double arrow
Технологічні допуски в будівництві

 

Проектування й будівництво будинків і споруд, а також проектуван­ня й виготовлення елементів для них (конструкцій, виробів, деталей) і встановлення основних принципів регламентації, номенклатури і зна­чень технологічних допусків геометричних параметрів слід здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 21779—82.

У стандартах, які розробляються або переглядаються, в нормативно-технічній документації, а також у робочій і технологічній документації треба встановлювати точність виготовлення елементів із різних мета­лів; виконання розбивочних робіт при будівництві будинків і споруд та монтуванні технологічного обладнання; виконання будівельних і монтажних робіт.

У разі необхідності застосування посадок будівельних елементів з від'ємними і нульовими зазорами слід керуватися ГОСТ 25346—89, ГОСТ 25348—82, ГОСТ 26179—84, ГОСТ 6449—82.

Загальні положення. Технологічні допуски виготовлення елементів будинків і споруд і виконання розбивочних, будівельних та монтажних робіт приймають відповідно до ГОСТ 21778—81, ГОСТ 21780—83 в межах установлених ГОСТ 21779—82 класів точності процесів і опера­цій, що виконуються, і залежно від використання засобів технологічного забезпечення і контролю точності.

На основі прийнятих технологічних допусків установлюють симе­тричні або несиметричні границі відхилення, сума абсолютних значень яких має дорівнювати допуску.

Відповідно до встановлених технологічних і граничних відхилень геометричних параметрів і використання засобів технологічного забезпечення і контролю точність визначають на основі статистичного аналізу точності технологічних процесів і операцій згідно з ГОСТ 23615—79*.




Технологічні допуски і граничні відхилення різних геометричних параметрів будинку, споруди або їхніх окремих елементів, як правило, призначаються для різних класів точності залежно від функціональних, конструктивних, технологічних і економічних вимог. Якщо такі вимоги не ставляться, то точність відповідних геометричних параметрів можна не регламентувати.

При призначенні технологічних допусків і граничних відхилень гео­метричних параметрів треба вказувати методи і умови вимірюванняцихпараметрів.

Границі інтервалів номінальних розмірів, для яких установлено технологічні допуски (в поданих таблицях), беруться з рядів кращих чисел згідно з ГОСТ 6636 — б9*. При цьому значення технологічних допусків Т,мм, обчислюються за формулою



 

де i — одиниця допуску, визначена за формулами табл. 6.1; k — коефіцієнт точності, який дає число одиниць допуску для даного класу точності.

Точність виготовлення елементів характеризується допусками і гра­ничними відхи-леннями їх лінійних розмірів (рис. 6.4), а також форми і взаємного розташування повер-хонь.

Допуски лінійних розмірів елементів регламентують точ-ність їх виготовлення по дов-жині, ширині, висоті, товщині або діаметру, точність розмірів і розташування виступів, виїмок, отворів, прорізів, кріпильних і з'єднувальних деталей, а також точність розташування нане-сених на елементи орієнтирів. Ці допуски визнача­ють за табл. 6.2 залежно від номінального розміру L, точність якого нормують. Таб­лицю складено для інтервалів номіналь­ного розміру від 20 до 60 000 мм, по­ділених на 14 градацій. Для кожного ін­тервалу обчислено на ЕОМ числові зна­чення, середини інтервалів і одиниці до­пуску за формулою

 

У разі необхідності застосування посадок будівельних елементів з від'ємними і нульовими зазорами, а також для обчислення допусків металевих конструкцій слід користуватися табл. 6.3 для розмірів до 3150 мм (ГОСТ 25346—89), табл. 6.4 — для розмірів від 3150 до 10 000мм (ГОСТ 25348—82) і табл. 6.5 — для розмірів від 10 000 до 40 000 мм.

Допуски і граничні відхилення форми і взаємного розташування поверхонь установлюють, якщо потрібно обмежити викривлення форми елементів, які не можна виявити при контролі точності лінійних розмірів. При цьому точність поверхонь призматичних прямокутних елемен­тів характери-зують допусками прямолінійності й граничними відхиленнями від прямолінійності (рис. 6.5) і допусками площинності й граничними відхиленнями від площинності (рис. 6.6), а точність взаєм­ного положення цих елементів — допусками перпен-дикулярності й гра­ничними відхиленнями від перпен-дикулярності (рис. 6.7).


Числові значення допусків округлені до чисел ряду 1; 1,2; 1,6; 2; 2,4; 3; 4; 5; 6; 8; 10 з множенням їх на 10, 100 для знаходження допусків понад 10мм і множенням на 0,1 для знаход­ження допусків до 1 мм. Числа зазна­ченого ряду відпові-дають ряду кращих чисел RІО, крім чисел 1; 2; 3; 16, які належать ряду R''10, і чисел 2; 4, які належать ряду R'40.

Рекомендуються такі розта-шування полів допусків відносно номінального розміру:

для розмірів валів — однобічні від'ємні граничні відхилення, наприклад h7, h14, або симетричні, наприк­лад gs7, gs14; для розмірів отворів — однобічні додатні граничні відхилення, наприклад H7, H14, або симетричні, наприклад Gs7, Gs14; для розмірів, що не стосуються отворів і валів, — симетричні граничні відхилення, наприклад ±IT7/2, ±IT 14/2.

 

Допуски прямолінійності й відхилення від прямолінійності (рис. 6.5) для розглядуваних перерізів елемента по всій довжині еле­мента або на заданій довжині залежно від номінального значення цього розміру (значення заданої довжини вибирають із ряду 400, 600, 1000, 1600 і 2500 мм), а також допуски площинності й відхилення від площинності (рис. 6.6) для всієї розглядуваної поверхні елемента залежно від більшого номінального розміру L поверхні елемента ви­значають за табл. 6.6. Ці допуски обчислено для шести класів точності — інтервалів номінального розміру L від 10000 до 60000 мм.

Для кожного класу точності наведено значення коефіцієнта k.

Допуски перпендикулярності поверхні, що розглядаються елемента до­бирають за табл. 6.7. залежно від меншого номінального розміру L по­верхонь, перпендикулярність яких регламентується, або за заданою довжиною v перерізі елемента. Значення заданої довжини вибирають із ряду: 400, 500, 600, 800, 1000 мм.

У табл. 6.7. наведено значення допусків для дев'яти класів точності (при а = 0,6) — інтервалів номінального розміру L від 250 до 4000мм.

Для великорозмірних елементів перпендикулярність їхніх поверхонь допускається регламентувати допусками рівностей діагоналей, значення яких наведено в табл. 6.8 залежно від більшого номінального розміру Lповерхні, для якої призначають різницю діагоналей.


Допусками прямолінійності, площинності і перпенди-кулярності по­верхонь слід також регламентувати точність форми і взаємного розташу­вання окремих поверхонь простих непризматичних елементів.

Точність розмірів, форми взаємного розташування поверхонь елементів, які мають складну будову, рег­ламентують допусками лінійних розмірів, які визна­чають положення характерних точок цих елементів у вибраній системі координат.

Точністьрозбивочних робіт характеризують до­пусками і граничними відхиленнями розбив-ки точок і осей у плані (рис. 6.8) та їх передачі по вертикалі (рис. 6.9), допусками отвору і гранич-ними відхиленнями від створності точок (рис. 6.10), допусками і граничними відхиленнями розбив-ки висотних відміток (позначок) (рис. 6.11) та їх передачі на кресленнях (рис. 6.12), а також допусками перпендикулярності осей і гранични­ми відхиленнями від перпендикулярності (рис. 6.13).

Допуски розбивки точок і осей у плані наведено в табл. 6.9. залежно від номінальної відстані L, точність якої нормують. Обчислення в таблиці зроблено для шести класів точності з інтервалами номінального роз­міру L від 2500 до 160000 мм — дев'ять градацій, наведено значення коефіцієнта k.

Допуски передачі точок і осей по вертикалі призначають за табл. 6.10. залежно від номінальної відстані Н між горизонталями, а допуски створності точок — залежно від номінальної довжини L осі, яка розби­вається. В табл. 6.10. допуски обчислено для шести класів точності з інтервалами номінального розміру по вертикалі Н від 2500 до 160000мм при а = 0,4 і довжини створності точок L від 4000 до 160000мм (при а = = 0,25); наведено значення коефіцієнта k.

 

 

 

Допуски розбиття висотних позначок залежно від номінальної відстані Н між горизонталями і допуски передачі висотних позначок залежно від номінальної відстані L до розглядуваної висотної позначки призначають за табл. 6.11.

Допуск перпендикулярностіосей призначаютьза табл.6.7залежно від номінальної відстані L до розглядуваної точки.

При номінальному значенні кута між осями, який не дорівнює 90°, допуски кута також добирають за табл. 6.7 залежно від номінальної відстані L до розгляду­ваної точки.

Допуски розбивочних робіт за табл. 6.7-6.11 обчислено з урахуван­ням точності нанесення і закріплення відповідних точок і осей.

Точність будівельних і монтажних робіт. Точність геометричних параметрів будівель, споруд та їхніх елементів з дрібнорозмірних, мо­нолітних і сипких матеріалів, а також точність виконання земляних робіт добираються за відповідними таблицями, наведеними вище.

Точність установлення елементів збірних будівель і споруд характеризують допусками і відхиленнями від суміщення орієнтирів (точок, ліній, поверхонь) (рис. 6.14) та допусками симетричності й відхилення­ми від симетричності встановлення елементів ( рис. 6.15).

Допуски суміщення орієнтирів призначають за табл. 6.12 залежно від номінальної відстані L між ними, а допуски симетричності встанов­лення елементів за табл. 6.13 залежно від номінального значення гео­метричного параметра L.

Допуски будівельних і монтажних робіт (табл. 6.12, 6.13) характеризують точність установлення елементів після проектного закріплення. Точність установлення елементів при тимчасовому закріпленні залежно від способу закріплення слід приймати на 1-2 класи вищою.

Точність геометричних параметрів слід обчислювати в процесі проектування типових, експериментальних й індивідуальних конструкцій будівель і споруд та їхніх елементів для забезпечення збірності конструкцій із заданими експлуатаційними властивостями при найменших затратах.

Допуски суміщення орієнтирів в табл. 6.12 обчислено за наведеною вище формулою при значенні а = 1,6 для шести класів точності — інтервалів номінального розміру L від 120 до 60000мм.



Допуски симетричності установлення, наведені в табл. 6.13, обчислено при значенні а= 0,6 для шести класів точності — інтервалів номінального розміру L від 2500 до 60000 мм.

 

 






Сейчас читают про: