2017-11-01
827
| Позитивні риси | Негативні риси |
| Досить висока об’єктивність процесу вимірювання та інтерпретації результатів. | Необхідність ґрунтовної зміни психології виховання і навчання, перехід до вищого рівня змагальності та індивідуалізму. |
| Можливість забезпечення стандартизації умов виміру. | Заміна підручників, розрахованих на усне опитування, новими, орієнтованими на тестові форми перевірки. |
| Прийнятний рівень надійності, коефіцієнт якої може досягати 0,9. | Значні витрати часу на первинну підготовку матеріалів для проведення вимірів. |
| Можливість забезпечити валідність виміру, передусім − валідність змісту. | Необхідність подолання опору й упереджень прихильників старих методів педагогічних вимірювань. |
| Достатня точність, яку можна підвищити заміною традиційної шкали на ширшу. | Мала кількість фахівців з тестування, що додатково сповільнить процес переходу на сучасне тестування. |
| Незначні витрати часу у великих групах учнів. | Пам’ять освітян про негативні наслідки „силового і раптового” запровадження тестування учнів у 1993-1994 рр. |
| Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників під час вимірів. | |
| Легкість забезпечення тривалого збереження вимірів результатів і автоматизації їх обробки. | |
| Полегшення процесу інтеграції системи освіти в європейську, сприяння мобільності учнів, освітян, фахівців усіх профілів. |
Як планувати процес проведення спостереження
під час педагогічного дослідження?
|
|
|
Спостереження − складна комплексна операція індивідуального сприйняття та одночасного аналізу подій чи процесів.
Етапи підготовки та проведення спостереження:
| 1. Підготовчий: | 1) чітке визначення місця спостереження в експерименті, його зв’язку з іншими методами; 2) визначення об’єкта спостереження (та частина незалежної або залежної змінної, яка буде контролюватися засобом спостереження); 3) вибір місця, часу та допоміжних засобів спостереження; 4) планування спостереження. |
| 2. Процес спостереження: | 1) попереднє сприйняття події (явища); 2) категоризація виділених ознак; 3) порівняння виділених ознак з раніше відомими; 4) віднесення події (явища) до певного класу. |
| 3. Аналітичний: | 1) архівація події (явища); 2) аналіз; 3) маніпуляція з характеристиками; 4) опис спостереження; 5) формулювання висновків. |
Планування спостереження − це вибір форми фіксування подій та їх змістових ознак, а також певного мінімуму отримання і фіксування подій.
Форми фіксування подій (явищ): протоколи, картки, хронокарти, стенограми, магнітофонні записи, відеозаписи, щоденникові записи.
Архівація подій передбачає додаткову обробку використовуваних форм фіксування:
|
|
|
Ä додавання записів із пам’яті;
Ä введення аналітичних елементів;
Ä нумерацію;
Ä класифікацію;
Ä систематизацію;
Ä розміщення даних в папках, на комп’ютерній основі.
Архівацію ще називають паспортизацією події.
Для забезпечення високої результативності, дотримуйтеся наступних вимог до проведення наукового педагогічного спостереження:
1. Наявність чітко визначеної мети.
2. Складання наперед продуманого і письмово зафіксованого плану.
3. Мінімальна кількість ознак, які вивчаються, їх точне визначення.
4. Передбачення можливих помилок та їх попередження.
