Водорозчинні вітаміни

Вітамін В₁ (тіамін). Відсутність в їжі вітаміну Ві викликає важке захворювання поліневрит або бері – бері. Для захворювання характерні такі симптоми: специфічні ураження нервових стовбурів, хворобливість в області серця, розвиток набряків нижніх кінцівок, живота, судороги і паралічі м’язів.

Хвороба виліковується після введення в організм вітаміну Ві (тіаміну). У тваринних тканинах тіамін входить до складу цілого ряду ферментів, що здійснюють в організмі процеси декарбоксилування 2- кетокислот, які є проміжними продуктами вуглеводного, білкового і жирового обміну.

Основними джерелами вітаміну В₁ у харчуванні людини є продукти рослинного походження, зокрема хліб (переважно житній, з борошна грубого помолу), крупи (гречана, вівсяна), дріжджі. З продуктів тваринного походження на вітамін Ві багаті печінка, нирки, серце. Добова потреба людини у вітаміні Ві складає 1-3 мг.

Вітамін В₂ (рибофлавін). Біологічні функції вітаміну Вг полягають у його участі в окислювально-відновлювальних реакцій, синтезі та розпаді жирних кислот, контролює важливі процеси обміну речовин в організмі. При його нестачі у людини є запалення слизових оболонок ротової порожнини, губ і ділянок шкіри, які знаходяться поруч, що призводить до утворення

тріщин.

Основним джерелом рибофлавіну є м’ясні і рибні продукти, молоко, зелені овочі. В умовах звичайного мішаного харчування людина отримує необхідну для життєдіяльності кількість вітаміну. Щоденно потреба людини у вітаміні В₂ складає 2-4 мг.

Вітамін В₃ (пантотенова кислота). Відсутність патонової кислоти в їжі викликає ряд розладів в організмі людини: порушується діяльність серця, нервової системи, нирок, травного каналу, розвиваються дерматити, знебарвлюється волосся, знижується апетит і т.д.

Біологічне значення вітаміну В₃ полягає в тому, що він входить до складу КоА або коензиму А – складної сполуки, що являє собою динуклеотид.

Основна функція коферменту А полягає в переносі ацильних груп (одновалентних залишків жирних кислот).

Особливе значення має сполучення ацилу оцтової кислоти з КоА, тобто ацетил- КоА, що являє собою активну форму оцтової кислоти. Оцтова кислота у формі ацилу використовується в організмі як джерело енергії, матеріал для синтезу вищих жирних кислот, гемоглобіну, холестерину, гормонів. Звідси стає зрозуміло важлива роль вітаміну В₃ у біокаталізі багатьох процесів.

Джерелом пантотенової кислоти є продукти тваринного походження – м'ясо, яйце, молоко. Рослині продукти містять дещо менше цього вітаміну. Проте овочі (капуста,картопля, морква) є важливим джерелом цього вітаміну для людини. Добова потреба організму у пантотеновій кислоті складає 10 мг.

Вітамін В₅ (вітамін РР) – нікотинова кислота.

Біологічне значення вітаміну РР в тому, що він є складовою частиною коферментів НАД і НАДФ. Останні входять до складу багатьох ферментів, що каналізують реакцію біоокислення відновлення, дегідрування в клітинах відбувається з участю цих коферментів. Нестача вітаміну В5 викликає порушення процесів дегідрування й усіх окисно-відновних реакцій тканинного дихання,зміни обміну речовин,загального стану організму, дерматит, деменцію (короткочасну втрату пам’яті), пелагру (запалення шкіри).

Никотинова кислота поширена в продуктах харчування (хлібі з муки грубого помолу, гречаній крупі, рисі, картоплі, моркві, м’ясі і рибі). Добова потреба для людини складає 15-25 мг залежно від виду трудової діяльності, віку і статі.

Вітамін С (аскорбінова кислота). Його нестача в організмі викликає цингу (ураження кровоносних судин, капілярів, їх ламкість, тоскові крововиливи, захворювання зубів, кровоточивість ясен), порушення білкового обміну, обміну нуклеїнових кислот. Вітамін С є найсильнішим відновником, який бере участь у перетворенні білка сполучної тканини проколагену в колаген, усмоктуванні заліза з кишок, синтезі і обміні гормонів кори надниркових залоз і щитовидної залози здатний знешкоджувати токсини і підвищувати опірність організму до інфекційних захворювань. Вітамін С – сполука нетривки. Він легко руйнується киснем.

Хід роботи