double arrow

Лекция №1. Тема: Предмет и задачи курса «Основы музееведения»


Первый модуль

Тезисы лекций

Тема: Предмет и задачи курса «Основы музееведения»

1. “Музеееведение” как учебная дисциплина.

«Музееведение» в системе подготовки специалистов сферы туризма, занимает значимое место и относится к циклу профессионально ориентированных дисциплин. Музееведение (или иначе, наука о музейном деле, или наука о музеях, или музеология) - наука, изучающая процессы сохранения социальной информации, познания и передачи знаний и эмоций посредством музейных предметов (1950, чешский музеевед Й. Неуступный). Словацкий ученый З. Странский считал, что музееведение самостоятельная научная дисциплина, суть которой состоит в познании окружающего мира через вещи реального мира.

В БСЭ - музееведение – научная дисциплина, изучающая происхождение музеев, их общественные функции, вопросы теории и методики музейного дела.

В структуру музееведения входят теория музейного дела, история музейного дела, музейное источниковедение, научная методика всех специфических сторон деятельности музеев и музееведческого исследования. С отдельными вопросами каждой структурной единицы познакомимся в ходе изучения этой дисциплины.

Важным для понимания музееведения является определение его основных признаков как самостоятельной науки. К ним можно отнести дефиницию (определение науки), объект, предмет, понятийный аппарат, метод.

Объект изучения: музейное дело.Предмет изучения: научные основы музееведения. Цель курса: сформировать систему базовых знаний по основам музейного дела. Главные задачи курса:

- сформировать представление о зарождении и развитии музейного дела;

- сформировать систему знаний о музее как социокультурном явлении;

- рассмотреть типы, виды и профили музеев;

- раскрыть особенности практической деятельности музеев и ее основные направления.

Каждая научная дисциплина использует характерный для нее терминологический аппарат - это язык науки, который необходим для закрепления основных понятий. Через понятия раскрываются теоретические основы музейного дела.

Понятийный аппарат: музей, музейність, музеєзнавство, збирання, колекціонування, музейний документ, комплектування, музейна цінність, музейний предмет, атрибуція, тезаврирування, тезаурус, музейна колекція, музейне зібрання, музейний фонд, основний фонд, обмінний фонд, дублетний фонд, колекційний фонд, консервація, реставрація, музейна експозиція, експонат, музейна виставка, діорама, панорама и др.

Приемы и методики познания, которые применяются в музееведении – это методы науки. Музееведение применяет приемы полевого исследования в процессе поиска и отбора музейных предметов; социологические при комплектовании музейных предметов и экспозиций и изучения интересов посетителей; использует разнообразные методы, применяемые и естественными науками – сравнительный анализ, рентгенографию, спектрографию (для каких целей?), химический анализ (в консервации и реставрации музейных предметов) и др.

В ходе изучения этого предмета студенти мають ознайомитися з передісторією виникнення музейної справи, розвитком музеїв, їх типологією, напрямами музейної діяльності.

При викладанні учебного материала характеризуються історичні аспекти розвитку музейної справи в умовах різних суспільно-економічних відносин, дається періодизація розвитку музеїв, наголошується на найважливіших етапах розбудови музеїв, специфіці діяльності музеїв та на їх соціокультурних функціях. Значна увага приділяється особливостям тезаврування, музейної кліматології, музейному документуванню.

Изучив курс, студенты должны уметь использовать полученные знания в практичной деятельности. Они должны знать:

- передумови виникнення музейної справи, як суспільного явища;

- основні віхи розбудови музеїв;

- внесок історичних особистостей в розвиток музейної справи;

- історичні аспекти розвитку вітчизняної музейної справи;

- основні типи, види та профілі музеїв;

- теорії документування та тезаврування;

- основи практичної діяльності музею.

Студенти повинні вміти:

- давати визначення основним поняттям курсу;

- виявляти специфіку розвитку музейної справи в різні періоди історії;

- наводити приклади видів музеїв за різними класифікаційними ознаками;

- використовувати різні джерела інформації з музеєзнавства.

Требования по курсу:

- Форма контроля полученных знаний осуществляется в ходе аудиторных занятий (практических, при обсуждении теоретических вопросов по темам курса, модульной работы, проверки рефератов и заданий по самостоятельной работе). При оценивании каждого вида учебной деятельности студента будут учитываться:

- качество знаний и модульна контрольна робота – 25 балів

(максимальна – 50 балів);

- відповідь на занятті – 3 бали (максимальна – 36 балів);

- самостійна робота – максимальна – 14 балів.

За відвідування всіх занять протягом семестру та активність при обговоренні теоретичних питань певних тем курсу додається 10 білів до сумарної рейтингової оцінки. За кожну незадовільну оцінку, отриману на занятті, знімається 2 бали.

Мінімальна сума балів для отримання підсумкової оцінки – 51бал (зараховано).

Основная литература по дисциплине:

Бабарицька В., Короткова А. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с.

Мезенцева Г. Музеєзнавство. – К.: Вища школа, 1980. –119 с.

Музееведение: Музеи исторического профиля/ Под ред.К.Г.Левыкина. – М.: 1988.

Музееведение.Вопросы теории и методики. – М.: 1987.

Україна: скарби музеїв і заповідників. Путівник/ Упор. Л.Новохатько. – К.: Чорлі, 1997. – 207 с.

Хадсон К. Влиятельные музеи. – Новосибирск, 2001.


Сейчас читают про: