Позитивні і негативні риси тестової форми перевірки знань

Позитивні риси Негативні риси
Досить висока об’єктивність процесу вимірювання та інтерпретації результатів. Необхідність ґрунтовної зміни психології виховання і навчання, перехід до вищого рівня змагальності та індивідуалізму.
Можливість забезпечення стандартизації умов виміру. Заміна підручників, розрахованих на усне опитування, новими, орієнтованими на тестові форми перевірки.
Прийнятний рівень надійності, коефіцієнт якої може досягати 0,9. Значні витрати часу на первинну підготовку матеріалів для проведення вимірів.
Можливість забезпечити валідність виміру, передусім − валідність змісту. Необхідність подолання опору й упереджень прихильників старих методів педагогічних вимірювань.
Достатня точність, яку можна підвищити заміною традиційної шкали на ширшу. Мала кількість фахівців з тестування, що додатково сповільнить процес переходу на сучасне тестування.
Незначні витрати часу у великих групах учнів. Пам’ять освітян про негативні наслідки „силового і раптового” запровадження тестування учнів у 1993-1994 рр.
Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників під час вимірів.  
Легкість забезпечення тривалого збереження вимірів результатів і автоматизації їх обробки.  
Полегшення процесу інтеграції системи освіти в європейську, сприяння мобільності учнів, освітян, фахівців усіх профілів.  

Як планувати процес проведення спостереження
під час педагогічного дослідження?

Спостереження − складна комплексна операція індивідуального сприйняття та одночасного аналізу подій чи процесів.

Етапи підготовки та проведення спостереження:

1. Підготовчий: 1) чітке визначення місця спостереження в експерименті, його зв’язку з іншими методами; 2) визначення об’єкта спостереження (та частина незалежної або залежної змінної, яка буде контролюватися засобом спостереження); 3) вибір місця, часу та допоміжних засобів спостереження; 4) планування спостереження.
2. Процес спостереження: 1) попереднє сприйняття події (явища); 2) категоризація виділених ознак; 3) порівняння виділених ознак з раніше відомими; 4) віднесення події (явища) до певного класу.
3. Аналітичний: 1) архівація події (явища); 2) аналіз; 3) маніпуляція з характеристиками; 4) опис спостереження; 5) формулювання висновків.

Планування спостереження − це вибір форми фіксування подій та їх змістових ознак, а також певного мінімуму отримання і фіксування подій.

Форми фіксування подій (явищ): протоколи, картки, хронокарти, стенограми, магнітофонні записи, відеозаписи, щоденникові записи.

Архівація подій передбачає додаткову обробку використовуваних форм фіксування:

Ä додавання записів із пам’яті;

Ä введення аналітичних елементів;

Ä нумерацію;

Ä класифікацію;

Ä систематизацію;

Ä розміщення даних в папках, на комп’ютерній основі.

Архівацію ще називають паспортизацією події.

Для забезпечення високої результативності, дотримуйтеся наступних вимог до проведення наукового педагогічного спостереження:

1. Наявність чітко визначеної мети.

2. Складання наперед продуманого і письмово зафіксованого плану.

3. Мінімальна кількість ознак, які вивчаються, їх точне визначення.

4. Передбачення можливих помилок та їх попередження.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: