| Позитивні риси | Негативні риси |
| „Класичність” як велика тривалість існування і масове поширення. | Велика суб’єктивність процесу вимірів та інтерпретації результатів. Неможливість забезпечення стандартизації умов виміру. |
| Простота і доступність, невибагливість до умов проведення. | Низький рівень надійності, коефіцієнт якої рідко перевищує 0,5. |
| Отримання досить надійних даних про мовний розвиток учня. | Неможливість забезпечити валідність виміру, передусім − валідність змісту. |
| Отримання певного уявлення про загальний розвиток учня. | Мала чи недостатня точність. |
| | Великі витрати часу на виміри у великих групах учнів. |
| | Надмірність рівня психологічних стресів під час ґрунтовних усних вимірів. |
| | Неможливість апеляцій, відновлення та аналізу конфліктних моментів тощо. |
Позитивні і негативні риси письмової перевірки знань
| Позитивні риси | Негативні риси |
| Досить високий рівень стандартизації умов проведення (уніфікація вимірювання). | Велика витрата часу екзаменаторів на перевірку письмових робіт, що робить цей метод порівняно дорогим. |
| Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників при виконанні письмових робіт. | Висока суб’єктивність інтерпретації результатів, що спричинює недостатній рівень інтегральної об’єктивності. |
| Наявність чималого досвіду проведення письмових вимірювань і тривалого збереження його результатів. | Недостатній рівень надійності. |
| Доступність, можливість охопити великий контингент. | Посередній рівень загальної валідності виміру, недостатній − валідності змісту. |
| Отримання даних про когнітивний розвиток учня. | Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання. |
| Можливість перевірки рівня проблемного мислення, загальної і специфічної грамотності та ін. | |
| Прийнятна тривалість проведення першої стадії письмового вимірювання. | |
Позитивні і негативні риси перевірки знань
під час співбесіди чи інтерв’ю
| Позитивні риси | Негативні риси |
| Можливість отримати повне і загальне уявлення про учня. | Великі витрати часу на отримання більш-менш значної кількості інформації. |
| Висока свобода дій екзаменатора. | Незадовільна загальна об’єктивність через слабку уніфікацію умов проведення. Дуже висока суб’єктивність інтерпретації результатів. |
| Отримання даних про когнітивний розвиток учня. | Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання. |
| Доступність і демократичність методу. | Недостатній рівень валідності і надійності. |
2017-11-01
885
