2017-11-01
393
| Лікарська (медична) | В. Хендерсон (1966) | Н. Орупер (1976) | Д. Джонсон (1968) | К. Рой (1976) | Д. Орем (1971) | |
| П О Т Р Б И П Ц І Є Н Т А | Потреби є наслід-ком змін, що від-буваються у фізі-ологічних і біо-логічних систе-мах організму. Людина розгляд-дається як пасив-ний носій хворо-би | 1.Нормально дихати. 2.Вживати достатню кількість їжі, рідини 3.Виділяти продукти життєдіяльності. 4.Рухатися і підтриму-вати потрібне положе-ння тіла. 5.Спати і відпочивати. 6.Самостійно вдягати-ся і роздягатися, оби-рати одяг. 7.Підтримувати темпе-ратуру тіла в нормаль-них межах. 8.Дбати про особисту гігієну. 9.Дбати про власну безпеку і не шкодити іншим. 10.Підтримувати спілкування. 11.Виконувати релігі-йні обряди. 12. Займатися улюбле-ною справою. 13. Відпочивати. 14. Задовольняти свою зацікавленість. | 1.Підтримання безпе-ки навколишнього середовища. 2. Спілкування. 3. Дихання. 4.Вживання їжі, рідини. 5. Виділяти продукти життєдіяльності. 6.Дотримання особис-тої гігієни. 7.Регулювання темпе-ратури тіла. 8.Рухова активність. 9.Робота, дозвілля, розваги. 10.Сексуальність. 11.Сон. 12.Вмирання. | Потреби пов’язані з поведінкою людини. Виділено 7 підсистем. Потреба в балансі і рівновазі всередині підсистем: 1. Досягнення: контроль над собою і власним оточенням. 2. Встановлення: близькі взаємовідно-сини з інш. людьми. 3. Агресивність: самозахист від за-грози, самостверд-ження. 4. Залежність: залежність від інших. 5. Виділення: виділення продуктів життєдіяльності. 6. Травлення: підтримання цілісно-сті організму, стану тілесного задоволен-ня 7. Сексуальність: сексуальне задово-лення. | Підтримання стану відносної рівноваги (адаптація). Подразники, які впливають на рівень адаптації: - осередкові: знаходяться в ото-ченні людини; - ситуаційні: виникають під час надання сестрин-ської допомоги; - остаточні: системи: резуль- тат минулих пере-живань. Систем аадаптації - фізіологічні (реак-ція на Т, вологість, атмосферний тиск, рідину, їжу; - я – концепція (ба-жання людини зро-зуміти самого себе) - роль – функція (зміна власної ролі у житті через певні обставини); - взаємозалежність | 3 групи потреб у само догляді: 1. Універсальні: - достатнє споживання повітря; рідини; їжі; - достатня змога виді-лення і потреби, по-в’язані з цим процесом; - збереження балансу між активністю і від-починком; - між часом усамітнен-ня і часом у товаристві; - уникнення небезпеки для життя; - стимулювання бажан-ня відповідати певній соціальній групі. 2. Потреби пов’язані зі стадією розвитку (від дитинства до старості і в період вагітності). 3. Потреби, пов’язані з порушенням здоро-в’я: - анатомічні зміни; - фізіологічні зміни; - зміни поведінки. |
| ДЖЕ РЕЛО ПРОБ ЛЕМ ПАЦІ ЕНТА | Порушення функ-цій анатомічних органів або фізіо-логічних систем | Хвороба, дитячий або старечій вік, недостат-ність сили волі у паці-єнта, відсутність знань | Інвалідність. Патологічні і дегене-ративні зміни у ткани-нах. Нещасний випадок. Інфекційне захворю-вання. Наслідки впливу чин-ників середовища. | Неспроможність змінити свою пове-дінку залежно від обставин (розбалансованість системи поведінки) | Недолік або надли-шок засобів і мож-ливостей для засто-сування певного способу адаптації | Якщо потреби са-модогляду переви-щують можливості пацієнта, виникає необхідність у сест-ринському втручан-ні |
| СПРЯ МОВА НІСТЬ СЕСТ РИНСЬ КОГО ВТРУ ЧАННЯ | М/с знайомиться з симптомами, описаними ліка-рем в історії хво-роби, оцінює стан пацієнта і констатує факти: задишка, пронос.. | Втручання визначаєть-ся неможливістю здій-снювати догляд за со-бою | Втручання визначаєть-ся неможливістю здій-снювати догляд за со-бою | Втручання визнача-ється зміненою пове-дінкою і причинами порушення поведінки | Встановлення ефек-тивних способів адаптації у тих ви-падках, коли пове-дінка пацієнта дає привід для неспо-кою і виявлення подразників | Втручання визна-чається дефіцитом самодогляду (відсу-тність знань, невмі-ння виконувати окремі дії самодо-гляду, нерозуміння важливості самодо-гляду і здійснюєть-ся за активної учас-ті пацієнта |
| МЕ ТА ДОГ ЛЯ ДУ | Відновити діяль-ність фізіологіч-них, анатомічних систем до колиш-нього стійкого рівня | Відновлення не залеж-ності пацієнта під час задоволення ним фун-даментальних потреб | Задоволення усіх по-треб | Відновити рівновагу у поведінці людини і визначити причини порушення | Допомога в адепта-ції до постійно змінного навколи-шнього середовища і розширення рівня адаптації в конкрет-ній системі | Встановлення поетапних цілей (короткострокових, проміжних і довго-строкових) забезпе-чення самодогляду |
| СПО СО БИ М/С ВТРУ ЧАН НЯ | Спрямовані на усунення пору-шень діяльності органа чи систе-ми; м/с втручан-ня практично од-накові для різних пацієнтів | Спрямовані на вико-нання м/с лікарських призначень. Задоволення потреб пацієнта, залучення родичів до догляду | Спрямовані на задоволення потреб пацієнта (збільшення ступеня рухомості, навчання навичкам самодогляду…) | Контроль або обме-ження поведінки якимись рамками. Захист від загрози та інших чинників, що спричиняють стрес. Пригнічення неефек-тивних реакцій. Стимулювання до зміни поведінки, партнерство, опіка… | Спрямовані на зміну подразника таким чином, щоб він діяв у межах рівня адаптації | 6 способів м/с втручання: 1.робити що-небудь за пацієнта; 2.спрямувати дії пацієнта; 3.надавати фізичну підтримку; 4.надавати психоло-гічну підтримку; 5.створювати сере-довище для самодо-гляду; 6.навчати пацієнта та його родичів |
| ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА РЕЗУЛЬ ТАТІВ ДОГЛЯ ДУ | Не обов’язкова і зводиться до оцінки функцій анатомічних сис-тем організму | Оцінюється віднов-лення незалежності пацієнта під час задо-волення ним потреб | Проводиться безперер-вно. Оцінюється сту-пінь задоволення кож-ної потреби | Оцінку можна про-вести, якщо резуль-тати,на які сподіва-ються, пов’язані зі змінами навколиш-нього середовища. Зміна поведінки мо-же бути зумовлена сестринським втру-чанням у зв’язку з функціональними змінами | Оцінюється стан пацієнта. Сестрин-ське втручання ефективне лише у тому випадку, якщо досягнуто мету у конкретних адепта-ційних способах | Оцінка ефективна, якщо відновлено рівновагу між мож-ливостями і потре-бами в самодогляді. Хворий обходиться без сторонньої до-помоги |
| РОЛЬ М/С | Зводиться до ролі помічника лікаря | М/с - помічник лікаря; м/с – самостійний і незалежний спеціаліст | Незалежна,плануван-ня догляду. Залежна, допомога лікарям. Взаємозалежна, робота у складі бригади | Допомога в діяльнос-ті лікаря, але робота незалежно від нього | Спеціаліст, що до-помагає адаптував-тися до дії стресо-рів | Допомога пацієнту здійснювати само-догляд |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
