Перенесення електронів в анаеробних умовах (анаеробне дихання)

У результаті фосфорилювання, спряженого з перенесенням електронів у процесі дихання аеробних мікроорганізмів, утво­рюється набагато більше АТФ, ніж при субстратному фосфорлюванні, яке відбувається під час бродіння. Тому не дивно, що в процесі еволюції виник і зберігся такий тип метаболізму, у яко­му водень від органічного субстрату переноситься на "зв'язаний" кисень (нітрат, сульфат, карбонат ти ін.); ці сполуки відновлю­ються воднем субстрату. Здатність переносити електрони на такі сполуки дає бактеріям змогу окиснювати субстрати без участі молекулярного кисню і одержувати більше енергії, ніж це мож­ливо у процесі бродіння.

Такі бактерії мають систему транспорту електронів, містять цитохроми. Одержання енергії фосфорилюванням, спряженим з перенесенням електронів на такі термінальні акцептори, як ніт­рат, сульфат тощо, називають анаеробним диханням. Залеж­но від природи неорганічного акцептора водню розрізняють нітратне, сульфатне, карбонатне та інше дихання (рис. 27.1).

Рисунок 27.1. Процеси одержання енергії окиснювальним фосфорилюванням в аеробних та анаеробних умовах (аеробне та анаеробне дихання)