Розчинність твердих речовин та рідин. Закон розподілу Нернста

Розчини рідин у рідинах. Усі рідини, залежно від взаємної роз­чинності, поділяють на:

а) практично нерозчинні (ртуть-вода; бензин- вода; олія-вода);

б) обмежено розчинні (анілін-вода; бензен-вода; ефір— вода);

в) необмежено розчинні (етанол-вода; ацетон-вода; толуен-бензен).

Рідини, що не змішуються між собою. утворюють емульсії.

Розчинність обмежено розчинних рідинзалежить від температури та тиску.

Закон розподілу. Екстрагування. Якщо у систему із двох взаємно незмішуваних рідин внести речовину, яка розчиняється в обох ріди­нах (розчинність у яких різна), то з часом ця речовина розподілиться між двома розчинниками так, що співвідношення її рівноважних концен­трацій в обох фазах С₁ і С₂буде величиною сталою. Це положення було сформульоване Нернстом і відоме як закон розподілу Нернста.

Величину k_розп називають коефіцієнтом розподілу.

На основі закону розподілу пояснюють проник­нення речовин крізь клітинні мембрани. Так, водонерозчинні неполярні речовини (жирні кислоти, жири, холестерин тощо) проникають у клітину шляхом розчинення у ліпідному шарі мембрани. Вони важко розчиня­ються у водному середовищі і їх нагромадження у ліпідному шарі мем­бран підлягає закону розподілу.