Найважливіші показники, що використовуються для аналізу акцій

Показник Cash Flow використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого – як індикатор прибутковості (показник актуальної та потенційної прибутковості підприємства). Залежно від вихідних даних та цілей фінансово-економічного аналізу використовуються різні інтерпретації показника Cash Flow. Його трактують і як показ­ник наявності внутрішніх фінансових джерел, і як індикатор фінансової стабільності підприємства тощо. Проте будь-яка інтерпретація Cash Flow ґрунтується на гіпотетичному припу­щенні про наявність двох підприємств: із стійким економічним станом (так зване здорове підприємство - "А", яке має порівняно високий Cash Flow), і нестійким (слабке підприємство - "В", яке характеризується малим значенням Cash Flow). З такої передумо­ви вишиває, що А > В. Визначаючи Cash Flow, слід також вра­ховувати галузеві особливості діяльності підприємств.

Показник Cash Flow найчастіше визначається шляхом збільшення чистого прибутку на величину акумульованих амор­тизаційних відрахувань. Якщо промислове підприємство порівняти з торговельним, то навіть за умови ідентичності об-сягів їх чистого прибутку промислове підприємство матиме знач­но вищий показник Cash Flow,ніж торговельне. Це обумовлено передусім тим, що торговельне підприємство, як правило, здійснює незначні капіталовкладення в основні фонди, а тому має менші амортизаційні відрахування.

Слід також мати на увазі, що значення показника Cash Flow може достовірно відображати фінансовий стан підприємст­ва лише за умови врахування стратегії його розвитку. Так, якщо порівнювати два прибуткових підприємства однієї галузі, одне з яких вкладає свій капітал у корпоративні права інших суб'єктів господарювання, а інше - розширює власні виробничі потуж­ності, то останнє, за інших рівних умов, матиме вищий показник Cash Flow. Характерно, що саме у цьому показнику здебільшого відображаються галузеві особливості діяльності підприємств.

Як вже зазначалось, у річному звіті не подається інформація про всі потоки фінансових ресурсів підприємства, тобто в ньому повністю не відображено його реальний фінансовий стан в повно­му обсязі. Баланс та Звіт про фінансові результати підприємства відображають лише його майновий та прибутковий стан на звітну дату. Баланс дає змогу оцінити статті тільки на кінець звітною періоду, Звіт про фінансові результати продемонструвати надхо­дження і платежі виключно у формі витрат і доходів. Відтак існує небезпека шляхом тенденційного добору методів оцінки тих чи інших статей балансу "відкоригувати" картину річної звітності. Цього можна уникнути завдяки Звіту про рух грошових коштів.

6. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) ак­тивів для погашення поточних зобов'язань короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під короткостроковим періодом умовно ро­зуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототож­нюється з операційним циклом.

Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквід­ність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями, що виникають. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи ви­бору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підп­риємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспро­можності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та частко­ву або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власни­ки несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть

перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачаль­никами товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до не­спроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками. Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існуван­ня ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

При проведенні аналізу балансу підприємства, насампе­ред здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати (див. табл. 12).

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо:

А₁ > П₁, А₂ > П₂, А₃ > П₃, А₄ < П₄

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

(А₁ х ВА₁ + А₂ х ВА₂ + А₃ х ВА₃) / (П₁ х ВП₁ + П₂ х ВП₂ + П₃ х ВП₃),

де ВА та ВП - питома вага відповідних груп активів та па­сивів в їх загальному підсумку.

Таблиця 12