бузанить] «тс.» Л, буза (розм.) «бешкет, безладдя, скандал»; — р. буза «тс», [бузовать] «термосити, шарпати, смикати, рвати», бр. [бузоваць] «пустувати», [бузаниць] «ганити, катувати, соромити; лупцю-

вати», п. buzować «громити, картати; бурчати, лаяти; бити, товкти; палати; палахкотіти», Ьига«нагінка, прочухан»; — нез'ясоване; можливо, походить від полов, buz- «розбити, знищити, зіпсу­вати, зламати»; зіставляється також (Sadn.— Aitz. VWb. I 477—480) з [бзик] «ґедзь», [бзичати]; недостатньо перекон­ливе зведення через польське посеред­ництво (Richhardt 38) до іт. far buzzo «сердитися» (Шанский ЭСРЯ I 2, 216; Brückner 51; Bern. I 104); малоймовір­ний зв'язок з р. буза «хмільний напій» (Jakobson Word 7/2, 190); неможлива та­кож і спорідненість з лит. baust і «підга­няти, примушувати; карати» (Matzenauer 127), як і з норв. bauka «бити» (Holt-hausen ZfSlPh 22/1, 147).— Фасмер І 233. — Пор. бізун.

бузувір «бусурман; зла, жорстока людина», [бузовір Ж, босовір Ж, безу-вір] «тс», бузувірство, [музувір] «невір­ний, єретик» Ж; — не зовсім ясне; вва­жається наслідком деформації слова бу­сурман «мусульманин» і його народно-етимологічного зближення із словом ві­ра; виводиться також (Макарушка 6) від тюрк. (?) müzevvir «ошуканець» (пор. крим.-тат. музу «шкідливий; на­клепник», яке зводиться до ар. mu'di(n) «шкідливий», Räsänen Versuch 346); за­слуговує на увагу й припущення про зв'я­зок з гіпотетичним *Ьоэъ «прудкий, ска­жений» (про тотемістичного у тюрків священного вовка-перевертня), др. босыи «тс», босъ «біс», босувъ «присвя­чений, належний божеству», а також з р. [бу~сый] «сірий, димчастий», укр. бо-сорка «ворожка, відьма, чаклунка», тур. крим.-тат. чаг. кирг. боз «сірий, попеляс­тий; блідий» (Виноградова І 64—Є5, 78—79; Ильинский РФВ 65/1, 214—215; Крымский Укр. гр. І 462).— Див. ще босорка, бусурман.

[бузун] «нижчий сорт солі (з доміш­ками бруду)», [буза] «озерна сіль», [буз-нйй] «брудний, засмічений» (про зерно, сіль), ст. бузунъ «озерна сіль-самосад-ка» (XVIII ст.); — р. [бузун] «елтон-ська озерна самосадна сіль», [буза] «кам'яна або гірська сіль»; — не зовсім ясне; можливо, пов'язане з буза «татар­ський хмільний напій; [бруд у неми-

бузя

буйвіл

 

тій вовні; осад у рідині]».— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 18; Фасмер І 233.— Див. ще буза.