Джерела вихідних даних
З метою проведення діагностики підприємства користуються наступними основними джерелами вихідних даних:
У Статут підприємства;
> Штатний розпис;
Дані про виробничу структуру;
> Дані про організаційну структуру управління;
> Всі види планів підприємства і підрозділів (стратегічні, середньострокові, оперативні - квартальні, місячні, декадні, тижневі, добові);
> Всі види звітності підприємства і підрозділів (оперативна, статистична, податкова тощо);
Діючі інвестиційні та інші проекти;
Документація вищестоящих органів та вихідна документація;
> Фіксовані накази і розпорядження керівників підприємства, рішення його органів;
> Нормативні документи, закони, підзаконні акти та інші документи, що регламентують діяльність даного підприємства (положення про підприємство і підрозділи, правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції, правила, процедури, норми і нормативи, схема документообороту, карти, діаграми та інші документи);
|
|
> Схеми інформаційних потоків;
Первинні бухгалтерські документи і регістри;
> Матеріали ревізій, перевірок;
> Матеріали власних спостережень (опитування, анкетування, фотографування тощо).
Способи діагностики.
Оскільки внутрішнє середовище є системою, його аналіз теж проводять системно. Адже система - не просто сума її елементів, а ціле, що має інші якості, ніж складові елементи. Отже, якщо елементи аналізувати окремо, можна прийти до непривильних висновків.
Звідси способи системного аналізу наступні:
1. Цільовий аналіз - системний аналіз з точки зору цілей підприємства за допомогою побудованого „дерева цілей».
2. Функціональний аналіз - системний аналіз з точки зору виконуваних робіт, заходів, функцій за допомогою „дерева робіт (функцій)».
3. Функціонально-цільовий аналіз - системний аналіз одночасно як завдань (цілей), так і заходів (функцій) щодо їх виконання (досягнення) за допомогою побудовано-го змішаного графіка.
4. Проблемний аналіз - системний аналіз з точки зору основних проблем, кожна з яких аналізується і подається в такій послідовності: проблема цілі її розв'язання функції, заходи, яких слід вжити для розв'язання проб-леми даного рівня і одночасно для розв'язання проб-леми вищого (пріоритетного) рівня на „дереві проб-лем».
Користуватись можна будь-яким із наведених способів, залежно від ситуації. Але при цьому слід пам'ятати, що складні функції і цілі необхідно декомпонувати (виділити, розкласти) на складові за певними правилами. Декомпозицію проводять доти, доки цілі і функції на останньому рівні декомпози- ції не стануть відповідати двом вимогам:
|
|
• виконання кожної декомпонованої функції (завдання) можна доручити конкретному структурному підрозділу підприємства або виконавцю;
• ступінь виконання кожної декомпонованої функції (завдання) можна виміряти за допомогою певного показника (критерію).
Як приклад, покажемо основні варіанти декомпозиції складного завдання (цілі, функції) при функціонально-цільовому аналізі. Такими варіантами можуть бути наступні.
1. Декомпозиція з точки зору об'єкта управління відповідно до виробничого процесу підприємства:
• за рівнями в організаційній структурі підприємства (об'єд-нання - завод - цех - дільниця - бригада - робоче місце);
• за ресурсами (земля, основні засоби, оборотні засоби, трудо-вий потенціал, енергія тощо);
• за етапами виробничого циклу (заготівлі і постачання - ви-робництво - складування - реалізація);
• за типом виробництва (масове - серійне - індивідуальне);
• за етапами життєвого циклу товару (розробка і вихід на ри-нок - розвиток - зрілість - насичення і спад);
• за етапами життєвого циклу підрозділів підприємства (ство-рення - ріст, розширення - зрілість - спад - реорганізація або стабілізація чи банкрутство);
• за варіантами заходів по досягненню цілей підприємства (зниження витрат по статтях, зростання якості і т.д.);
• за послідовністю заходів по досягненню цілей (закладення якісних характеристик при проектуванні - формування яко-сті в процесі виробництва - підвищення якості засобами пакування тощо).
2. Декомпозиція з точки зору суб'єкта управління: а) відповідно до етапів циклу управління:
визначення цілей управління;
проектування чи нормування;
планування;
організація виконання;
стимулювання;
облік;
звітність;
контроль;
аналіз;
регулювання;
б) відповідно до етапів економічного циклу:
встановлення відхилень від нормативних показників;
удосконалення нормативних показників;
коректування виробництва;
в) відповідно до рівнів суб'єктів управління:
виробничо-диспетчерський відділ об'єднання;
виробничо-диспетчерський відділ заводу;
виробничо-диспетчерський відділ цеху тощо.
Можливі і інші варіанти декомпозиції і відповідно діагностики
внутрішнього стану підприємства.