2017-10-25
1023
Однією з основних задач математичної статистики є визначення закону розподілу генеральної сукупності або параметрів цього закону розподілу за статистичними даними. У природознавстві, техніці, економіці часто для з’ясування справедливості того чи іншого факту звертаються до висловлювання гіпотез, які можна перевірити статистично, тобто спираючись на результати спостережень у випадковій вибірці.
Метод статистичних гіпотез є одним із найважливіших і найцікавіших, з професійної точки зору, методів статистичного дослідження властивостей генеральної сукупності на основі вибірки у математичній статистиці. Універсальність цього методу полягає в тому, що він дозволяє проводити статистичне дослідження розподілів генеральної сукупності, будувати їх та знаходити точкові оцінки параметрів цих розподілів.
Історія перевірки статистичних гіпотез веде початок з XVIII ст. Самий перший приклад перевірки статистичної гіпотези з’явився в роботі, що датована 1710р. і написана Дж. Арбутнотом (1667-1735).
Статистичною гіпотезою називають будь-яке твердження про властивості ознаки генеральної сукупності, що перевіряється на основі вибірки. Статистичну гіпотезу позначають через H0. Її називають основною (нульовою) гіпотезою.
Поряд із припущеною гіпотезою завжди можна розглядати протилежну їй гіпотезу. Це є альтернативна (конкуруюча) гіпотеза H1, яка містить твердження про ту саму властивість ознаки генеральної сукупності, яке відмінне від змісту гіпотези H0. Наприклад: якщо H0: M(x)=6, то H1: M(x) 
6.
Гіпотезу називають простою, якщо вона містить лише одне припущення.
Гіпотезу називають складеною, якщо вона складається із скінченної або нескінченної кількості простих гіпотез.
