В умовах правової державності влада перетворюється на інструмент, з допомогою якого реалізується право

Досягнення стану рівноваги між началами сили і права у правовій державі забезпечується конституційним правосуддям, покликаним оспорювати будь-який акт державних органів, якщо він суперечить конституції чи обмежує права і свободи особи.

 

Завдання для самоконтролю з теми

«ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА УКРАЇНИ»

 

1. Виконайте наступні тестові завдання:

1. Диспозиція — це частина правової норми, в якій:

А) викладений зміст правила поведінки;

Б) визначаються умови, за яких настає чинність правил поведінки;

В) містяться вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правила поведінки.

 

2. Гіпотеза — це частина правової норми, в якій:

А) містяться вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правила поведінки;

Б) викладений зміст правила поведінки;

В) визначаються умови, за яких настає чинність правил поведінки.

 

3. Система права — це:

А) сукупність законодавчих актів певної держави;

Б) сукупність таких структурних елементів, як правосвідомість, пра-ііа відповідальність;

В) сукупність чинних норм права певної держави.

 

4. Назвіть елементи системи права:

галузь законодавства;

правова норма;

правовий звичай;

галузь права;

інститут права;

кодекс;

підгалузь права.

 

5. До числа обов’язкових ознак правової держави не відноситься:

А) визнання і захист прав та свобод людини і громадянина;

Б) верховенство правового закону;

В)організація і функціонування суверенної державної влади на основі принципу поділу влади;

Г) правильна відповідь відсутня.

2. Визначте, які структурні елементи правової норми наве­дені у статті закону (гіпотеза, диспозиція, санкція): «Право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів» (ст. 328 ЦК України).

Визначте, які структурні елементи правової норми наве­дені у статті закону (гіпотеза, диспозиція, санкція): «Повну ци­вільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадщти років (повноліття)» (ст. 34 ЦК України).

 

3. Складіть сінквейн «Правова держава»

 

4. Складіть сінквейн «Норма права» *

 

5. Аргументуйте одно з тверджень: «Україна є (не є) правовою державою»*

Самостійна робота №2.	Тема: КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА І ОБОВ ЯЗКИ.
План. 1. Міжнародні стандарти у галузі прав людини. Права і свободи людини і громадянина в Україні. Суть негативних та позитивних прав. Конституційні обов язки в Україні.
Після вивчення теми студент повинен   Знати: Вміти: 1. Головні міжнародні документи, присвячені правам людини.   2. Права і свободи, проголошені Конституцією України   3. Конституційні обов язки громадянина України 1. Розрізняти негативні та позитивні права 2. Аргументовано відстоювати свою точку зору 3. Аналізувати текст нормативно-правового акту 4. Визначати легітимність конкретних правових вчинків, пов язаних з реалізацією конституційних прав і обов язків

.

Міжнародні стандарти у галузі прав людини

Ключові міжнародно-правові документи, які закріплюють основні права і свободи людини, називають Міжнародний Білль про права людини. Сюди входять Загальна декларація прав людини 1948 року та Міжнародні пакти 1966 року, які, разом узяті, вважають авторитетним набором міжнародних стандартів прав людини. Ця назва підкреслює значну взаємопов’язаність цих трьох документів.

 

 

1948 рік. Дружина президента США пані Рузвельт тримає в руках текст щойно прийнятої Загальної декларації прав людини.

Права – це певні можливості (свободи) учасників соціального життя, які об’єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства. Залежно від того, хто саме є носієм цих можливостей, розрізняють права людини, громадянина, права сім’ї, права нації, права інших спільнот і груп.

У Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст.2).

Основні права людини – це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними та рівними для всіх.

Характер держави і суспільства завжди визначався і визначається правовим статусом (правовим становищем) особи, тобто людини і громадянина, в суспільстві й державі.

Правовий статус особи – це відносини між особою і державою та суспільством, передбачені та гарантовані Конституцією та законами України.

Важливим конституційним принципом, що стосується правового статусу особи, є гуманізм, гарантованість її прав і свобод. Цей принцип втілений насамперед у таких конституційних положеннях: людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головний обов’язок держави; всі люди вільні й рівні в своїй гідності й правах; права і свободи людини невідчужувані та непорушні; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути ліквідовані; громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками.

 

Конституційні права і свободи в Україні

Конституційні права, свободи і обов’язки називають основними тому, що вони визначають найбільш важливі, істотні відносини і зв’язки між громадянином і державою.