Поняття державно-правового механізму інформаційної безпеки

Поняття «політика» здебільшого є політологічною кате­горією, під якою розуміють організаційну, регулятивну й конт­рольну сферу суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утри­мання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами за­для ствердження власних значущих інтересів і потреб.

Як зазначають В.П. Горбатенко, Г.О. Лебединська, нині існує широке коло наукових тлумачень, з яких політика постає як: одна зі сфер життєдіяльності суспільства; система певних сус­пільних відносин, взаємодія класів, націй, держав між собою і

В. А. ЛІГІКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО. В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

владою; сукупність дій, заходів, установ, за допомогою яких уз­годжуються інтереси різних верств населення тощо.

Політика держави та інформація - це взаємопов'язані явища, що перебувають в діалектичному взаємозв'язку в процесі функ­ціонування державно-правових інституцій.

Слушною є думка Арістової І.В., яка зазначила, що «якість інформації та її доступність, сучасні інформаційні технології, що радикально збільшують обсяг і швидкість поширення інфор­мації, викликають глибокі зміни в політиці конкретної держа­ви, чинять суттєвий вплив на характер і системи владарювання (точна інформація підвищує ефективність влади, дозволяє вчас­но скоригувати обраний напрямок дій, відреагувати на обстави­ни, що знову з'явилися). Водночас і політичні структури впли­вають на інформацію, ступінь її відкритості, процеси доставки, характер передачі споживачу. Одна з найважливіших соціаль­них функцій влади - дозування інформації та її «пакування». На цьому засновується механізм маніпулювання громадською думкою. Наивідомішою і простою формою владного контролю над інформаційними процесами виступає цензура, коли держава за допомогою спеціально призначених та відповідальних перед ним чиновників «керує» змістом друкарських та інших інфор­маційних матеріалів».

Одним зі способів регулювання вищезгаданого зв'язку слу­жить право як система загальнообов'язкових, гарантованих де­ржавних норм, що виражають волю держави та виступають ре­гулятором суспільних відносин.

Основною метою державної влади в період глобальної інфор­маційної революції є розробка та реалізація концептуальних основ державної інформаційної політики шляхом прийняття адекватних нормативно-правових актів щодо регулювання ін­формаційних відносин.

Кормич БА. зазначає, що забезпечення інформаційної безпе­ки повинно здійснюватись передусім, шляхом проведення вива-

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВР0ШТЕГРАЦ1Ї

женої і збалансованої політики держави в інформаційній сфері, яка має три основні вектори:

1) захист інформаційних прав та свобод людини;

2) захист державної безпеки в інформаційній сфері;

3) захист національного інформаційного ринку, економічних інтересів держави в інформаційній сфері, національних вироб­ників інформаційної продукції.

Як засвідчує досвід провідних країн світу, великого значення для нормального функціонування інформаційної сфери держави набуває узгоджена діяльність відповідного державно-правового механізму, тобто система взаємопов'язаних державних органів, організацій, установ щодо вироблення та реалізації сукупності норм та принципів права, які повинні врегулювати суспільні відносини в інформаційній сфері.

Отже, в свою чергу, під державно-правовим механізмом ін­формаційної безпеки слід розуміти систему взаємопов'язаних й взаємоузгоджених державно-правових інституцій, завданнями яких є створення умов для успішної реалізації інформаційної політики.

Як зазначає Кормич БА., ефективність захисту інформаційної безпеки держави в цілому забезпечується ефективністю кожної складової її державно-правового механізму, який складається з трьох взаємопов'язаних елементів.

По-перше, це сукупність державних інституцій, задіяних у процесі формування і впровадження політики інформаційної безпеки, тобто інституціональний механізм інформаційної без­пеки.

По-друге, це сукупність ролей та відносин, яка включає пра­вові відносини, що виникають при проведенні політики інфор­маційної безпеки та специфічні ролі. Форми і методи діяльності суб'єктів проведення цієї політики.

По-третє, це ієрархічна сукупність правових норм та при­нципів, яка регулює зміст та процес проведення політики інфор-

В. А. ЛІТІКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ маційної безпеки, тобто правовий механізм інформаційної без­пеки.

Необхідно зазначити, що на початку 90-х років політика ук­раїнської держави в інформаційній сфері була здебільшого спря­мована на створення техніко-технологічної інфраструктури. Починаючи з середини 90-х років, головною особливістю інфор­маційної політики нашої країни стає декларація про розроблен­ня засад щодо реалізації інформаційних прав і свобод людини і громадянина. Отже, протягом десяти років здійснилась зміна пріоритетів у гаслах, від політики інформатизації до інформа­ційної політики держави. Утім на практиці від поставлення та вироблення цілей до їх конкретної реалізації та отримання шу­каного результату ще далеко.