double arrow

Моделі підприємництва


Перехід від індустріальних до інформаційних технологій зумовлює перехід підприємницької діяльності від класичної до інноваційної моделі.
Поведінка підприємця Моделі
Класична Інноваційна
Мета діяльності Максимізація доходу. Оптимізація потенціалу дохідності.
Засоби досягнення мети Застосування підходів, вироблених на основі попереднього власного досвіду. Застосування нових, нетрадиційних підходів, пошук нових ресурсів та їхньої комбінації, нових систем управління тощо..
Варіантність дій Одноальтернативність з урахуванням минулого досвіду. Багатоальтернативність, творчий пошук перспектив.
Ставлення до ризику Мінімізація ризику. Усвідомлений ризик з балансуванням сукупності ризикових варіантів.
Реакція на зміни в економічному середовищі Реакція на зміни, що відбулися, стали фактом. Передбачення можливих проблем та обґрунтування засобів пристосування до них і застосування превентивних засобів для запобігання небажаних наслідків.
Система заохочень Заохочення стабільності та ефективності. Заохочення творчості, новаторства, ініціативи.

 




Якщо ринки так добре працюють, то чому всередині фірм використовується ієрархічних принцип організації і діяльності?

Лауреат Нобелівської премії Рональд Коуз, визначаючи “природу фірми” (1937), пояснює її існування прагненням уникнути витрат після укладення угод на ринку. Тобто, фірма буде існувати лише до тих пір, доки вона реалізує функцію координації при менших витратах, ніж це досягалось би за ринкових угод.

Таблиця 11.7

Підприємство, його ознаки та характерні риси

Підприємство – економічний суб’єкт, що виконує одну чи більше функцій у виробництві (виготовленні та реалізації) товарів і послуг Фірма – самостійний господарюючий суб’єкт, що володіє та управляє одним чи декількома підприємствами; здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання підприємницького доходу.
Характерні риси фірми (підприємства) Економічна відокремленість Визначається власністю на засоби виробництва.
Технологічна відокремленість Зумовлена застосуванням відповідної технології.
Оперативно-господарська відокремленість Пов’язана з поглибленням поділу праці та спеціалізацією.
Ознаки фірми (підприємства) 1) наявність статуту або засновницького договору; 2) наявність самостійного балансу, розрахункового та інших банківських рахунків, печатки з власним найменуванням, товарного знаку; 3) право вільно вступати у договірні відносини і нести матеріальну відповідальність за їх виконання перед іншими підприємствами та суспільством; 4) задоволення суспільних потреб; 5) одержання прибутку (підприємницького доходу) та їх використання на власний розсуд після сплати податків, процентів за кредит, інших видів обов’язкових платежів.
         

 



Таблиця 11.8

Типи підприємств за різними ознаками

Класифікація підприємств - розмежування та угрупування підприємств за різноманітними ознаками
Тип Сукупність сталих соціально-економічних рис, обумовлених певними формами власності.
Економічна форма Відображає ті господарські зв’язки, які існують між підприємствами, або всередині певних організаційних форм.
Організаційна форма Відображає спосіб взаємодії або поєднання окремих елементів продуктивних сил суспільства.
Розмір підприємства За обсягом господарського обороту, чисельністю робітників чи розмірами капіталу..
Сфера діяльності В залежності від галузі чи сфери, де діє підприємство.
Організаційно-правова форма В залежності від форми організації, заснованої на праві володіння і розпорядження та повноти правової відповідальності.

Таблиця 11.9

Класифікація підприємств

Класифікаційна ознака Види підприємств
Тип підприємств Державні Недержавні Змішані
Економічні форми Бюджетні Госпрозрахункові Комунальні Індивідуальні. Сімейні. Приватні Кооперативні Акціонерні З участю чи без участі іноземного капіталу
Організаційні форми Завод Фабрика Комбінат Картель. .Синдикат Трест. Концерн Спільне підприємство та ін.
Розмір Мале. Середнє. Велике
Сфера діяльності Промислове. Сільськогосподарське. Будівельне. Торгівельне. Фінансово-кредитне. Транспортне тощо.
Організаційно-правова форма Одноосібне володіння Партнерство Корпорація
           

 



Таблиця 11.10

Переваги та недоліки підприємств за організаційно-правовою формою

Форма підприємства Переваги недоліки
Одноосібне володіння 1) Економічна свободу вибору сфери діяльності, обсягів виробництва, напрямів використання доходу, тощо; 2) оперативність; 3) безпосередня зацікавленість у продуктивній праці, ефективному розподілі та використанні доходу, яким ні з ким не потрібно ділитися; 4) низькі організаційні витрати; 5) постійна увага і заохочувальна політика уряду, з огляду на даний бізнес як родюче середовище для відтворення ринкових відносин. 1) Обмежені фінансові можливості: комерційні банки неохоче надають великі кредити; 2) відсутність ресурсів для диверсифікації, тобто обмеженість можливостей для збільшення кількості ринків, на яких діє фірма; 3) перевантаженість власника підприємства, який сам виконує управлінські функції; 4) повна відповідальність, яка зумовлює високий ступінь ризику і можливість швидкого банкрутства.
Партнерство (товариство) 1) Достатньо легкі можливості організації; 2) зростання можливостей у спеціалізації управління; 3) зростання фінансових можливостей. 1) Загострення суперечностей між інтересами партнерів; 2) розбіжності щодо вироблення єдиної стратегії; 3) необмежена відповідальність.
Корпорація 1) Значні можливості у залученні фінансових ресурсів; 2) менший ризик банкрутства; 3) прихильність комерційних банків у кредитуванні; 4) обмежена відповідальність. 1) досить складна та дорого вартісна процедура реєстрації; 2) складна організаційна структура управління породжує бюрократизацію; 3) подвійне оподаткування.

Таблиця 11.11

Переваги та недоліки підприємств різних форм власності

Переваги Недоліки
Державні 1) Соціальний захист працюючих; 2) відсутність проблем зі збутом; 3) випуск продукції може бути збитковим, але вона необхідна і важлива для суспільства. (дороги, метрополітен, водо- та газопостачання тощо). - диктат керівних органів, низька ефективність, - відчуженість робітників від засобів виробництва, - відсутність стимулювання і особистої відповідальності за кінцеві результати.
Колективні (акціонерні) 1) Колективне управління підприємством; 2) самостійне визначення стратегії підприємства, 3) матеріальна зацікавленість у кінцевих результатах праці, 4) оперативність прийняття рішень і залучення фінансових коштів для розвитку; 5) відповідальність за борги підприємства обмежена вартістю його акцій; 6) акціонери не ризикують своїм майном і мають можливість продавати акції; 7) розмежування функцій володіння та керівництво компанією. У більшості країн акціонерні товариства сплачують окремий податок на прибуток корпорації, але акціонери сплачують і прибутковий податок з дивідендів.
Приватні 1) Підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації, кращої організації, ліквідації простоїв; 2) особиста відповідальність за кінцеві результати праці; 3) стимулювання впровадження досягнень науково-технічного прогресу; 4) зниження витрат і підвищення якості продукції. - не забезпечують вирішення соціальних питань, охорони навколишнього середовища; - спричиняють диференціацію населення; - інколи породжують прагнення до наживи за будь-яку ціну .

 

 

Таблиця 11.12

Типи підприємств за розміром

Тип Характерні риси
Мале Підприємство, де кількість працюючих невелика: в будівництві та промисловості – 200 чол., у науці та науковому обслуговуванні – до 100, в інших виробничих сферах – до 50 чол., в галузях невиробничої сфери – до 25 чол., в роздрібній торгівлі – до 15 чоловік. Таке підприємство швидше враховує потреби споживача, виробництво невелике, часто індивідуальне. Невеликий капітал робить такі підприємства вразливими при зростанні конкуренції.
Середнє Підприємство, де кількість працюючих знаходиться між 200 і 500 чоловік. Займає проміжну позицію і по капіталізації, і по стійкості бізнесу, особливо ефективне в умовах спеціалізації.
Велике Підприємство, де кількість робітників 500 чол. і більше. Маючи масове виробництво, велику частку ринку, прагне до монополії. У такого підприємства висока капіталізація бізнесу. Воно створює свої філії, дочірні підприємства, може активно впровадити досягнення НТП.

Контрольні питання та завдання

1. Що таке підприємництво і кого ви можете віднести до суб’єктів підприємницької діяльності?

2. Який зміст вкладається у поняття “заповзятливість”, “підприємництво”, “бізнес”?

3. Які, на вашу думку, необхідні умови, щоб підприємництво було ефективним?

4. Порівняйте переваги та недоліки великого та малого підприємництва.

5. Яку роль у розвитку підприємництва відіграють венчурні підприємства?

6. Охарактеризуйте процес розвитку підприємництва в Україні? Що, на вашу думку, гальмує цей процес?

7. Яку роль у підприємництві відіграє банкрутство?

8. Які риси зумовлюють існування у людини підприємницького таланту?

9. Поясніть, чому саме підприємство виступає первинною ланкою економіки.

10. Порівняйте сутність понять “підприємство” і “фірма”. Як вони співвідносяться між собою?

11. Сформулюйте та поясніть економічні функції підприємства.

12. Якби Ви організовували власну підприємницьку діяльність, то яку б організаційно-правову форму підприємства обрали б:

а) одноосібне володіння; б)партнерство; в) корпорацію?

Чому? Визначте переваги та недоліки кожної з запропонованих форм.

 

 

Тема 12. Економічні інститути і держава в ринковій економіці

“Інститути – це результати процесів, що відбувалися в минулому, вони пристосовані до обставин минулого і, отже, не узгоджуються повністю з вимогами сьогодення, але під тиском обставин, що виникають у житті суспільства, відбувається зміна образів мислення людей, тобто розвиток інститутів, і зміни у самій людській природі.”

Т. Верлен.

“Держава повинна здійснювати свій керівний вплив на схильність до споживання частково шляхом відповідної системи податків, частково фіксацією норми процента і частково, можливо, ще іншими способами”.

Дж. М. Кейнс

 

Мета лекції:

- сформувати чітку уяву про місце і роль інститутів в економічній системі;

- визначити основні передумови посилення ролі держави в змішаній економіці;

- охарактеризувати економічні функції держави.

План лекції:

1. Економічні інститути, їх сутність і роль в системі ринкової економіки. Транзакційні витрати.

2. Провали (помилки) ринку і необхідність сполучення ринкового механізму з державним регулювання економіки.

3. Економічні функції держави і допустимі межі її втручання в економіку.

4. Економічна політика держави, її цілі та види.

Терміни та поняття.

Економічні інститути. Трансакційні витрати. Провали (недоліки) ринку. Приватне благо. Суспільне благо. Чисте суспільне благо. Умовне суспільне благо. Зовнішні ефекти (екстерналії). Витрати переливу. Вигоди переливу. Негативний зовнішній ефект. Позитивний зовнішній ефект. Економічні функції держави.. Захист конкуренції. Перерозподіл доходів. Корегування розподілу ресурсів. Державне регулювання економіки. Економічна політика. Методи державного регулювання економіки. Правові регулятори. Адміністративні (прямі) регулятори. Економічні (опосередковані) регулятори. Програмування. Планування.. Податки. Бюджет. Дотації. Бюрократизм. Суб’єктивізм. Волюнтаризм.

 

 

Таблиця 12.1

Теоретична база інституціоналізму

Інституціоналізм – напрям економічної науки, що розглядає економіку як систему, у якій економічні відносини складаються під впливом розвитку „інститутів” - первинних елементів рушійної сили суспільства і в господарстві, і поза ним.
Предмет дослідження Економічні і неекономічні проблеми соціально-економічного розвитку.
Об’єкт дослідження ▼ Конкретно-історичні та специфічні форми економічного життя у вигляді „інститутів”, які не поділяються на первинні чи вторинні і не протиставляються один одному.
    Інститути · Найрізноманітніші категорії і явища: держава, сім’я, підприємництво, монополії, приватна власність, профспілки, релігія, мораль тощо; · Визначальні звичаї, етика, правові рішення, суспільна психологія; · Еволюція економіки.
  Методологія     ▼ Ввібрала в себе кращі теоретико-методологічні досягнення попередників і перш за все засновані на математиці і математичному апараті маржинальні принципи економічного аналізу неокласиків та методологічний інструментарій історичної школи.
Її головні риси 1) невдоволеність високим рівнем абстракції, яка притаманна неокласиці, і особливо статичним характером ортодоксальної теорії ціни; 2) прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками, або „віра у перевагу міждисциплінарного підходу”; 3) невдоволеність недостатньою емпіричністю класичних і неокласичних теорій, заклик до детальних кількісних досліджень.

 

Таблиця 12.2

Ринкова система (ринок як регулюючий механізм)

Ефекти системи Недоліки ринку
1) максимум виробництва благ при мінімальних витратах ресурсів; 2) максимальний вибір благ; 3) свобода у прийнятті економічних рішень; 4) свобода розвитку особистості. 1) неефективність конкуренції; 2) необхідність виробляти товари суспільного споживання; 3) неповні ринки; 4) недостовірність інформації; 5) безробіття, інфляція і дисбаланс.

 

Таблиця 12.3

Головні риси двох регуляторів

Ринок як регулятор Держава як регулятор
Впливає на виробництво після того, як товари вже виготовлені. Може планово впливати на виробництво до його початку.
Приватні виробники не проводять невигідні для них зміни структури економіки. Спроможне здійснювати великомасштабні структурні зміни.
Учасники ринку не вкладають свої капітали у неприбуткові і неефективні виробництва. За допомогою державного бюджету підтримує некомерційний сектор економіки і неефективні виробництва, необхідні суспільству.
Швидко відкликається на мінливий споживчий попит. Слабо реагує і з великим запізненням фіксує зміни споживчого попиту.

Таблиця 12.4

Передумови теорії суспільного вибору

Методологічний індивідуалізм 1. Люди діють у політичній сфері, дбаючи про свої особисті інтереси. 2. Не існує непереборної грані між бізнесом і політикою.
Концепція “економічної людини” Всі – від виборців до президента – керуються у своїй діяльності насамперед економічним принципом: порівнюють граничні вигоди і граничні витрати.
Аналіз політики як процесу обміну “Політика є складною системою обміну між індивідуумами, у якій останні намагаються колективно досягнути своїх власних цілей, оскільки не можуть реалізувати їх шляхом звичайного ринкового обміну…”

Таблиця 12.5







Сейчас читают про: