Заключна частина (кінцівка, висновок) як елемент композиції тексту

Кінцівка, як відомо, являється «тематичною та концептуальною точкою тексту, в ній підводиться підсумок, формуються відповідні висновки, узагальнюється висловлене, ставляться або пропонуються нові задачі та проблеми, що потребують вирішення, присутні звернення до аудиторії і т. д.» [11, с.36] Перехід до заключної частини багато в чому залежить від авторського уявлення про інформативну вичерпаність тексту, а вибір форми кінцівки завжди «передбачений попереднім викладом матеріалу – вона має опиратися на його форму, жанр, авторську манеру».[9, с.169] У кінцівці автор може узагальнити виражене, дати оцінку викладеним фактам, поставити перед читачем питання, завдання, закликати його до дії (ментальної, фізичної) і т. д.

Нейтральна кінцівка включає в себе висновок, прогноз, тобто закриває текст та розвиток усіх змістових ліній.

Експресивна (відкрита) кінцівка не знімає, а, навпаки, залишає питання відкритими, дає читачеві змогу думати, діяти поза текстом.