Визначення і теорії грошей

Визначення грошей
Концепції виникнення грошей	Визначення суті грошей
Еволюційна (К. Маркс)	Особливий товар, що виконує роль загального еквівалента.
Раціоналістична (П. Самуельсон, Дж. К. Гелбрейт)	Продукт угоди між людьми.
Функціональна (Дж. Хікс)	Все те, що використовується як гроші.
Теорії грошей
Металістична (Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе )	Визнаються лише металеві гроші з благородних металів. Золото і срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну
Номіналістична (Дж. Берклі, Дж. Стюарт)	Гроші вважаються суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною владою.
Кількісна (Дж. Локк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є)	Вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

Таблиця 7.10

Функції грошей

Марксистська теорія

Сучасна економічна наука

1) міра вартості (оцінювання товару); 2) засіб обігу (оплата товару готівкою); 3) засіб платежу (оплата товару з відстрочкою платежу, наприклад, виплата заробітної плати, сплата вартості товару, купленого в кредит, тощо) 4) засіб заощадження та нагромадження; 5) світові гроші (загальний засіб платежу і всезагальний засіб обміну).

1) міра цінності (вартості) чи одиниця підрахунку; 2) засіб платежу (одиниця розрахунку чи обміну); 3) засіб нагромадження.

Таблиця 7.11

Ліквідність і ліквідні засоби

Ліквідність (від лат. Liquidus – рідкий, плинний) – здатність активів обмінюватись на інші активи чи перетворюватись на готівку з найменшими втратами їх купівельної спроможності.
Ліквідні активи	Засоби, які легко реалізуються.
Ліквідні засоби	Грошові засоби і цінності (векселі, цінні папери, що знаходяться в обігу), які можуть бути використані для погашення боргів.
Ліквідність грошей	Рідкісна здатність грошей швидко і без втрат вартості або з мінімальними втратами вартості обмінюватись на інші активи.

Таблиця 7.12

Еволюція видів грошей

Товарні	Гроші, які мають внутрішню вартість: золоті і срібні монети, деякі товари – худоба, сіль, хутро тощо.
Металеві (Монети)	Від лат. “moneo” – раджу (на честь богині-радниці Стародавнього Риму – Юнони)
Паперові гроші	Банкноти – посвідчення банкіра про те, що він отримав на зберігання певну кількість золота. (обмінювались на золото) Казначейські білети – випускались міністерством фінансів для покриття державних витрат (на золото не обмінювались) Вперше з’явились у Китаї у YIII ст. В Європі (Франція) – 1783 р. У Росії - при Катерині ІІ у 1769 р.
Замінники грошей	Чек. Вексель. Кредитна картка. Депозитні гроші – банківські рахунки. Кредитні картки з’явились до Першої світової війни і випускались готелями, універмагами, нафтопромисловими фірмами

Таблиця 7.13

Грошова маса і грошові агрегати у відповідності з ліквідністю грошей

Грошова маса – загальний обсяг грошей в економіці
Грошовий агрегат –специфічне угрупування деяких категорій грошових одиниць, що визначене законодавством у відповідності з принципом ліквідності
У різних країнах світу існують різні підходи щодо включення активів різного ступеня ліквідності грошової маси
Класифікація МВФ	Класифікація НБУ (1993 р.)
М₀– національна готівкова валюта	М₀– готівка поза банківською системою
М₁ = М₀+поточні депозити;	М₁ = М₀+кошти на рахункахіпоточних депозитах;
М₂ = М₁+ строкові та накопичувальні депозити, депозитні сертифікати, цінні папери, що перекуповуються за угодою	М₂ = М₁+ строкові депозити і валютні заощадження
М₃ = М₂+дорожні чеки, комерційні папери	М₃ = М₂+ кошти клієнтів за трастовими операціями банків
М₄ = М₃+ ліквідні державні цінні папери, облігації, що вільно обертаються, євровалютні рахунки, пасиви окремих фінансових посередників.

Таблиця 7.14

Закон грошового обігу – закон кількості грошей необхідних для обігу

Головне рівняння обміну	Кількість грошей, необхідна для обміну	Формула товарних цін
MV = PQ	M = P Q / V	Р = MV / Q
де М– маса грошових одиниць; V – швидкість обігу грошей; Р – ціна товару; Q – кількість товарів, поставлених на ринок; РQ – сума цін товарів, що реалізуються

Тема 8. Ринок і ринкова економіка

„Значення ринку в тому, щоб збільшити наші можливості у досягненні наших власних цілей.”

Ф. фон Хайєк.

„Чисту конкуренцію неможна далі вважати у всіх відношеннях ”ідеалом” для економіки добробуту… Індивідуальні відмінності між акторами, співаками, особами, що займаються вільними професіями неможливо усунути.”

Е. Чемберлін.

Мета лекції:

- довести, що ринкове господарство є невід’ємною складовою товарного виробництва;

- визначити умови виникнення ринкового господарства і охарактеризувати основні риси та принципи функціонування ринкової економіки;

- з’ясувати структуру та інфраструктуру ринку.

План лекції:

1. Ринок, його функції та умови функціонування.

2. Еволюція та типи ринку.

3. Ринкова економіка, її основні риси та принципи функціонування.

4. Критерії класифікації та види ринків.

5. Інфраструктура ринку, її елементи та функції.

Терміни та поняття

Ринок. Вільний ринок. Збалансований ринок. Незбалансований ринок. Регульований ринок. Деформований ринок. Розвинений ринок. Недосконалий ринок. Ринкова економіка. Економічна свобода. Особистий інтерес. Самостійність господарюючих суб’єктів. Конкуренція. Монополія. Соціалізація. Цінова конкуренція. Нецінова конкуренція. Монополістична конкуренція. Олігополія. Структура ринку. Система ринків. Інфраструктура ринку. Місцевий (локальний) ринок. Регіональний ринок. Національний (внутрішній) ринок. Світовий (міжнародний) ринок. Легальний (офіційний) ринок. Нелегальний (тіньовий) ринок. Замкнутий ринок. Ринок товарів і послуг (товарний). Ринок засобів виробництва. Фінансовий ринок. Ринок праці. Ринок капіталів. Ринок цінних паперів. Грошовий ринок. Ринок інформації та науково-технічних розробок. Валютний ринок. Торгові посередники. Торгові операції. Біржа. Торговий дім. Торговельно-промислова палата. Магазин. Ярмарок. Маркетинг. Консалтинг. Аукціон. Банк. Лізингова компанія. Факторингова компанія.

Таблиця 8.1

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями: