Екологічна культура - це тип життєдіяльності людини, що успадковується, та їївзаємовідносин з навколишнім середовищем

Екологічна культура є, за своєю суттю, своєрідним «кодексом поведінки», що лежить в основі екологічної діяльності та екологічної поведінки- специфічною рисою екологічної культури є те, що вона не утворюється стихійно

Е.С.Маркарян підсистеми

природно-екологічну - що відображає адаптацію суспільства до біофізичного оточення;

суспільно-екологічну - що відображає впорядкованість відносин суспільства з іншими суспільствами;

соціально-регулятивну - направлену на підтримання самої соціальної системи як єдиного цілого.

46. Функції соціально-екологічної культури

подолання віджилого – того, що гальмує подальший розвиток відносин між суспільством і природою

виховну - формування певних стереотипів поведінки щодо природи як окремих індивідів, так і суспільства в цілому;

прогностичну - створення можливості передбачення наслідків людської діяльності, результатів перетворення природи;

регулятивну - управління ставленням суспільства до природи в процесі господарської діяльності.

Головна функція екологічної культури виражається в її меті -організації взаємовідносин суспільства та природи так, щоб було враховано практичні потреби суспільства та «прагнення» природи до підтримки стабільності власного нормального стану і тим самим збереження умов для існування та розвитку людства.

47. Культурні норми освоєння природи

Екокультурні норми не є чимось сталим та незмінним. Вони трансформуються, розвиваються під впливом пануючого в суспільстві способу перетворення природного простору. На кожному етапі свого розвитку вони включають найсуттєвіші надбання способів організації людської діяльності, накопичених суспільством протягом всієї історії його розвитку.