Проведення коректування

Проведення коректування проходить за наступною схемою. Насамперед проводиться перегляд параметрів контролю. Для цього усвідомлюються те, наскільки обрані параметри контролю і визначене для них бажаний стан відповідають установленої цілям організації й обраної стратегії. Якщо виявляється протиріччя, то відбувається коректування параметрів. Якщо ж параметри контролю не суперечать цілям і стратегіям, то починається перегляд цілей. Для цього керівництво порівнює обрані цілі з поточним станом середовища, у якій приходиться функціонувати організації. Може случитися так, що зміна умов унеможливлює досягнення поставлених цілей. У такому випадку вони повинні бути скоректовані. Але якщо середовище дозволяє організації і далі йти до поставленим цілям, то випливає процес коректування перевести на рівень стратегії фірми.

Перегляд стратегії припускає з'ясування того, чи не привели зміни в середовищі до того, що реалізація обраної стратегії надалі стає скрутної або ж стратегія вже не зможе привести організацію до поставленим цілям. Якщо це так, то варто провести перегляд стратегій. Якщо ні, то причини незадовільної роботи організації треба шукати в її структурі або в системі інформаційного забезпечення, або ж у функціональних системах забезпечення діяльності організації. Може виявитися, що й у цих областях усі нормально. Тоді причину неуспішної роботи організації треба шукати на рівні окремих операцій і процесів. У цьому випадку коректування повинне торкнутися того, як співробітники виконують свою роботу, і бути спрямована на поліпшення систем мотивування, підвищення кваліфікації працівників, удосконалювання організації праці і внутріорганізаційних відносин і т.п.

Проведення стратегічного контролю має дуже велике значення для організації, більш того, неправильно організована робота з контролю може створювати труднощі в роботі організації і навіть наносити їй шкода. До числа можливих негативних проявів функціонування системи контролю відносяться наступні:

• підміна цілей організації параметрами контролю в результаті того, що співробітники починають орієнтувати свою діяльність на ті показники, по яких них контролюють;

• надмірне контролювання діяльності підрозділів і співробітників;

• перевантаження керівників інформацією, що надходить із системи контролю.

Керівництво організації повинне мати чітку позицію у відношенні ролі і місця системи контролю для того, щоб вона ефективно справлялася з рішенням тільки тих задач, що відповідають загальним задачам стратегічного керування.

Висновки по темі 8

Зростання динамізму змін в оточенні фірми, посилення конкуренції, збільшення погроз і можливостей для здійснення бізнесу, глобалізація й інтернаціоналізація економічних процесів і ряд інших факторів обумовили перехід до стратегічного керування. Стратегічне керування, здійснюване вищим керівництвом організації, припускає встановлення динамічної взаємодії організації з зовнішнім оточенням з метою пошуку і використання можливостей, що дозволяють організації вижити в довгостроковій перспективі в умовах твердої конкурентної боротьби.

Засобами здійснення стратегічного керування є стратегії поводження фірми. Стратегії формуються виходячи з місії і цілей організації, на основі аналізу оточення, потенціалу фірми, динаміки життя продукту і ряду інших факторів. Визначення і вибір стратегії являє собою складний багатокроковий процес, що використовує в якості одного з основних інструментів аналіз портфеля продукції. Виконання стратегії припускає створення умов для її реалізації.

Для здійснення обраної стратегії організація повинна провести необхідні зміни. Двома основними сферами стратегічних змін в організації є проведення змін організаційної структури фірми і її організаційної культури.

Контроль за здійсненням стратегії припускає фіксацію того, ли приведе обрана стратегія до досягнення поставлених цілей, і вироблення рекомендацій про проведення коректування стратегії у відповідності зі сформованими умовами.

Контрольні питання по темі 8

1. У чому полягають задачі діяльності вищого керівництва підприємства на стадії реалізації стратегії?

2. Які варіанти типів змін в організації можуть бути проведені в процесі виконання стратегічного плану?

3. Охарактеризуйте сутність наступних організаційних структур: елементарної, функціональної, дивизіональної, по стратегічних одиницях бізнесу і матричної.

4. Які фактори враховуються в процесі вибору типу організаційної структури для реалізації стратегії підприємства?

5. Назвіть позитивні сторони і недоліки організаційних структур керування підприємством з погляду стратегічного керування.

6. Які елементи складають організаційну культуру підприємства?

7. Які стилі керівництва застосовуються для проведення стратегічних змін на підприємстві?

8. У чому складається сутність контролю в процесі стратегічного керування підприємством?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. /Науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519с.

2. Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарика, 1998. – 296с.

3. Лунев В. Л. Тактика и стратегия управления фирмой: Учебное пособие. – М.: Финпресс, НГАЭиУ, 1997. – 356с.

4. Стратегическое планирование / Под ред.Уткина Э. А. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство ЭКМОС, 1998. – 440с.

5. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под общей редакцией А. П. Градова, Б. И. Кузина. – Санкт- Петербург: Специальная литература, 1996. – 510с.

6. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. – М.: Банки и биржи, Юнити, 1998. – 576с.

7. Фатхутдинов Р. А. Разработка управленческого решения: Учебное пособие. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 208с.

8. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 304с.

9. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегiчне управлiння: Навч. посiбник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384с.

10.Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие / Под ред. А. П. Градова. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 589с.