Лихоманку можуть викликати пухлинні ураження гіпоталамуса, дегенеративні процеси, інфекційні захворювання. Характерними є неправильний тип лихоманки, неефективність антипіретиків, глюкокортико
стероїдів, антибіотиків, а також інші ознаки патології надсегментарного відділу вегетативної нервової системи: 1) порушення виділення поту; 2) периферійні судинні розлади; 3) лабільність артеріального тиску зі схильністю до гіпотензії; 4) відсутність взаємозв'язку між збільшенням температури тіла та приростом частоти серцевих скорочень; 5) суттєве зниження температури при охолодженні; 6) схильність до ортостатичної гіпотензії.
Діагностика інфекційних хвороб, тропних до нервової системи, завжди викликає певні труднощі. При цьому не завжди вдається виявити викладені вище особливості інфекційного процесу. Підвищену тропність до нервової системи мають збудники кору, краснухи, різні види герпесу, токсоплазмозу, а також інсектицидні енцефаліти. Підозрювати нейроінфек-цію потрібно у випадках, коли разом з лихоманкою виявляють: 1) невмо-тивоване зниження інтелектуальної працездатності; 2) пірамідні та екст-рапірамідні сенсорні та рухові розлади; 3) порушення зору; 4) мозочкові розлади; 5) порушення функції черепно-мозкових нервів, тригемініти.