Тема 18: Організація і контроль фізкультурно-оздоровчої роботи з людьми похилого віку

План:

1. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи з людьми похилого віку.

2. Методика фізкультурно-оздоровчих занять.

2.1. Механізм дії дихальних вправ.

2.2. Методика загартовування.

3. Лікарсько-педагогічний контроль на заняттях оздоровчого напряму з людьми похилого віку.

1. Заняття фізкультурно-оздоровчої направленості бувають різних видів та форм, і в залежності від цього добираються засоби, методи і способи організації.

Заняття з людьми похилого віку бувають: рекреативно-оздоровчі (активний здоровий відпочинок – товариські зустрічі, турніри, забави, тощо) можуть організовуватись інструкторами, оргкомітетами, спортклубами, спорткомітетами, самими учасниками і кількість учасників необмежена; профілактично-оздоровчі проводить інструктор за принципом реабілітаційної фізичної культури груповим та індивідуальним методом; кондиційне тренування – це тренування у обраному виді спорту, яке направлене на підвищення рівня фізичного стану і проводиться інструктором.

2. Оптимальний ефект фізкультурно-оздоровчих занять досягається при доцільному поєднанні засобів, принципів та методів фізичного виховання з людьми похилого віку.

2.1. Використання дихальних вправ у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань пов'язано з їх специфічним впливом на організм. Вони заспокоюють нервову систему, впливають на системний кровообіг та кровопостачання мозку, покращують функцію печінки, посилює перильстатіку кишечника, здійснює диференційований вплив на вентиляцію різних відділів легень, що досягається зміною положень тулуба, рук та тіла.

2.2. Розрізняють наступні форми загартовування людей похилого віку:

– сонячні та повітряні ванни;

– водні процедури (обтирання, обливання, душ, ванни, зимове плавання);

– народні форми (ходіння босоніж, використання лазень).

Виділяють три режими загартовування – початковий, оптимальний, спеціальний. Початковий: повітряні ванни, обтирання, обливання. Оптимальний: застосування у широкому діапазоні засобів загартовувань. Спеціальний режим передбачений для водолазів та верхолазів, а також тих, що займаються зимовим плаванням (допуск до використання дозволяється лікувальною комісією).

3. Лікарсько-педагогічний контроль має три види: первинний (попередній), оперативний (терміновий), поточний (періодичний).

Мета первинного – оцінка стану та рівня здоров'я для рішення про допуск до занять, про підбір засобів та методів фізичного виховання.

Оперативний проводиться під час чи одразу після заняття для оцінки інтенсивності та адекватності навантаження функціональним можливостям організму.

Поточний контроль раз на 2-3 місяці для визначення рівня фізичного стану.

Особливе значення у процесі фізкультурно-оздоровчих занять відводиться самоконтролю.

Тема 19 Зміст фізкультурно-оздоровчої роботи з людьми похилого віку.

План лекції:

1. Зміст різних видів фізкультурно-оздоровчих занять.

2. Оздоровча фізична культура при профілактиці остеохондрозу різних відділів хребта у людей похилого віку.

3. Дозоване плавання у басейні при фізичній активізації людей з серцево-судинними захворюваннями.

3.1. Комплектування груп.

3.2. Методика занять дозованим плаванням.

3.3. Типові програми дозованого плавання.

4. Методика занять коловим тренуванням з людьми похилого віку при серцево-судинних захворюваннях.

5. Нетрадиційні види занять фізичними вправами у фізкультурно-оздоровчій роботі з людьми похилого віку.

5.1. Гімнастика і танці.

5.2. Ігри.

5.3. Єдиноборства.

1. Заняття з людьми похилого віку бувають: рекреативно-оздоровчі (активний здоровий відпочинок – товариські зустрічі, турніри, забави, тощо); профілактично-оздоровчі проводяться за принципом реабілітаційної фізичної культури; кондиційне тренування – це тренування у обраному виді спорту, яке направлене на підвищення рівня фізичного стану.

2. Профілактика вертеброгенних захворювань нервової системи (остеохондрозу) вимагає розробку систем профілактичних заходів. Розрізняють первинну (попередження хвороби) і вторинну (попередження ускладнень та прогресування хвороби) профілактику. У здорових людей переважає соціальний шлях профілактики, а у хворих – медичний. Проводять масові профілактичні огляди та автоматизовані системи масових обстежень. Остеохондроз може бути у різних відділах хребта, і в залежності від цього підбирають різні комплекси фізичних вправ.

3. Через позитивний вплив води на організм людини, а також її бережливу дію на серцево-судинну систему під час занять фізичними вправами, заняття дозованим плаванням часто рекомендують людям з серцево-судинними захворюваннями.

3.1. Осіб з виявленими захворюваннями серцево-судинної системи об'єднують у групи по 6-8 чоловік. До занять допускаються чоловіки та жінки, які пройшли медичне обстеження. В залежності від важкості захворювань людей поділяють на 2 групи. В першу групу відносять людей з ризиком захворювання (загострення) серцево-судинної системи, а до другої осіб, які перенесли загострення – інфаркт міокарда, заняття починають проводити через 6 місяців.

3.2. Заняття у басейні складаються з трьох частин: підготовчої, яка триває 15-20 хв.; основної – 5-16 хв. та заключної – 5-7 хв.. Заняття проводиться у режимі суворої регламентації. До та після занять треба приймати гігієнічний душ (37-38°С). На заняттях використовують допоміжні плав засоби, адаптивні способи плавання, комплекс тренувальних методів, контрольно-відновлювальні заходи,контрольно-тестові вправи.

3.3. Існують декілька програм дозованого плавання, в яких чітко визначаються засоби (стиль плавання), дозування, відстань, послідовність виконання засобів, завдання для кожного режиму занять.

4. Групи складаються з осіб різної статі та віку, але за рівнем толерантності до фізичного навантаження, фізичної працездатності та нозологічними ознаками вони мають бути однорідними, оптимальна кількість 6-10 людей. Програма колового тренування включає 4 комплекси фізичних вправ. Заняття складається з підготовчої, основної та заключної частин. Комплекси вправ будуються від простого до складного.

5. Нетрадиційними видами занять фізичними вправами прийнято називати ті види занять, які були запозичені у інших народів. Їх поділяють на: гімнастику і танці, оздоровчі види ходьби та бігу, технічні види нетрадиційних занять фізичними вправами та спортом, ігри, єдиноборства.

5.1. Гімнастика і танці поділяється на:

– види гімнастики танцювального напрямку;

– види гімнастики корегую чого напрямку;

– види гімнастики для розвитку гнучкості й рухливості у суглобах;

– види гімнастики, що засновані на східних оздоровчих системах.

5.2. Спортивні ігри були запозичені у більшості з Європи (Англії, Франції, а також США). До таких ігор відносяться бейсбол, сквош (нагадує бадмінтон), дартс, міні-баскетбол, гольф, кеглі, крокет.

5.3. Єдиноборства були запозичені зі східних країн (Китаю, Таїланду, Японії). Більшість з них використовувались як вправи з самозахисту, деякі як показові виступи, а інші як вправи з релаксації, заспокійливі. Це такі види як айкідо, діжу-джитсу (прийоми з різних видів боротьби), карате-до, кендо, кікбоксінг, кунг-фу, сумо, тхеквондо, ушу, тощо.

Література:

1. Белов Р.А. Самостоятельньїе занятия студентов физической культурой - Киев. Высшая школа, 1988г.

2. Булич З.Г. Физичекое воспитание в специальньїх медицинских групах. М., Высшая школа, 1986г.

3. Демин Д.Ф. Врачебньїй контроль в физическом воспитании. М, "Физкультура и спорт", 1961г.

4. Дубогай О.Д., Завацький В.І., Короп Ю.О. Методика фізичноговиховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, навчальний посібник -Луцьк; Надстирря, 1995 р.

5. Дубагай О.Д., Тучак А.М., Костікова С.Д., Єфімов А.О. Основні поняття і терміни оздоровчої фізкультури та реабілітації - Луцьк 1997р.

6. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья подростков в процессе физического воспитания: учебное пособие — К. вид. "Олімпійська література" 1999р.

7. Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю - Вінниця 1995р.

8. Ільницький В.Г., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх медичних навчальних закладах - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000р.

9. Мотилянська Р.Е., Ерусалимский П.А. Врачебньїй контроль при массовых физкультурно-оздоровительных мероприятиях. - ФиС, 1980г.

10. Мурза В.П. Фізичні вправи та здоров'я. - К.: Здоров'я, 1988р.

11. Фурман Ю.Н. Физиология оздоровительного бега. - К.: Здоровье, 1994г.

12. Закон України "Про фізичну культуру і спорт" //Спортивна газета. - 1994. -29 січ.

13. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій" №821 від 18.05.2000.

14. Статути ФСТП "Україна", КПФСТ "Колос" агропромислового компле­ксу України, Українського ФСТ "Динамо".

15. Братановський С.Н. Управление физической культурой й спортом в условиях реформ //Автореф. дисс...докт. юрид. наук. - Саратов, 1997. -22с.

16. Переверзин И.И. Менеджмент спортивной организации. - М.: Физкульт., образов. й наука, 1998. - 162 с.

17. Франчук В.1. Основи менеджменту. - Львів: Каменяр, 1997. - 95 с.

18. Гуськов С.И. Спортивний маркетинг. - К.: Олимп. л-ра, 1996. - 296 с.

19. Мурза В.П. Психолого-фізична реабілітація. Підручник. – Київ: „Олан“, 2005. – 608 с.

20. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – Київ, Олімпійська література, 2000. – 424 с.

21. Арєф'єв В.Г., Єдинак Г.А. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації. – 2-е вид. Перероб. І доп. – Кам'янець-Подільський: „Абетка-НОВА“, 2001. – 384 с.

22. Мурза В.П. Психолого-фізична реабілітація. Підручник. – Київ: „Олан“, 2005. – 608 с.

23. Теория и организация адаптивной физической культуры [Текст]: [учебник. В 2 т. Т. 2: Содержание и методики адаптивной физической культуры и характеристика ее основных видов / под общ. ред. проф. С. П. Евсеева] –– М.: Советский спорт, 2005. –– 448 с.: ил.

24. Теория и организация адаптивной физической культуры: [учебник. В 2 т. Т. 1. Введение в специальность. История и общая характеристика адаптивной физической культуры / под общ. ред. проф. С. П. Евсеева] –– М.: Советский спорт, 2002. –– 448 с.: ил.