Водоприймальні споруди для забирання води з поверхневих джерел

Як поверхневі джерела для водопостачання найчастіше використовуються ріки. Водозабірні споруди на них проектують таким чином, щоб вони забезпечували безперебійне постачання споживача водою в різні пори року, а розташування і форма їх якнайменше стискували річище і не впливали на потік води. Для захисту водозабірних споруд від глибинної криги і шуги вживають таких заходів: розташовують водозабірні споруди в місцях, де не утворюється шуга (шугозатори); зменшують швидкість протікання води через водоприймальні отвори; обігрівають грати водоприймальних отворів; влаштовують плавучі заводі і короби, що огороджують водоприймальні отвори; споруджують водоприймальні ковші.

Грати водоприймальних отворів можна очищати спеціальними скребковими механізмами або промивати їх зворотним струменем води.

Водозабірні споруди розташовують вище від населеного пункту за течією ріки на ділянках із стійким річищем і достатніми глибинами. Доцільно вибирати місце водозабору на увігнутому березі. Щоб запобігти розмиванню річища, береги ріки біля водозабірника закріплюють. Конструкцію водозабірників із відкритих джерел вибирають залежно від гідрологічних, геологічних, ґрунтових та інших умов.

За конструкцією водоприймальні споруди можуть бути: руслові, берегові, суміщені або роздільні з насосною станцією; ковшові; інфільтраційні та підруслові; пересувні, плавучі і спеціальні. Залежно від джерел водопостачання (ріка, море, озеро, водоймище), на яких влаштовують водоприймальні споруди, їх конструкції можуть змінюватися. У зв'язку з цим водоприймальні споруди поділяють на річкові, морські, озерні та во-доймищні.