Класифікація активів та пасивів підприємства

Групи активів	Умовне позначення	Характе­ристика	Група пасивів	Умовне позначення	Характе­ристика
Високоліквідні	А1	Грошові кошти	Найбільш термінові	П1	Кредиторська заборгованість
Швидко-ліквідні	А2	Дебіторська заборго­ваність	Коротко­строкові	П2	Короткостро­кові кредити та позикові кошти
Повільно-ліквідні	А3	Матеріальні цінності	Довго-строкові	П3	Довгострокові кредити та позикові кошти
Важко-ліквідні	А4	Основні засоби	Постійні	П4	Джерела власних коштів

Загальний показник ліквідності балансу показує відно­шення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зо­бов'язань з врахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

При оцінці ліквідності розраховують три основні коефіці­єнти:

1) коефіцієнт покриття;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці показники розраховуються на підставі даних форми №1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства.

Поточні активи – це активи, які постійно обертаютьсяв процесі господарської діяльності підприємства. До них належать:

1) оборотні активи. Їх облік відповідно до інструкції № 291 ведеться на рахунках 2 класу "Запаси" і класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи". У балансі вони відобража­ються в розділі II Активу, рядках 100-260;

2 ) витрати майбутніх періодів. Незважаючи на те, що це витра­ти, оплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, очі­куваного в майбутньому, цілком можливо, що частина цьо­го прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Відповідно до Інструкції № 291 витрати майбутніх періодів обліковуються на рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 "Ба­ланс" відображаються в розділі III активу балансу, рядку 270. Прикладом таких втрат є витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страховою полісу; передплата на газети, журна­ли, періодичні та довідкові видання та ін.

Отже, у рядку 270 балансу у складі витрат майбутніх періодів обліковуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і в більш пізній час.

Доречно нагадати, що статті балансу, які включають ак­тиви або зобов'язання, що підлягають використанню як протя­гом періоду, меншого 12 місяців з дати балансу, так і в більш три­валий період часу, повинні бути розкриті у примітках до фінан­сової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців з дати балансу.

У табл. 13 на підставі фрагмента балансу зроблений розрахунок поточних активів (цифри умовні).

№ з/п	Найменування активів	Облік на рахунках згідно з Інструкцією № 291	Відображення в балансі згідно з П(С)БО 2	Значення показника, грн.
II. Оборотні активи
1.	Запаси	Рахунки класу 2 "Запаси"	Ряд.100-140	1160,0
2.	Векселі отримані	Рахунок 34 "Короткострокові векселі отримані"	Ряд.150	400,0
3.	Дебіторська заборгованість за товари	Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"	Ряд.160-162	500,0
4.	Дебіторська заборгованість за розрахунками	Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами"	Рад.170-200	300,0
5.	Інші поточна дебіторська заборгованість	Субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	Ряд. 210	200,0
6.	Поточні фінансові інвестиції	Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції"	Ряд. 220	120,0
7.	Грошові кошти та їх еквіваленти	Рахунок 30 "Каса", рахунок 31 "Рахунки в банках", рахунок 33 "Інші кошти"	Ряд 230,240	800,0
8.	Інші оборотні активи	Рахунки класу 3	Ряд 250	100,0
9.	Усього за розділом II		Ряд. 260	3580,0
10.	III. Витрати майбутніх періодів		Ряд. 270	*300,0
11.	Разом поточних активів (3580,0+ + 300,0 - 180,0)			3700,0
*Витрати майбутніх періодів, які будуть списані через 12 місяців з дати балансу, становлять 180,0 грн. (ця інформація зазначена у Примітках до фінансової звітності)

 

Згідно з П(С)БО 2 поточні зобов'язання – це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі IV пасиву балансу. Відповідно до Інструкції № 291 ці зо­бов'язання обліковуються на рахунках класу 6 "Поточні зо­бов'язання".

До поточних зобов'язань також слід віднести ту части­ну доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується про­тягом 12 місяців з дати балансу. Ця стаття балансу аналогічно статті "Витрати майбутніх періодів" повинна бути розкрита у примітках до фінансової звітності.

У табл. 14 на підставі фрагменту балансу зроблений розрахунок поточних зобов'язань (цифри умовні).

Таблиця 14

№ з/п	Найменування поточних зобов'язань	Відображення в Балансі згідно з П(С)БО 2	Значення показника, грн.
1.	усього за розділом IV (поточні зобов’язання)	Ряд. 620	1600,0
2.	V. Доходи майбутніх періодів	Ряд 630	*500,0
3.	Разом поточних зобов’язань (1600,0 + 500 - 200,0)		1900,0
* Доходи майбутніх періодів, які будуть погашені через 12 місяців з дати балансу, становлять 200,0 гри. (ця інформація зазначена у Примітках до фінансової звітності).

 

Враховуючи наведене вище, розглянемо названі ко­ефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього ко­ефіцієнта – коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показу­ючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищу­ють за величиною поточні зобов'язання, підприємство може роз­глядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розрахо­вується за формулою:

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

* Витрати майбутніх періодів включаються до складу по­точних активів у тій частині, яка буде використана (списана) про­тягом 12 місяців з дати балансу.

** Доходи майбутніх періодів включаються до складу по­точних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, як­що вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення № 323.

Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 23;

- значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

- критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1;

- при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Необхідно звернути увагу на те, що в цих методиках при розрахун­ку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не врахову­ються витрати майбутніх періодів.

У Положенні № 323 як орієнтовне значення, наведене тео­ретичне значення коефіцієнта покриття, яке повинне бути не менше 2,0-2,5.

Розрахуємо коефіцієнт покриття, використовуючи дані таблиць 13 i 14.

1) Визначимо коефіцієнт покриття: 3700,0: 1900,0 = 1,95 (або 1,95: 1).

Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,95 грн. поточних активів.

2) Визначимо, на скільки підприємство може зменшити вартість поточних активів (3700,0 грн.) при їх продажу з тим, щоб отриманої суми було достатньо для погашення поточних зо­бов'язань (1900,0 грн.). Для цього:

- розрахуємо питому вагу заборгованості: 1900,0: 3700,0 х 100=51 %.

- від загальної суми існуючих коштів (3700,0 грн.), прий­нятих за 100 %, віднімемо питому вагу заборгованості: 100 % - 51%= 49%.

Отже, при ліквідації поточних активів їх вартість буде зменшена на 49 %, що не перешкодить підприємству повернути борги кредиторам.

Зазначимо, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому ко­ефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повер­нути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш су­ворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку вра­ховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Коефіцієнт швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф.1) - Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

* Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) про­тягом 12 місяців з дати балансу.

** Доходи майбутніх періодів включаються до складу по­точних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу).

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний ха­рактер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то не означає, що на кожну гривню по­точної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

Використовуючи дані табл. 13 і табл. 14, розрахуємо цей коефіцієнт.

Коефіцієнт швидкої ліквіднocтi = (3700,0-1600,0): 1900,0= 1,34.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти

(ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

(** див. вище)

В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне зна­чення коефіцієнта абсолютної ліквідності, яке повинне бути не мен­шим 0,2 - 0,25.

Використовуючидані таблиць 13 і 14, розрахуємо цей коефіцієнт.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = 800,0: 1900,0 = 0,42.

 

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язан­нями становить чистий робочий капітал підприємства (Р_к). Наяв­ність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Формула для визначення чисто­го робочого капіталу на підставі даних балансу:

Р_к = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270)] –

- [Поточні зобов'язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630)].

(* і ** див.вище)

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Р_к можна порівняти його з аналогічними по­казниками інших підприємств.

Основні показники оцінки ліквідності підприємства¹ наведено в таб­лиці 15.

Таблиця 15

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне (рекомендо­ване)	Призначення (опис)
	Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	Ф. 1 (ряд. 260) / ряд.620	>2	Визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобо­в'язань, характеризує дос­татність оборотних засобів для покриття своїх боргів
	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ф. 1 (Σ ряд.150, ряд. 160, ряд. 170-250) / ф. 1 ряд. 620	>1	Показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень

¹ За окремими методиками пропонується при розрахунку Відповідних показників ліквідності включати до чисельника витрати майбутніх періодів (в тій частині, яка буде спожита протягом операційного циклу підприємства), а до знаменника доходи майбутніх періодів (в тій частині, яка буде повністю отримана протягом операційного циклу)

 

	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф. 1 (ряд 220 + + ряд. 230 + + ряд.240) / ф. 1 ряд. 620	> 0.2	Характеризує негайну готов­ність підприємства ліквіду­вати короткострокову забор­гованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансо­вих вкладень до суми корот­котермінових зобов'язань
	Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів)	Ф.1 (ряд.260 - - ряд. 620)	Середньо галузеве	Різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, є "фінансо­вою подушкою", що теоре­тично дає можливість підп­риємству погасити всі або більшу частину своїх корот­кострокових зобов'язань та продовжувати працювати
	Частка оборотних засобів в активах	Ф. 1 (ряд. 260 / ряд.280)	—	Розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства

 

7. Для аналізу стійкості економічного зростання рекомен­дується використовувати показник темпу зростання власного капіталу, що визначається як відношення отриманого чистого прибутку до величини власного капіталу. Саме цей показник можна вважати основним з наступних причин. Як відомо, збільшення масштабів діяльності підприємства пов'язано з фінансуванням зростання його майна. Це зростання може дося­гатися як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів. Але це зростання позикових коштів без адекватного зростання власного капіталу призводить до зниження фінансової стійкості, а, відповідно, і до припинення фінансування. Можливості для фінансуванняза допомогою додаткових емісій не безмежні. Крім того, додаткові емісії можуть призвести до втрати контролю над підприємством. Таким чином, зростання власного капіталу за ра­хунок нерозподіленого прибутку є найбільш надійним джерелом забезпечення економічного розвитку. Крім того, зростання цьо­го показника відображає інтереси контрагентів (свідчить про зростання фінансової стійкості та кредитоспроможності) та влас­ників, для яких він поряд з коефіцієнтом дивідендних виплат відображає зростання їх доходів. Зростання цього показника за­лежить від ряду факторів, які були розглянуті раніше: реінвестування прибутку, рентабельності продаж, оборотності власних оборотних засобів, забезпеченості власними оборотними засоба­ми, коефіцієнта покриття, співвідношення позикового та власно­го капіталу. Вплив цих факторів можна дослідити при аналізі на­ступної моделі стійкого зростання:

ТР = (Ріп / ЧП) х (ЧП / ОП) х (ОП / ВО) х (ВО / ОЗ) х

(ОЗ / КЗ) х (КЗ / ВК),

де ТР - темп зростання власного капіталу;

РіП - реінвестований прибуток, ф. 2 (ряд. 220) - ф. 4 (ряд. 140)

ЧП - чистий прибуток, ф. 2 ряд. 220;

ОП - обсяг продаж, ф. 2 ряд. 035;

ВО - власні оборотні засоби, ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620)

ОЗ - оборотні засоби, ф. 1 (ряд. 260)

КЗ - короткострокова заборгованість, ф. 1 (ряд. 620)

ВК - власний капітал, ф. 1 (ряд. 380)

Таким чином, результати фінансового аналізу дозволя­ють виявити вразливі місця, що потребують особливої уваги. До­сить часто є достатнім виявити ці місця, щоброзробити заходи по їх усуненню і по їх ліквідації.

8. Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що га­рантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємниць­ку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надход­жень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх за­лучених джерел формування активів.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства:

1) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

2) коефіцієнт концентрації позикового капіталу:

3) співвідношення позикового і власного капіталу;

4) коефіцієнт забезпеченості за кредитами.

Чим вище значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від креди­торів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Згідно з методикою № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства ста­новить не менше 50 %.

Необхідно звернути увагу також на П(С)БО 5, відповідно до якого заповнюється форма фінансової звітності "Звіт про влас­ний капітал". Показники, наведені у Звіті, можна використовува­ти для аналізу динаміки структури власного капіталу.

Чим нижчий показник концентрації позикового капіталу, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіше його по­ложення. Зростання цього показника в динаміці означає збіль­шення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Співвідношення позикового і власного капіталу. Як і пе­рераховані вище коефіцієнти, цей показник дає найбільш загаль­ну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою:

Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капі­тал

(ряд. 430+480+620+630 ф. 1) / Власний капітал (ряд. 380 ф.1)

Показник має досить просту інтерпретацію: його значен­ня, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і креди­торів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

 

Коефіцієнт забезпеченості за кредитами (інше найменуван­ня цього коефіцієнта – коефіцієнт покриття відсотка). З його допо­могою оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від не­сплати відсоткових платежів. Він розраховується за формулою:

Коефіцієнт забезпеченості за кредитами = Фінансовий ре­зультат (прибуток) до оподаткування від звичайної діяльності (ряд. 170 ф. 2) + Витрати на виплату відсотків (ряд. 140 ф. 2) / Фінансові затрати (ряд 140 ф. 2)

 

Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення ви­трат підприємства на виплату відсотків за кредит.

Можна сформулювати правило, яке застосовують для підприємств будь-яких типів: кредитори (постачальники, інші контрагенти) віддають перевагу підприємствам з високою част­кою власного капіталу, з більшою фінансовою автономністю, оскільки таке підприємство з більшою ймовірністю може погаси­ти борги за рахунок власних коштів. Власники ж підприємства (акціонери, інвестори, інші особи, які зробили внесок до статут­ного капіталу) віддають перевагу розумному зростанню в ди­наміці частки позикових коштів.

Аналіз фінансової стійкості може проводитися із викори­станням показників таблиці 16.

Таблиця 16

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне (рекомендо­ва-не) значення	Призначення (опис)
	Коефіцієнт автономії	Ф.1 (ряд.380/ ряд. 640)	>0,5	Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балан­су, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування
	Коефіцієнт фінансової залежності	Ф.1 (ряд.640 / ряд.380)	-	Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів
	Коефіцієнт маневреності власних засобів	Ф. 1 (ряд.380 - - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380	-	Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства
	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	Ф 1 (ряд. 260 - -ряд.620) / ф. 1 (ряд. 380)	>0,5	Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів; характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством
	Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф. 1 (ряд. 380) / ф. 1(ряд. 420 + + ряд. 480 + + ряд. 620 + + ряд. 630)	>1	Визначається як відношення власного капіталу та залученого
	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	Ф. 1 (ряд. 420 + + ряд. 480 + + ряд. 620 + + ряд. 630) / ф.1 (ряд. 380)	Залежить від характеру господарсь­кої діяльності	Розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах та суми власних коштів
	Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності)	Власний капітал (ряд.380 ф. 1) / Активи підприємства (ряд 080+260+270 ф.1)	-	Визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характери­зує можливість підприєм­ства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалеж­ність його функціонування від позикових коштів.
	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий Капітал (ряд. 430+480+ 620+630 ф.1) / Активи підприє-мства (ряд. 080+ + 260 +270 ф. 1)	-	Є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства

А.Д. Шеремет, В.В. Ковалев виділяють чотири типа фінансової стійкості:

1) абсолютна стійкість фінансовою стану: запаси та за­трати (3) менше суми власного оборотного капіталу (bК_об) та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР_тмц)

3 < Вк_об + КР_тмц

а коефіцієнт забезпеченості запасів та затрат джерелами коштів (К_зз) більше одиниці

К_зз = (ВК_об + КР_тмц) / З > 1

2) нормальна стійкість, при якій гарантується платоспро­можність підприємства, якщо

З = Вk_об + KP_тмц

К_зз = (ВК_об + КР_тмц) / 3 = 1

3) передкризовий фінансовий стан: порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновити рівно­вагу платіжних засобів та платіжних зобов'язань за рахунок залу­чення тимчасово вільних джерел засобів (Д_вр) в оборот підпри­ємства (резервного фонду, фонду накопичення та споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо.

З = ВК_об + КР_тмц + Д_вр

К_зз = (ВК_об + КР_тмц + Д_вр) / З = l

При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:

- вартість виробничих запасів плюс вартість готової про­дукції дорівнюють або перевищують суму короткостроко­вих кредитів та залучених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;

- вартість незавершеного виробництва плюс витрати май­бутніх періодів дорівнюють або менше суми власного обо­ротного капіталу.

Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тен­денція погіршення фінансового стану.

4) кризовий фінансовий стан підприємства (підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому

3 > ВК_об + КР_тмц + Д_вр

К_зз = (ВК_об + КР_тмц +Д_вр) / 3 < 1

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпе­чується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кре­дитах банку, постачальниках, бюджету тощо.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, за­лежністю від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капітал.

Інформація про власний капітал згідно з Інструкцією № 291 узагальнюється на рахунках класу 4 "Власний капітал і забез­печення зобов'язань" і відповідно до П(С)БО 2 відображається в розділі І Пасиву балансу, рядках 300-380.

Величина позикового капіталу визначається шляхом уза­гальнення інформації за такими розділами балансу: розділ II "За­безпечення майбутніх витрат і платежів", розділ ІІІ "Довгостро­кові зобов'язання", розділ IV "Поточні зобов'язання", розділ V "Доходи майбутніх періодів".

 

 

9. В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно дово­диться обирати оптимальні співвідношення між набором еко­номічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності (ос­новні показники оцінки ділової активності наведені в табл. 17). Таблиця 17

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Рекомен­доване значення	Призначення (опис)
	Сума продажу продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2 (ряд. 035)	-	Показує доходи від продажу, це вартість відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) в цінах продажу, включаючи вартість бартеру
	Прибуток від продажу про-дукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2 (ряд. 050)	-	Визначає суму коштів від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зменшену на суму ПДВ, акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів
				та платежів, а також на суму собівартості проданої продукції (робіт, послуг)
	Частка прибутку від реалізації в загальній сумі прибутку	Ф.2 (ряд.050 / ряд.170)	-	Показує питому вагу прибутку від основної діяльності підприємства; значення цього показника менше 0,7 може вказувати на те, що в зв'язку з низькою ефективністю основної діяльності підприємство змушене займатися непрофільними видами діяльності
	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	Ф.2 (ряд. 220- ф.4 (ряд. 140) / ф.1 (ряд. 380, гр.3+ ряд. 380, гр.4) х 0,5	-	Розраховується як відношення чистого прибутку (прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і платежів) за мінусом суми дивідендів, виплачених акціонерам, до середньорічної вартості власного капіталу підприємства; тобто показує, яку суму прибутку реінвестує підприємство на 1 грн. власного капіталу
Ефективність використання основних засобів
	Фондовіддача	показник 1 / середньорічна вартість основних засобів	Збільшення (середньо- галузеве)	Показує суму продажу, що отримує підприємство з 1 грн. коштів, вкладених в основні засоби
	Фондомісткість	Середньо-річна вартість основних засобів / показник 1	Зменшення (середньо- галузеве)	Показник обернений до показника фондовіддача. Показує суму коштів, яку використало підприємство на формування основних засобів, щоб отримати 1 грн. продажу
Ефективність використання оборотних засобів
	Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	показник 1 / ф 1 ((ряд. 260, гр. 3 + ряд 260, гр. 4) /2)	Збільшення	Визначає кількість оборотів, яку здійснюють оборотні засоби протягом звітного періоду, розраховується як відношення суми продажу до середньорічної вартості оборотних засобів
	Тривалість обороту оборотних засобів	кількість календарних днів періоду / показник 7	Зменшення	Характеризується кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу; розраховується як відношення кількості календарних днів періоду та коефіцієнту оборотності оборотних засобів
	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	показник 1 / ф.1 ((Σ ряд. 100-140, гр.3+ Σ ряд. 100 - 140, гр. 4) /2)	Збільшення	Показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом звітного періоду; розраховується як відношення суми продажу до середньорічної вартості виробничих запасів
	Тривалість обороту виробничих запасів	кількість календарних днів періоду / показник 9	Зменшення	Характеризується кількістю днів, протягом яких виробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу; розраховується як відношення кількості календарних днів періоду та коефіцієнта оборотності виробничих запасів
	Коефіцієнт оборотності	Показник 1 / ф.1 ((Σ ряд.	Збільшення	Визначає кількість обороту засобів в розрахунках протягом звітного періоду;
	засобів в розрахунках	150, ряд. 160, ряд. 170 -210, гp. 3 + Σ ряд. 150, ряд. 160, ряд. 170- 210.rp.4) / 2)		розраховується як відношення суми продажу до середньорічної вартості засобів в розрахунках
	Тривалість обороту засобів в розрахунках	кількість календарних днів періоду / показник 11	Зменшення	Характеризується кількістю днів, протягом яких засоби в розрахун­ках проходять усі стадії одного кругообігу; розраховується як відношення кількості календарних днів періоду та коефіцієнта оборотності засобів в розрахунках
	Тривалість погашення дебіторської заборгованості	ф. 1 (ряд 150 + ряд. 160+ ряд. 200+ + ряд.210) / (показник 1 / кількість календарних днів періоду)	Зменшення	Розраховується як відношення заборгованості до суми продажу за звітний період, поділеної на кількість календарних днів у періоді, вказує строк за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється на грошові кошти
	Тривалість операційного циклу	показник 10 + показник 12	Зменшення	Розраховується як сума тривалості обороту засобів в розрахунках та тривалості обороту виробничих запасів: характеризує період перетворення виробничих запасів на грошові кошти
Ефективність використання капіталу в цілому
	Коефіцієнт оборотності майна	показник 1 / ф. 1((ряд. 280, гр.3 + ряд.280, гр.4)/2)	Збільшення	Показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду; розраховується як відношення суми продажу до середньорічної вартості майна
	Тривалість обороту майна	кількість календарних днів періоду / 15	Зменшення	Характеризується кількістю днів, протягом яких майно проходить усі стадії одного кругообігу; розраховується як відношення кількості календарних днів періоду та коефіцієнта оборотності майна
	Коефіцієнт завантаже­ності майна	ф. 1((ряд 280,гр. 3 + ряд. 280. гр. 4) / 2) / показник 1	Зменшення	Розраховується як відношення середньорічної вартості майна та суми продаж або фактичного обсягу виробництва

Крім того, як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підп­риємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення обо­ротності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект ви­ражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без до­даткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку.

Таким чином, здійснюючи господарськудіяльність,підприємство повинно намагатися не лишеприскорити рухкапіталу, але отримувати максимальну його віддачу.