Список рекомендованої літератури

Передусім можна наголосити на тій обставині, що чисельність трактувань даного поняття, має більш глибинні коріння, ніж це здасться на перший погляд. Йдеться про несформованість за­гальної теорії національної безпеки, а отже і базового висхідного алгоритму будови понятійного апарату. На цю обставину зверта­ло увагу багато дослідників, тому ми лише акцентуємо увагу на тій обставині, що формування понятійного апарату інформацій­ної безпеки є неможливим без формування даного апарату в рам­ках загальної теорії національної безпеки «націобезпекознавс-тво», як пропонує називати дану теорію український дослідник В.А.Ліпкан™. На цю ж обставину також звертають увагу чисель­ні дослідники проблем національної безпеки України⁷⁷.

Більш того, його формування має бути обумовлено та корелю­вати із останнім. Не можна, наприклад, визначати інформаційну

⁷⁶ Ліпкан В А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки
України: Монографія. - К.: Текст, 2003. - 600 с; Ліпкан ВА., Ліпкан
О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях
та поняттях. - К.: Текст, 2006. - 256 с

⁷⁷ Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжна­
родний аспекти / Рада національної безпеки і оборони України; Націо­
нальний ін-т проблем міжнародної безпеки. - К.: НІПМБ, 2001. - 300
с; Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки.
Навчальний посібник. - К.: ЗАТ Видавничий дім «ДЕМІД», 2002. -
144 с; Данільян О.Г., ДзъобанъО.П., Панов М.І. Національна безпека
України: структура та напрямки реалізації: Навчальний посібник. -
X.: Фоліо, 2002. - 285 с; Левицька М.Б. Теоретико-правові аспекти за­
безпечення національної безпеки органами внутрішніх справ України
Дис...кандидата юрид. наук: 12.00.01. / Національна академія внутріш
ніх справ України. - К., 2002. - 206 с; Мунтіян В.І. Економічна безпека.
- К., 1999. - 464 с; Нижник Н.Р., Ситник Т.П., Білоус В.Т. Національна
безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку):
Навчальний посібник / За заг. ред. П.В.Мельника, Н.Р.Нижник. - Ір­
пінь, 2000. - 304 с

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
__________________________ ______ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

безпеку, використовуючи формулу: захищеність від..., у той час, як поняття національної безпеки (тобто родового поняття) виз­начається через формулу: управління загрозами та небезпеками. Зрозумілим є той факт, що понятійний апарат відповідних тео­рій, які слугують інструментом пізнання тих чи інших явищ у конкретних сферах життєдіяльності, не може розвиватися синх­ронно. Втім, фундаментальні принципи його формування мають бути дотримані. За інших умов казати про формування загаль­ної теорії національної безпеки, а в її межах приватних теорій національної безпеки, зокрема теорії інформаційної безпеки, а отже й науково обґрунтованої цілісної концепції забезпечення національної безпеки стає неможливим.

На сьогодні саме інформаційні війни становлять найбільшу небезпеку нормальному функціонуванню системи національної безпеки. Події січня 2006 року з постачанням газу в Україну супроводжувалися застосуванням прийомів та засобів інформа­ційної війни Росією, про що було офіційно заявлено посадовими особами, що відповідають за забезпечення безпеки країни. Саме це й обумовлює детальний розгляд нами питань щодо визначення поняття та встановлення сутнісних ознак інформаційної війни.

Вперше термін «інформаційна війна» було введено у 1985 р. у Китаї⁷⁸. В основі теоретичних підходів китайських спеціалістів в області інформаційного протиборства лежать погляди давньо­китайського воєнного діяча Сунь-цзи. Він першим узагальнив досвід інформаційного впливу на супротивника. В трактаті «Мистецтво війни» Сунь-цзи писав: «у будь-якій війні, як пра­вило, найкраща політика зводиться до захоплення держави в цілому... Одержати сотні перемог у бою - це не межа мистецтва. Підкорити супротивника без бою - ось це венець мистецтва»⁷⁹.

⁷⁸ Кокошин АЛ, О системе стратегического управления в КНР //
Вопросы, стратегического руководства обороной России. Краткий
очерк. М.: ИПМБ РАН. 2001. - С. 36 - 38.

⁷⁹ Сунь цзы Искусство войны. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 288 с.

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ І

самим простим прикладом проведення інформаційної опера­ції є той факт, що ви, шановний читач, у переважній більшості підручників та інших наукових і публіцистичних джерелах знайдете іншу інформацію: начебто, вперше термін «інформацій­на війна» з'явився у наш час наприкінці 80-х років XX століт­тя. Він став результатом плідної праці теоретиків збройних сил США та став уживаним після вдало проведеної роботи по знищенню СРСР⁸⁰. Активного застосування даний термін набув під час проведення воєнної компанії США в Іраку у 1991 році, де вперше були не лише застосовані інформаційні технології, а вперше було відверто наголошено на цьому, що спричинило ще більший резонанс⁸'.

Ось така пропаганда усього американського із використанням звичайних інформаційних важелів:

1) перші увели термін «інформаційна війна» (насправді пер­шим це зробили китайці; інформаційний важіль - наукові, а скоріше, псевдо наукові статті та публікації);

2) перші полетіли в космос (насправді першим був СРСР; ін­формаційний важіль: друкована продукція американськими та прозахідними агентствами друку);

3) лише завдяки США СРСР виграв Велику вітчизняну війну (лише завдяки волі і героїзму радянського народу; інформацій­ний важіль: художній фільм «Спасіння рядового Райана»);

4) героїчно виграли війну у В'єтнамі (насправді ганебно її про­грали: інформаційний важіль: художній фільм «Рембо») тощо.

І таких міфів можна навести багато. Головне, це розуміння сутності і вагомості інформаційної зброї, її здатності змінювати світогляд людини, тобто знищувати душу, не руйнуючи тіло.

Передусім, коли йдеться про будь-яку війну, включаючи ін­формаційну, то слід говорити про певний стан взаємовідносин

^т www.niss.gov.ua

^SI Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції. - К.: Рада на­ціональної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень, 1999. - 163 с

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

між супротивниками. Здебільшого це не є присутнім, тому за­стосування даного терміну носить псевдонауковий характер. Для того, щоб детально розібратися у згаданому питанні, слід проаналізувати суспільні відносини в інформаційній сфері, згру­пувати за певними ознаками ті з них, які можуть утворювати окремі явища, і вже потім застосовувати термінологію для озна­чення і опису цих явищ за допомогою відповідної термінології.

Інформаційна війна виникає з нових підходів до застосуван­ня інформації, визначення її ролі та місця. Можна виділити два трактування поняття інформаційної війни: гуманітарну і тех­нічну.

Наприклад, М. Павлютенкова зазначає, що у гуманітарному сенсі інформаційна війна становить собою активні методи транс­формації інформаційного простору, що знаходить свій вираз у системі нав'язування моделей світу, які покликані забезпечити бажані типи поведінки, атаках на структури породження інфор­мації - процеси міркувань. У той же час технічне трактування да­ного поняття полягає у тому, що за допомогою спеціальних прог­рам руйнується обладнання, програмне забезпечення тощо*-'.

Отже, аналіз даного бачення певних процесів в інформаційній сфері дозволяє казати про підміну понять, адже війна за своїм значенням означає стан, у якому держави застосовують одна проти одної усі форми тиску з дотриманням дії законів та зви­чаїв ведення війни (jus in bello)^S3. Втім, наведений вище приклад бачення поняття інформаційної війни дає усі підстави стверджу­вати, що описані вище ознаки не складають даного поняття.

Безперечним є той факт, що формування інформаційного сус­пільства стає не лише фактом, а все більше починає впливати на формування державної політики інформаційної безпеки. Досяг-

⁸² Павлютенкова М. Информационная война -реальная угроза или
современный миф? /І Власть. - 2001. - № 12. - С. 19 - 23.

⁸³ Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп.
ред.) та ін.- К.: Українська енциклопедія ім. МЛ.Бажана, 1998. T.l:
АГ. - С. 455.

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

нення тих чи інших цілей виявилося можливим із застосуван­ням лише інформаційних технологій, які б чинили вплив на сус­пільну свідомість. Одним з проявів застосування даного методу є сильний часовий пресинг на суб'єктів державного управління, який не залишає їм часу на прийняття виваженого, такого, що відповідає національним інтересам рішення. Відтак, досягнення певних геополітичних та інших важливих цілей уможливлюєть­ся за допомогою невійськових методів.

Сумний досвід неприділення належної уваги даним питанням спричинив до розпаду СРСР, могутньої держави, яка до 1991 року разом із США утворювали біполярну систему світу. Саме це дає можливість погодитись із Логіновим О.В., який пропонує розробити концепцію інформаційного стримування.

Нині відсутня розроблена на концептуальному рівні концеп­ція (система теоретико-методологічних засад, положень) забез­печення інформаційної безпеки. Більш того, аналіз сучасної геополітичної обстановки і безпекотрансформаційних процесів дозволяє зробити висновок, що проти України здійснюються широкомасштабні інформаційні акції, спрямовані на дискреди­тацію, дезорганізацію, підрив іміджу, інформаційну кластери-зацію і дестабілізацію нашої держави. І, передусім, цей вплив чиниться на систему державного управління.

Зазначимо, що четверта влада - ЗМІ - відіграла значну роль в укоріненні у свідомості пересічного громадянина терміну «ін­формаційна війна». При чому під останнім ЗМІ як правило ро­зуміють використання компромату через засоби масової інфор­мації, здебільшого електронні. Ідеальним засобом для цього є Інтернет, який дає можливість розповсюджувати будь-яку ін­формацію без будь-яких обмежень.

Що стосується іншого розуміння - технічного - то тут обов'язковою умовою є те, що ведення інформаційної війни є результатом узгодженої діяльності з використання інформації як зброї ведення бойових дій у будь-якій сфері життєдіяльності. При цьому інформаційна війна включає наступні дії:

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

• здійснення впливу на інфраструктуру систем життєза­безпечення - телекомунікації, транспортні мережі, електростан­ції тощо;

• промисловий шпіонаж - порушення прав інтелектуальної власнбсті, розкрадання патентованої інформації, викривлення або знищення важливих даних, проведення конкурентної роз­відки;

• хакінг - злам і використання особистих даних, ідентифіка­ційних номерів, інформації з обмеженим доступом тощо¹".

Коли йдеться про інформаційну війну, то слід говорити про існування рішучої і небезпечної діяльності, пов'язаної із реаль­ними бойовими діями. Більш того, за даного випадку постає не­обхідність у виокремленні декількох підвидів інформаційних війн: кібернетична війна, електронна війна, психотронна війна, психотропна війна, штабна війна, психологічна, енергоінформа-ційна війна.

Таке розуміння інформаційної війни надає можливість по­годитись із визначенням поняття інформаційної війни, яке міс­титься у керівних документах збройних сил США.

Згідно з Доктриною проведення інформаційних операцій ін­формаційна війна - дії, що вчинюються для досягнення інфор­маційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії че­рез вплив на інформацію та інформаційні системи супротивника при одночасному забезпеченні безпеки власної інформації і ін­формаційних систем'⁵. Одним з прикладів є існування спеціаль­ної програми запису всіх телефонних дзвінків, що виходять за кордон США на спеціальну апаратуру. За допомогою даної про­грами всі телефонні дзвінки, що виходять за межі країни запи­суються, а потім пропускаються через спеціальний пристрій,

" Павлютенкова М. Информационная война -реальная угроза или современный миф? І/ Власть. - 2001. - № 12. - С. 19 - 23.

⁸⁵ www.pccip.gov

В. А. ЛШКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. Ж ЕЛІХОВСЬКИИ

який за допомогою пошукових систем за ключовими словами здійснює виявлення та ідентифікацію важливої інформації.

Відтак, існування розвиненої системи інформаційної безпеки закладе фундамент для стійкого функціонування системи націо­нальної безпеки. На думку деяких дослідників, стрімкий розви­ток інформаційних технологій спричинить у майбутньому появу нових за змістом видів війн, які відбуватимуться без жодного пострілу. Особливо наголосимо, що сучасні інформаційні війни спрямовані здебільшого на дезорієнтацію людини, зміну її сві­тогляду, підмінну цінностей і перетворення на інформаційного споживача, тобто інформаційного раба.

Цілі інформаційної війни є дещо іншими, аніж війни у звич­ному розумінні. Якщо за умов ведення звичайної війни, головною метою є фізичне знищення противника та ліквідація його зброй­них сил, то за умови ведення інформаційної війни відбувається широкомасштабне порушення роботи фінансових, транспортних і комунікаційних мереж і систем, руйнування економічної інф­раструктури і підкорення населення країни, що зазнала атаки, зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхід­ності та доцільності існування в рамках самостійної, суверенної держави.

У рамках досліджуваних проблем, доцільним є проведення компаративного аналізу понять «інформаційна війна» і «інфор­маційне протиборство», з метою виокремлення ознак, що спорід­нюють і різнять їх.

На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується у двох площинах:

• у широкому розумінні - для визначення протиборства в ін­формаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей;

• у вузькому розумінні - для визначення воєнного протиборст­ва, у військовій інформаційній сфері для досягнення односто­ронніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні ін­формації на полі бою (в операції, битві).

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
________________________________ В УМОВАХ ЄВРОШТЕГРАЦІЇ

У вітчизняній практиці в широкому розумінні частіше вико­ристовують термін «інформаційна протиборство» у вузькому ро­зумінні - «інформаційні воєнні дії».

Інформаційне протиборство - це форма боротьби сторін в ін­формаційному просторі з використанням політичних, економіч­них, дипломатичних, військових та інших методів, способів та засобів, для впливу на інформаційне поле супротивника та за­хисту власного інформаційного поля в інтересах досягнення пос­тавлених цілей.

Ураховуючи дане визначення можна зазначити, що інфор­маційне протиборство включає в себе три незмінні складові: 1) вплив; 2) аналіз; 3) безпосереднє протиборство.

Основним елементом, від якого залежить ефективність ком­панії, є аналіз, мета якого полягає в оцінці, стратегічному про­гнозуванні та плануванні в аспектах внутрішньополітичного та зовнішньополітичного становища. Що ж стосується «інфор­маційної війни» то, як всеохоплююча, цілісна стратегія, вона обумовлена все зростаючою значимістю та цінністю інформації у питаннях командування, управління та політики. Також мож­на послуговуватись визначенням «інформаційної війни» як «ко­мунікативної технології по впливу на масову свідомість з корот­кочасними та довготривалими цілями».

На Заході інформаційну війну визначають як «нефізичну атаку на інформацію, інформаційні процеси та інформаційну інфраструктуру», причому «ціллю інформаційної війни є вплив на систему знань та уявлень зовнішнього супротивника». Під знанням тут розуміється об'єктивна інформація, загальна для усіх, а під уявленнями - інформація, яка носить суб'єктивний характер. Основним інструментом ведення інформаційної війни є інформаційна зброя.

До «інформаційної зброї» ми будемо відносити, по-перше, засоби інформаційно-технічного характеру, які знищують, пе­рекручують або викрадають інформацію, не зважаючи на сис­тему захисту, обмеження доступу до цієї інформації законних

В. А. ЛІПКАЯ, Ю. Є.МАКСИМ EH КО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ користувачів. По-друге, це безперечно, інформаційно-психоло­гічні засоби, які дезорганізують інформаційні системи, шляхом дезінформації, формування помилкових логічних інформацій­них концепцій, інтерпретацій та ін., впливаючи, таким чином, на суспільну думку, на життя суспільства, держави або групи держав в цілому.

Таким чином, інформаційна зброя - це пристрої та засоби, які призначені для нанесення протидіючій стороні максималь­ної шкоди в ході інформаційної боротьби (шляхом небезпечних інформаційних впливів).

Об'єктами впливу можуть бути: інформаційно-технічні систе­ми, які включають людину, інформаційно-аналітичні системи, які включають людину, інформаційні ресурси, системи форму­вання суспільної свідомості та думки, яка базується на засобах масової інформації та пропаганди, а також психіки людини.

Інформаційна зброя - інструмент встановлення контролю над інформаційними ресурсами потенційного супротивника, тому інформаційна зброя втручається в роботу систем управління та інформаційних систем, систем зв'язку та ін., у цілях порушення їх працездатності, аж до повного виведення їх з ладу, вилучен­ня, перекручення даних, які в них містяться, або цілеспрямова­ного введення спеціальної інформації. Подеколи інформаційна зброя виступає в ролі розповсюджуваної дезінформації в системі формування суспільної свідомості й прийняття рішень.

Також до інформаційної зброї включають і сукупність спе­ціальних способів та засобів впливу на психіку суспільства та держави в цілому.

Для проведення будь-якої інформаційної компанії як в міжна­родних відносинах, так і на внутрішньому інформаційному полі слід ураховувати особливості конкретного інформаційного про­стору. На початку необхідно розшукати вразливі точки в інфор­маційному просторі і лише згодом переходити до рішучих дій.

Інформаційна зброя повинна враховувати варіанти протидії і чим більше варіантів протидії враховано, тим більше імовірності

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

__________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

успіху в той чи іншій інформаційній агресії. Також необхідно підкреслити, що специфікою інформаційної війни (як форми інформаційного протиборства) є те, що вона ведеться, на відмі­ну від збройної боротьби як у мирний, так і у воєнний час. Вона націлена на всі можливості та фактори ураженості, які немину­че виникають при зростанні залежності від інформації, а також на використання інформації у найрізноманітніших конфліктах. Об'єктом уваги стають інформаційні системи (включаючи від­повідні лінії передач, центри обробки та людський фактор цих систем), а також інформаційні технології, які використовуються в системах озброєння. Таким чином, можна виділити наступні сфери інформаційного протиборства: політична, дипломатична, воєнна, технологічна, соціальна, ідеологічна.

Інформаційна війна має наступальні та оборонні складові, але, починаючи з цільового проектування та розробки своєї ар­хітектури командування, управління, комунікації, комп'ютерів та розвідки, яка забезпечує особам, які приймають рішення, відчутну інформаційну перевагу у різноманітних конфліктах. Інформаційна війна може бути спрямована проти трьох елемен тів: комп'ютер; програмне забезпечення; людина.