Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи

Вітаміни – низькомолекулярні органічні речовини, які в дуже малих кількостях (у міліграмах або навіть у мікрограмах) необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму.

Роль вітамінів в організмі. Більшість вітамінів не синтезується в організмі людини або синтезується в таких мізерно малих кількостях, що не можуть забезпечити його потреби. Джерелом вітамінів для людини і багатьох тварин є переважно продукти рослинного походження: овочі (картопля, морква, капуста,томати,щавель), фрукти, ягоди і соки з них (смородина, полуниця, шипшина, обліпиха й ін..). проте окремі вітаміни містяться тільки в організмі тварин, наприклад, у печінці тріскових риб, жуйних тварин, молоці, яйцях.

Обов’язковою умовою для нормального розвитку життєдіяльності, опірності організму інфекційним захворюванням є вживання фізіологічних норм вітамінів. Особливо це важливо для вагітних жінок, матерів, що готують немовлят, дітей, підлітків, людей, що працюють з підвищеною напругою нервової і м’язової систем, у гарячих цехах, шахтах, а також після важких захворювань.

За недостатньої кількості вітаміну у їжі в людей розвиваються захворювання, які називаються гіповітамінозами. Найчастіше вони виникають за умови одноманітного і неповноцінного харчування. Гіповітамінози легко виліковуються введенням в організм відповідних вітамінів. Повна відсутність в їжі якогось вітаміну викликає авітаміноз, що на ранніх стадіях захворювання виліковуються шляхом введення в організм відповідного вітаміну. Тривала відсутність цього вітаміну в їжі призводить організм до загибелі. Хвороба, що виникає внаслідок відсутність цього вітаміну в їжі призводить організм до загибелі. Хвороба, що виникає внаслідок відсутність деяких вітамінів, називають поліавітамінозом.

Введення в організм великих доз деяких вітамінів також може викликати захворювання – гіпервітамінози. Це стосується переважно жиророзчинних вітамінів (вітаміни групи А, Д, Е, К), які здатні накопичуватися в організмі і проявляти токсичну дію.

Жиророзчинні вітаміни:

Вітамін А (ретинол, вітамін росту) мітиться тільки у тваринних тканинах. Рослини позбавлені цього вітаміну, проте вони містять групу речовин, що в організмі ссавців є попередниками вітаміну А – каротиноїди. Вони досить поширені в природі. На кароти багаті: стручковий перець, червона і кормова морква, зелена конюшина. Біологічна активність вітаміну А полягає, переважно, в регуляції таких функцій організму: - процесів темнового (нічного) зору – недостатність вітаміну А супроводжується порушенням темнового зору і розвиток ”курячої сліпоти“ (гемералопії) – процесу росту клітин (“вітамін росту”) – процесів утворення глікопротеїнів, що є компонентами біологічних слизів організму.

Характерним проявом недостатності вітаміну А у людини та тварин є виражена сухість слизових оболонок. Введення препаратів вітаміну А викликає важкі гіпервітамінозні захворювання й отруєння. Оскільки вітамін А здатний накопичуватися в організмі і проявляти токсичну дію.

При надлишковому надходженні вітаміну А в організм виникає гіпервітамінози. Проявами гіпервітамінозу є нудота, випадання волосся, часті перелом и кісток. Запобігти йому можна правильним харчуванням і додержанням суворого контролю за споживанням вітаміну А. Вітамін А надходить в організм людини з продуктами тваринного походження (особливо у складі вершкового масла, сметани, молока, печінки, риб’ячого жиру, яєчного жовтка) та у вигляді рослинних каротинів.

Добова потреба у вітаміні А складає 1,5 - 2,5мг.(або 3-5 мг. В –каротину).

Вітамін Д

Відомо декілька вітамінів грпи Д (Д_,2, Д _3,Д₄,Д _5,Д _6,Д₇ ), то мають подібну будову. Найбільшу біологічну активність проявляють вітаміни Д₂ (енергокальциферол, вітамін Д рослинного походження) та Д₃ (холекальциферол, вітамін Д тваринного походження). Основа біологічна для обох вітамінів полягає в регулюванні фосфорно – кальцієвого обміну, починаючи від усмоктування і позподілу цих іонів у тканинах і закінчуючи виділенням їх з організму.

При нестачі вітаміну Д в організмі відбувається порушення процесів усмоктування кальцію з кишок і ребсорбція фосфору в нирках, унаслідок чого останній у великих кількостях виділяється з організму з сечею. У зв’язка з цим змінюється співвідношення цих іонів і різко знижується рівень кальцію і фосфору в крові, який відновлюється за рахунок вимикання цих речовин із кісток, унаслідок чого вони стають м’якими, гнучкими і під дією ваги тіла скривлюються.

При цьому в дітей розвивається рахіт (тому вітамін Д називають ще антирахітним), у дорослих – остеомаляція (захворювання пов’язане з декальцифікацією кісток і порушенням утворення кісткової тканини). Нестача кальцію викликає також зміни в м’язах: вони втрачають здатність до скорочення, стають в’ялими. Надмірне надходження вітаміну Д і продуктів харчування з високим його вмістом призводить до гіпервітамінозу Д. При цьому значно підвищується всмоктування кальцію і фосфору з кишок і відкладання їх у м’язі серця, стінці аорти, нирках. При гіпервітамінозу Д спостерігається нудота і блювота, головний біль, анемія, пригноблений стан.

Добові дози вітаміну Д становлять у середньому 10 – 15 мкг для дітей і 20 – 25 мкг для дорослих.

Джерелом вітаміну Д є риб’ячій жир, печінка тріски, тунця, сардин, а також вершкове масло, молоко, яєчний жовток. Для запобігання захворюванням, викликаним недостатньою кількістю вітаміну Д, велике значення мають правильне і раціональне харчування, заняттям мають правильне і раціональне харчування, заняття спортом і застосування сонячних ванн. Останнє відіграє дуже важливу роль, оскільки в організмі людини і тварин немає ферментів, що перетворюють ергостерин і 7-дегідрохолестерин у вітаміни Д₂ і Д₃, це відбувається під дією ультрафіолетових променів.

Вітамін Е поданий цілою групою вітамінів, що міститься у великих кількостях у рослинних оліях і мають назву токофероли. Відсутність цих вітамінів у їжі позначається на здатності організму до розмноження. За умови нестачі або відсутності вітаміну Е спостерігається припинення вироблення статевих гормонів, деградація вторинних статевих ознак, втрачається здатність до нормального виношування плоду. Плід і плацента розсмоктується, відбувається самовільне викидання. Авітаміноз Е викликає також порушення білкового обміну, обміну ліпідів, а також деякі процеси вуглеводного обміну м’язову дистрофію (посилення окислювальних процесів у м’язах, що призводить до виснаження організму).

Посилювання окислювальних процесів при Е – авітамінозі свідчить про те, що токоферол є антиоксидантом. Установлено, що він затримує БАР для організму. У людей авітаміноз Е практично не зустрічається, оскільки вітамін Е дуже поширений у природі. На нього багаті насіння злаків, плоди шипшини, яблука та інші фрукти й овочі. Трохи менше його міститься у м’ясі, вершковому маслі і жовтку яєць.

Надмірне надходження вітаміну Е (гіпервітаміноз Е) призводить до головного болю, пригнобленого стану.

Потреба вітаміну Е для людини становить біля 30 мг природних токоферолів на добу.