Введення в експлуатацію житла у 2011 році

У 2011р. за рахунок будівництва нових житлових будинків та розширення існуючого житлового фонду на Львівщині введено в експлуатацію 722,7 тис.м² загальної площі житла, що на 12,6% більше, ніж у 2010р.

Минулого року збудовано 1999 нових житлових будинків. Переважно вводились одноквартирні будинки (1941), на які припадає майже дві третини загальної площі житла. З трьома та більше квартирами збудовано 57 будинків загальною площею 254 тис.м², що в 1,7 раза більше, ніж у 2010 році. Крім того, у 2011 році збудовано гуртожиток загальною площею 1,4 тис.м².

Треба зазначити, що 29% загального обсягу житла (209,6 тис.м²) введено в експлуатацію без дозволу на виконання будівельних робіт (у 2010 році – 321,4 тис.м²). Без урахування цих обсягів введення житла в області порівняно з попереднім роком зросло в 1,6 раза. У розрахунку на 1000 мешканців Львівщини було збудовано 286,3 м² загальної площі житла (у 2010р. – 253,9 м²).

Майже три чверті введеного в експлуатацію житла збудовано у міських

поселеннях. У порівнянні з 2010р. його обсяги збільшились на 30,2%. Водночас,

введення житла у сільській місцевості скоротилось на 17,3%.

За рахунок коштів держбюджету торік введено в експлуатацію 10,8 тис.м²

загальної площі житла, що хоча і більше у 2,6 раза, ніж у 2010 році, проте складає

лише 1,5% від загального введення.

 

Впродовж 2011р. здано в експлуатацію 5475 квартир, з них 4480 – у міських

поселеннях, 995 – у сільській місцевості. Серед збудованих квартир переважають

двокімнатні та трикімнатні, на які припадає 36,8% введеної в експлуатацію загальної площі житла.

Обсяги введеного житла у розрізі районів і міст обласного значення характеризуються даними, наведеними у таблиці:

Найбільше житла торік збудовано в обласному центрі – 301,9 тис.м2. або 41,8% від загального введення, у Пустомитівському (10,7%), Яворівському (5,9%), Дрогобицькому, Жовківському районах та Самборі (по 4,3%).

Збільшення обсягів введення житла досягнуто у 12 регіонах області, з них найбільше у Турківському, Перемишлянському, Бродівському районах, Моршині

та Львові.

 

Висновки

В умовах розвитку ринкової економіки інвестиційна діяльність у будівництві набуває важливого значення, оскільки інвестиційні процеси можуть забезпечити покращення соціально-економічного стану країни.

Проблеми інвестиційної діяльності досліджувало багато українських та зарубіжних учених таких як: Дж. М. Кейнса, І. Фішера, Л.Дж. Гітмана, В. Шарпа, М. Портера, О.І. Амоші, С.О. Білої, І.А. Бланка, О.Д. Василика, О.С. Галушко, М.С. Герасимчука, О.І. Дація, М.П. Денисенка, О.А. Джуcова та багато інших

Динаміка обсягів інвестицій значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату – сукупності політичних, економічних, соціальних, правових умов, що сприяють інвестиційній діяльності. Важливими чинниками, які формують інвестиційний клімат, є рівень розвитку продуктивних сил і стан ринку інвестицій; правове поле держави; політична воля всіх гілок влади; стан фінансово-кредитної системи; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення.

Відомо, що самі по собі сприятливі макроекономічні показники автоматично не гарантують економічного розвитку. Одним з безлічі чинників, які забезпечують постійне економічне зростання, є інвестування. Перш за все, це ресурсний потенціал України, зосереджений у регіонах у вигляді інвестицій, ноу-хау тощо.

Визначено, що до інвестиційної сфери входять: виробничі і невиробничі об'єкти, що будуються, побудовані виробничі об'єкти, які знаходяться у стадії експлуатації, об'єкти незавершеного будівництва, інвестиційні проекти на різних стадіях розробки, різні цінні папери, майнові та фінансові інвестиційні ресурси, інвестиційна інфраструктура, майнові й інші права на інвестиційні об'єкти та ресурси. Інвестування як капітальні вкладення здійснюється в різних видах і формах на капітальне нове будівництво, технічне переозброєння і модернізацію, розширення, реконструкцію. Капітальні інвестиції – це витрати на придбання, створення (будівництво) об'єктів, споруд, інших основних засобів (основних фондів і необоротних матеріальних та нематеріальних активів).

Державна підтримка інвестиційної діяльності в будівництві і в інших галузях має на сучасному етапі дуже важливе значення, оскільки вона спрямована перш за все на розвиток ініціативи приватних інвесторів і підтримку високоефективних проектів з урахуванням інтересів держави.

Управління інвестиційними ресурсами в капітальному будівництві, зокрема, бюджетними коштами, або управління розподілом бюджетних коштів у капітальному будівництві – цілеспрямований вплив державних органів на процес розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві з метою отримання максимальної вигоди, тобто будівництво максимальної кількості господарських і життєво важливих для населення об'єктів в нормативні терміни.

Слід зазначити, що проблеми ефективного державного управління інвестиційним процесом при розподілі бюджетних коштів і їх раціонального використання в капітальному будівництві на державному і регіональному рівнях дуже мало досліджені у літературі.

Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають інвестиції і основні капітали. За допомогою даних інвестицій відтворюються на простій і розширеній основі розглядаються основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальна основа для підвищення продуктивності живої праці на базі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва.

Житлове будівництво являється одним із най важливіших факторів розвитку соціально-побутової інфраструктури господарського комплексу та являється невід’ємною його складовою. Тому в розвиток житлового будівництва в різних країнах світу вкладаються значні інвестиції і наша держава не є винятком.

Під іноземними інвестиціями розуміють всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємництва чи інші види діяльності для одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестування може здійснюватись іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, прав інтелектуальної власності та майнових прав, прав на господарську діяльність, платних послуг, в іншому вигляді, що не суперечить українському законодавству.

Сучасний період економічного розвитку України та Карпатського економічного району засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.

За даними Державної служби статистики України, протягом останніх років знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, за 2010 рік вкладено(використано) інвестицій в основний капітал близько 84 млрд. грн., при цьому частка освоєних інвестицій в нематеріальні активи в цьому періоді, складає лише 4 % загального обсягу капітальних інвестицій; ступінь зносу основних засобів перевищує 60 %, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010 року склав близько 42,5 млрд. дол. США

В розрізі Карпатського економічного району інвестиційна ситуація являється відображенням загальнодержавної ситуації. Тобто най більші обсяги інвестицій здійснюється за рахунок власних коштів підприємців та організацій. Інвестування з боку держави досі залишається на низькому рівні, а залучення іноземних інвестицій ускладнюється із за недосконалості законодавства України.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Белінський Є. Методи впливу держави на ринок житла: завдання для розробки житлової політики в Україні. / Економіка України. – 1998. – №7.

2. Будівельна діяльність у Львівській області за 2009 р. – Головне управління статистики у Львівській області: стат. зб. – Львів, 2009. – 86 с.

3. Будівельна діяльність у Львівській області за 2010 р. – Головне управління статистики у Львівській області: стат. зб. – Львів, 2008. – 74 с.

4. Бурка Й. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці: Вид-во "Рута",2001. – 175 с.

5. Дорошенко М. М. Статистичний аналіз проблеми розвитку села, капітального будівництва / Будівництво України. – 2010. – №2.

6. Дорошенко М.М. Статистичний аналіз проблеми ризиків інвестиційних проектів капітального будівництва. / Будівництво України. – 1999. – №2.

7. Дронь А., Єщенко П. Ринок житла в Україні: перспективи і проблеми розвитку. / Економіка України. – 1997. – №7.

8. Здор О.Г. Формування джерел інвестицій у житлове будівництво в умовах перехідної економіки. / Будівництво України. – 2000. – №5.

9. Інвестиції та будівельна діяльність на Львівщині за 2001 р. – Головне управління статистики у Львівській області: стат. зб. – Львів, 2002. – 58 с.

10. Ковалишин П.В., Старостін А.А. Проблеми іноземного інвестування// Фінанси України. – 1999. – № 11. – С. 79-87.

11. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: [навч. посіб.] / Майорова Т.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 376 с.

12. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: [навч. посіб.] / Музиченко А.С.– К.: Кондор, 2005. – 406 с.

13. Нейкова Л.І. Іноземне інвестування економіки України: теорія і практика/ НАН України. Рада по вивченню виробничих сил України. – Одеса: ОКФА, 1996.

14. Статистичний збірник «Регіони України» за 2010 р: Частина ІІ/ Державний комітет статистики України. – Київ: 2011.

15. Статистичний щорічник Львівської області за 2008 рік: стат. збірник. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2009. – 444 с.

16. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2009 р. / За редакцією Ротаря Анатолія Васильовича

17. Тимофєєв Ю. Е. Досвід залучення приватних інвестицій у будівництво / Фінанси України. 2009. – №5.

18. Тимофєєв Ю.Е. Досвід залучення приватних інвестицій у житлове будівництво. / Фінанси України. – 2001. – №5.

19. Тян Р. Сучасний стан будівельного ринку України і заходи щодо його стабілізації в умовах світової фінансової кризи / Р. Тян, М. Іванов, І. Грищенко.

20. Удовенко О. М. Будівництво в умовах ринкової економіки / Будівництво України. – 2008. – №5.

21. http://stat.if.ukrtel.net/

22. http://www.stat.uz.ua/