Прокоментуйте вислів А. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність»

Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.

Проблеми приватної власності розглянуті і в працях А. Сміта. Так, в книзі “Дослідження про природу і причини багатства народів" він виступає як супротивник великого землеволодіння. Він писав: там є і велика нерівність. На одного - “Де є велика власність, багатої людини доводиться як мінімум п'ятисот бідних, і багатство небагатьох передбачає бідність багато кого” Смит А.

Приватна власність не виникла природним способом, грунтується не на природних правах, а насамперед на насильстві й безправ’ї. Приватна власність нагромаджує великі багатства в одних руках і масову бідність-на іншому полюсі. А нерівність цій же людині ніколи не було такого великого,як на даний момент, коли думки про рівність та демократизм запанували в головах освідчених людей.

Так марксизм, під впливом якого формувалася вітчизняна соціологія, першопричиною нерівності вважає економічний чинник — відносини власності, первинний розподіл матеріальних благ. Саме поява приватної власності, на думку марксистів, призвела до соціального розшарування суспільства, появи антагоністичних класів: власників (рабовласники, феодали, буржуазія) та класів, які не володіють власністю, (раби, пролетарі), або мають обмежене право на власність (селяни). Інтелігенція за марксистською концепцією — проміжний прошарок.

Водночас знаменита праця мислителя "Дослідження про природу та причини багатства націй" (1776 р.) містить цікаві спостереження щодо сутності відносин власності. Ґрунтуючись на тому, що першоосновою будь-якої власності є людська праця, А. Сміт пов'язував із виникненням приватної власності на землю та капітал існування основних класів тогочасного суспільства та притаманний йому розподіл доходів. "Будь-яка людина, що отримує свій дохід із джерела, яке належить особисто їй, — зазначав дослідник, — має отримувати його або від своєї праці, який зветься заробітною платою; дохід, одержуваний із капіталу особою, яка особисто вкладає його в діло, зветься прибутком; дохід, одержуваний з нього особою, яка не вкладає його в діло, а позичає іншому, зветься відсотком, або грошовим зростанням".