| Позитивні риси
| Негативні риси
|
| „Класичність” як велика тривалість існування і масове поширення.
| Велика суб’єктивність процесу вимірів та інтерпретації результатів. Неможливість забезпечення стандартизації умов виміру.
|
| Простота і доступність, невибагливість до умов проведення.
| Низький рівень надійності, коефіцієнт якої рідко перевищує 0,5.
|
| Отримання досить надійних даних про мовний розвиток учня.
| Неможливість забезпечити валідність виміру, передусім − валідність змісту.
|
| Отримання певного уявлення про загальний розвиток учня.
| Мала чи недостатня точність.
|
|
| Великі витрати часу на виміри у великих групах учнів.
|
|
| Надмірність рівня психологічних стресів під час ґрунтовних усних вимірів.
|
|
| Неможливість апеляцій, відновлення та аналізу конфліктних моментів тощо.
|
Позитивні і негативні риси письмової перевірки знань
| Позитивні риси
| Негативні риси
|
| Досить високий рівень стандартизації умов проведення (уніфікація вимірювання).
| Велика витрата часу екзаменаторів на перевірку письмових робіт, що робить цей метод порівняно дорогим.
|
| Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників при виконанні письмових робіт.
| Висока суб’єктивність інтерпретації результатів, що спричинює недостатній рівень інтегральної об’єктивності.
|
| Наявність чималого досвіду проведення письмових вимірювань і тривалого збереження його результатів.
| Недостатній рівень надійності.
|
| Доступність, можливість охопити великий контингент.
| Посередній рівень загальної валідності виміру, недостатній − валідності змісту.
|
| Отримання даних про когнітивний розвиток учня.
| Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання.
|
| Можливість перевірки рівня проблемного мислення, загальної і специфічної грамотності та ін.
|
|
| Прийнятна тривалість проведення першої стадії письмового вимірювання.
|
|
Позитивні і негативні риси перевірки знань
під час співбесіди чи інтерв’ю
| Позитивні риси
| Негативні риси
|
| Можливість отримати повне і загальне уявлення про учня.
| Великі витрати часу на отримання більш-менш значної кількості інформації.
|
| Висока свобода дій екзаменатора.
| Незадовільна загальна об’єктивність через слабку уніфікацію умов проведення. Дуже висока суб’єктивність інтерпретації результатів.
|
| Отримання даних про когнітивний розвиток учня.
| Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання.
|
| Доступність і демократичність методу.
| Недостатній рівень валідності і надійності.
|
2017-11-01
861
