Утворення ацетату у процесі відновлення карбонату

У різних місцях, де утворюється метан, утворюється також оцтова кислота. Ацетогенні бактерії здатні перетворювати С0₂ та Н₂ на ацетат згідно з рівнянням

4Н₂ + 2С0₂ → СН₃-СООН + 2Н₂0.

Ацетогенні бактерії (Clostridium aceticum, Clostridium thermoaceticum, Acetobacterium woodii) слід розглядати як анаеробні хемолітоавтотрофні організми, здатні окиснювати водень і одер­жувати енергію шляхом анаеробного карбонатного дихання. Синтез клітинного матеріалу з С0₂ відбувається через ацетил-КоА та піруват (як у метаногенів).

Утворення сукцинату у процесі відновлення фумарату

Утворення сукцинату з фумарату може бути спряжене з окиснювальним фосфорилюванням. Фумаратне дихання (фосфорилю вання з фумаратом як термінальним акцептором електронів) дуже поширене у анаеробних хемоорганотрофних бактерій. Причому функція фумарату не зводиться до ролі простого акцептора, який взаємодіє з НАДН, що утворився у процесі окиснення гексоз. Для пари фумарат/сукцинат окисно-відновний потенціал становить -30 мВ (-0,03 В). Тому фумарат може акцептувати електрони, які постачаються коферментами-переносникнми водню і які вже пройшли частину шляху по дихальному ланцюгу. Це робить мож­ливим окиснювальне фосфорилювання.

Фумаратне дихання є характерним, наприклад, для ентеробактерій. Так, добавлення фумарату в поживне середовище супроводжується прискоренням росту і підвищенням виходу біомаси. Це вказує на те, що фумарят робить можливою ефек­тивну регенерацію АТФ. Можна вважати, що у більшості про­цесів бродіння, пов'язаних з утворенням сукциняту, відбува­ється фумаратне дихання, що приводить до додаткового утво­рення АТФ. До таких процесів належать утворення сукцинату у Escherichia coli та пропіонату у Prnpionihacterlum. Фумаратне дихання зустрічається не тільки у прокаріот. Воно є харак­терним для деяких нижчих тварин (наприклад, факультативно-анаеробних черв'яків).