2018-02-13
281
4. Франкська держава. Салічна правда.
Падіння Західної Римської імперії. Захоплення Галлії 486 р. салічними франками на чолі з Хлодвігом І з династії Меровінгів. Підкорення алеманів, вестготів, східних франків, бургундів, тюрінгів, баварів, саксів. Суспільні відносини. Сусідська община – марка. Колективне володіння землею. Перерозподіл землі між общинниками. Раби, напіввільні (лити), ремісники, виноградарі, ковалі, конюхи. Алод. Перетворення алоду у об’єкт приватної власності. Общинні збори. Військові збори. Право власності (сеньйора) і право користування (васала). Форми залежності селян. Комендації, прекарії, імунітети, оброк, барщина. Реформа Карла Мартелла (І пол. VІІІ ст.). Бенефіції. Феодальний лен. Занепад марки. Формування станів. Прекарії. Повинності селян. Комендація. Процес децентралізації. Адміністративний устрій. Графства і сотні. Графи та їх функції. Судочинство: збори вільних людей, виборний тінгун, місцеві судді, чиновник-сотник. Судове мито. Суд скабінів на чолі з вікарієм. Державний лад. Військовий вождь. Рада знаті. Двірцево-вотчинна система. Майордом, сенешаль, маршал, двірцевий граф, камерарій, референдарій, архікапелан, нотарії. Капітулярії та їх обов’язковий характер. Березневі, травневі поля. Розподіл імперії на Східну, Західну та Середню. Салічна правда (кін. V ст.) – фіксований перелік правових звичаїв. Злочини: вбивство, викрадення чужої жінки, тілесні пошкодження, крадіжка, підпал, ламання загорож, образа, неправдиве свідчення. Система покарань. Штрафи (вергельди). Судовий процес. Ордалії.
Тема 6 Середньовічна держава і право у Франції
1. Середньовічна монархія.
Розпад імперії Карла Великого і утворення Західно-франкської держави. Формування народностей. Суспільні відносини. Консолідація феодальної знаті у стан. К’єрсейський капітулярій 877 р. про зміну статусу бенефійція, розширення прав графів. Земельні магнати та їх правовий статус. Імунітетні грамоти. Ліквідація общини. Формула “немає землі без сеньйора”. Ф’єри. Омаж – обряд висвячення у рицарі. Дворянство. Васали і їх обов’язки. Селяни і їх категорії. Селяни-серви та їх повинності. Барщина. Талія. Вілани та їх повинності. Цензива. Облати. Баналітети. Отримання селянами особистої свободи (середина ХV ст.). Міщани і їх правовий статус та повинності. Міське самоврядування. Бюргери. Державний устрій. Ослаблення влади Каролінгів. Утвердження династії Капетінгів. Організація влади й управління. Двірцево-вотчинна система. Рада знаті (курія). Королівська канцелярія. Сенешаль. Референдарій. Архікапелан. Двірцевий граф. Зміна системи королівського управління. Прево. Об’єднання округів у бальяжі. Військо. Курії як територіальний адміністративно-судовий орган. Генеральна рада.
Зміцнення управління королівським доменом. Розширення королівського домену. Реформа Філіппа ІІ Августа. Введення прямого подушного податку. Поділ володінь короля на округи – бальяжі й сенешальства. Система управління. Бальї, прево, секретарі (сержанти). Реформа Людовіка ІХ. Королівський ордонанс 1260 р. Введення повноцінної монети. Постійна рада. Велика рада та її склад. Мала (королівська) курія та її склад. Фінансова і судова палати. Паризький парламент як орган королівського суду.
2. Станово-представницька монархія.
Боротьба французьких королів з феодалами-сепаратистами. Введення неповноцінної монети, підвищення оподаткування дворян, оподаткування земель духовенства. “Авіньйонське полонення”. Двопапство. Рішення Собору у Констанці (поч. ХV ст.). Філіпп IV Красивий. Перетворення феодальної монархії у станово-представницьку. Генеральні штати як орган станово-представницького органу, порядок їх скликання і функціонування. Полонення короля Франції 1357 р. і збір коштів на його викуп. Контроль Генеральними штатами за витрачанням коштів. Вимога третього стану щодо входження до королівської ради представників штатів, реорганізації управління та реґламентації роботи штатів. Великий березневий ордонанс 1357 р. Статус депутатів, заборона приватних війн, впорядкування діяльності чиновництва і суддів. Обмеження прав короля. Скасування композиції. Двовладдя. Встановлення прямого податку. Обмеження і ліквідація діяльності Генеральних штатів. Рада нотаблів та її склад. Встановлення нової системи оподаткувань Карлом VІІ 1445 р. Ослаблення влади вотчинників-сеньйорів. Перетворення домініального апарату королівської адміністрації у загально-державний чиновницький. Переведення городян і вільних селян у пряму фіскальну і судову залежність від королівської влади.
3. Абсолютна монархія.
Поширення влади короля на всю територію Франції. Пожвавлення економічного життя. Ослаблення дворянства. Формування буржуазії і пролетаріату. Французька нація і процес її становлення. Формування трьох станів. Дворянство і його привілеї. Дворянство та його правовий статус. Спадкові дворяни і дворяни мантії. “Третій стан”. Гільдії і цехи. Стирання різниці у становищі сервів, віланів, поміщицьких селян. Форми повинностей селян: ценз (чинш), шампар (хлібний оброк), пивна, подушна подать, десятина, двадцятина, талія (податок з майна), баналітети, податок за одержання спадщини. Буржуазія. Зародження абсолютизму та його розвиток за часів Бурбонів. Реформи в галузі державного керівництва Франціска І. Міністри. “Ділова рада”. Королівський парламент як вища судова інстанція. Фактори, що сприяли становленню незалежності суддів. Королівські едикти. Правило ремонстрації. Причини переходу від станово-представницької монархії до абсолютизму. Нантський едикт 1598 р. і проголошення католицької релігії державною. Теорія суверенітету королівської влади Ж. Бодена. Генріх IV Наваррський і встановлення абсолютизму. Кардинал Рішельє і остаточне оформлення абсолютизму. Королівська декларація 1626 р. Продаж дворянських звань. Збільшення податків. Реорганізація місцевого управління. Адміністративний устрій. Провінції і округи. Інтенданти і їх функції. Обмеження влади губернатора. Необмежена монархія в період абсолютизму. Канцлер. Лічильні палати, палати акцизних зборів, рада депеш, генерал-контролер фінансів, державні секретарі. Утворення регулярної армії. Генеральний штаб. Причини ослаблення абсолютизму.
4. Право Середньовічної Франції.
Пережитки родових звичаїв. Канонічне право, його місце і роль. Відсутність єдиної системи права. Застосування норм римського права на півдні Франції. Систематизація юридичних норм на півдні Франції. Розвиток права на півночі Франції. Звичайне право. Кутюми. Королівські акти: едикти, декларації, ордонанси. Власність на землю. Обмеження громадянської правоздатності. Канонічне право як регулятор шлюбно-сімейних відносин. Ордалії, судові поєдинки (до поч. ХІV ст.). Тяжкі злочини. Система покарань. Розширення юрисдикції короля. Кримінальний інквізиційно-розшуковий процес. Визнання обвинувачуваного в системі доказів. Право евокації. Ордонанс 1498 р. Людвіка ХІІ і едикт 1539 р. Франціска І про скасування змагального процесу. Розшуковий процес та його види. Ординарний, екстраординарний процес. Апеляційні інстанції. Збірки місцевих кутюмів. “Закриті листи”.
Тема 7 Середньовічна держава і право у Німеччині
1. Середньовічна станово-представницька монархія.
Утворення Східно-франкського королівства (Тевтонської держави з середини ХІІ ст.). Утворення герцогств Саксонія, Тюрінгія, Франконія, Швабія, Баварія. Особливості феодалізму у Німеччині. Суспільний розвиток. Рицарі: князі, герцоги, маркграфи, вільні пани, барони, однощитні рицарі, єпископи, абати. Городяни (бюргери). Імперські, князівські, вільні міста. Вільні та залежні категорії селянства і їх повинності. Оттон I. Утворення у 962 р. “Священної Римської імперії німецької нації”. Занепад князівства у ХІІ ст. Політика королів з династії Гогенштауфенів щодо Італії. Розгром Тевтонського ордену (1242 р.). Характеристика центральної влади та факторів що її ослабляли. Двірцево-вотчинна система управління. Рейхстаг, його склад і порядок роботи. Ландтаги у князівствах. Перетворення володінь великих землевласників у самостійні князівства. Залежність імператорів від папства. Симонія. Інквізиція. Індульгенції. Введення Інокентієм ІІІ обряду помазання імператора на престол. Протестантизм та його ідеологи. Вормський конкордат 1122 р. Золота булла 1356 р. Зміна порядку обрання імператора. Впровадження нової державної самостійності курфюрстів.
2. Абсолютна монархія.
Ослаблення влади імператора в результаті селянської війни 1524-1525 рр., антипапським рухом у Реформацію, поразки у війні з Францією і Швецією. Особливості формування абсолютизму. Проблеми формування централізованої держави. “Конституційна анархія”. Виборча капітуляція. Утвердження політичної самостійності князівств. Посилення влади колегії курфюрстів. Перетворення рейхстагу у постійно діючий орган. Палати рейхстагу і проблема їх взаємовідносин. Форма держаного устрою. Феодальні князівства, імператорські графства, міста, прелатства. Економічна роз’єднаність територій і проблема формування єдиної нації. Королівський абсолютизм у Австрії. Імператор. Державна рада. Королівська канцелярія. Військова рада. Комерцколегія. Провінційні сейми і ландтаги. Прагматична санкція 1713 р. Карла VІ. Об’єднання Прусії з Бранденбурзьким князівством на поч. ХVІ ст. Надання титулу короля курфюрсту Прусії. Піднесення держави. Формування цивілізованої держави. Усунення Таємної ради. Утворення відомств. Армія. Поліція. Генеральна дирекція. Королівська рада. Чиновницький апарат. Ландтаги. Ландратори. Фрідріх Вільгельм І і формування основ прусського абсолютизму. Прусський абсолютизм за Фрідріха ІІ. Відомства. Департаменти з контролю. Поліцейська держава. Імператорські міста, князівства, рицарські володіння у Німеччині.
3. Характеристика права.
Пережитки звичаєвого права. Право феодалів, селянське і міське право. Партикуляризм права. Збірники права у князівствах і великих містах. Суд поміщиків. Суди фемів і порядок їх роботи. Засідателі феодальних судів (шефени) і їх обов’язки. Приватні записи права. “Саксонське зерцало”. “Швабське зерцало”. Земське й ленне право. Кримінальне право. Злочин й покарання. Штраф (вергельд), смертний вирок, повішення, відрубування голови, колесування, сколювання, заколювання та порядок їх застосування. Правове регулювання товарно-грошових відносин. Рецепція римського права та причини цього явища. Римське право як діюче джерело цивільного права. Пандектне (всеохватне) право як загальне право імперії. Звід законів 1532 р. (Кароліна) та його характеристика. Злочини й покарання. Додаткові заходи. Заміна обвинувального (змагального) процесу інквізиційним, катувальним. Зізнання як головний доказ вини. Прусський земський кодекс і його характеристика. Цивільні права і норми. Правове становище станів, державних установ.
Тема 8 Середньовічна держава і право в Англії
1. Англосаксонська і сеньйоральна монархії.
Кельти-брити в умовах первісного ладу. Завоювання Британії у середині І століття римлянами. Початок експансії германських племен англів і саксів у ІІІ ст. Витіснення місцевого населення. Боротьба з місцевим населенням і посилення королівської влади у англів і саксів. Виникнення державних утворень у VI ст. Завоювання Англії датчанами і норвежцями у кінці VIII ст. Датська династія королів. Нормандське завоювання Британії у першій половині ХІ ст. Розгром нормандським герцоґом Вільгельмом військ останнього англосаксонського короля Гарольда. Конфіскація землеволодінь англосаксонської знаті. Кінець англосаксонського періоду англійської історії. Правове становище основних категорій населення. Вільні керли. Ерли. Лети. Раби. Військовий стан. Правда короля Ательтана. Закон короля Едмунда (943 р.). Централізація королівської влади. Ленна монархія. Відносини сюзеренітету-васалітету. Феодальна військово-службова ієрархія. Система станової земельної власності і королівських пожалувань. “Книга Страшного Суду”. “Велика клятва” королю 1086 р. умови отримання лену. Посилення королівської влади. Набуття королем вищої військової влади; судове й адміністративно-поліцейське верховенство; фінансові права корони; домінування над церквою. Феодальні збори. Королівський двір – центральний адміністративний орган держави. Казначейство. Судові комісії. Генеральний намісник (юстиціарій). Сенешал. Майордом. Лорд 1й кармергер. Конетабль. Маршал Англії. Канцлер. Палата “шахматної дошки”. Елдормен. Віце-граф (шериф). Реформа Генріха ІІ. Закон “Про озброєння” (1181 р.). Церковна реформа. “Кларендонські конституції” (1164 р.). Судова реформа.
2. Станово-представницька монархія.
Утворення станово-представницької монархії у ХІІІ ст. Формування нового станового ладу суспільства. Принцип покровительства. Вищий стан. “Пери” та їх правовий статус. Рицарі, їх права та обов’язки. Вільні держателі фригольдерів. Неповноправне населення. Віллани і їх повинності. Бордарії. Коттарії. Міщани. Загострення станової боротьби з короною за права та привілеї. Вимоги антикоролівської баронської конфедерації (серпень 1213 р.). Велика хартія вільностей 15 червня 1215 р. і формування станової монархії. Станові вільності. Статус церкви. Межа військового верховенства корони. Рельєф (плата) за перехід лена. “Щитові” гроші. Приватна власність. Порядок цивільного правосуддя. Рада. Декларація прав. Зміни в системі влади й управління. “Оксфордські провізії” 1258 р. Рада баронів. Адміністративна колегія. Становий парламент. Впровадження єдиної грошової і вагової системи. Едуард І (1272-1307 рр.) і практика передачі престолу у спадок. Перетворення королівського двору з доменіального у державний заклад. Постійна рада як центральний орган управління, її склад і сфера компетенції.
3. Абсолютна монархія.
Початок політичної централізації після закінчення війни “Червоної і Білої троянди” у 1485 р. Династія Тюдорів (1485 – 1603 рр.). Початок формування світової колоніальної імперії. Державна реконструкція Генріха VІІ (1485 – 1509 рр.). Зростання фінансової незалежності корони. Скорочення прошарку вищої знаті. “Нове дворянство”. Надання парламентом права королю видавати особливі акти прокламації (1539 р.). Королівські суди та сфера їх юрисдикції. Чиновництво. Абсолютна монархія як нова форма феодальної монархії та її особливості. Таємна рада, її склад та сфера компетенції. Комісії і комітети ради. Військо. Королівська гвардія. Ополчення графств. Волонтери. Перетворення церкви у частину державного апарату. Проголошення парламентом короля главою церкви.
4. Право середньовічної Англії.
Джерела права. Звичаєве право, “загальне право”, “Щорічник”, прецедент, статути парламенту, ордонанси, роботи відомих юристів. Роз’їзні королівські судді. Віщі суди. “Справедливість”, як мотив судочинства. Характеристика правової системи. Верховна власність короля на землю. Реальна і персональна власність. Земельні права. Володіння вільні й невільні. Володіння і власність. Орендні відносини. Договірні відносини. Договір застави. Довірча власність. Зобов’язальні відносини. Угоди. Правовий статус жінки. Спадкове право. Кримінальне право. Класифікація злочинів. Система покарань. Фелонії. Місдімінор. Покарання. Кваліфікована смертна кара. “Привілей духовного звання” та порядок його застосування. Судовий процес і його характер. Докази. Суд присяжних та порядок прийняття ним рішення. Правозахисники. Баристери. Соліситори.
Тема 9 Держава і право Візантії періоду середньовіччя
1. Середньовічна держава у Візантії.
Особливе місце Візантійської держави в історії. Реформи Костянтина (поч. ІV ст.) і державно-політичне відокремлення двох східних областей Римської імперії. Встановлення в імперії умовного двовладдя правителів-августів. Перетворення міста Візантій у центр Східної імперії (330 р.). Константинополь. Відокремлення Східної імперії в кінці ІV ст. за часів імператора Аркадія. Зміцнення незалежності і самостійності Візантії та обставини, що цьому сприяли. Особливий характер аграрного ладу. Напівдержавний феодалізм. Державна та адміністративна організація. Візантія за часів імператора Юстиніана (527-565 рр.). Початок занепаду Візантії (друга половина VІІ ст.). Посилення централізованої влади і організуючої ролі держави за часів імператорів Ісаврійської династії (717-802 рр.). Візантія за часів Македонської династії (867-1056 р.). Військово-бюрократична імперія з незалежною владою імператора. Міжусобиці, військова й політична криза. Династія Комнінів (1081-1204 рр.). Втрата державності Візантії на початку ХІІІ ст. Імператорська влада. Двірцева боротьба за престол. Діми. Венети й просіни. Адміністративна система. Василевс. Вищі сановники. Префект преторія Сходу. Префект столиці. Квестор палацу. Магістр офіція. Препозит “священних покоїв”. Коміт “священних щедрот”. Магістри армії. Консісторій (Державна рада). Сенат. Сінкліт. Зміна систем центральної двірцевої адміністрації. Логофет дрому. Логофети казначейства, військових справ, уділів і мануфактур. Доместін. Друнгарій флоту. Хартуларії. Генікон. Казначейства. Імператорська бюрократія. Табелі про ранги. Роди державної служби. Місцеве управління. Адміністративний устрій. Префектури. Діоцези. Провінції. Презид. Провінційне управління. Округи-феми. Тагми. Турми. Намісництва. Банди. Фемна система управління. Доместик фема. Хартуларій. Протонотарій. Стратіг. Суддя. Зміна системи управління за часів правління Комнінів. Держава і церква. Соціальні відносини. Вільне населення. Шановні і смиренні. Сенатори, їх права і обов’язки. Куріали. Плебеї. Торговці й ремісники. Духовенство. Залежне населення. Раби. Колони (енапографи, містоти). Землероби-общинники. Мортити. Пропій. Парики. Повинності залежних категорій населення (грошові виплати, натуральні, барщина, особливі збори, державні повинності).
2. Візантійське право.
Римське право, як основа судово-правової системи Візантії. Кодифікація римського класичного права у VІ ст. Нові риси римського права у візантійській редакції. Імператорські конституції. Новели і едикти Юстиніана. Едикти префектів. Законодавча реформа Лева і Костянтина. Еклога (726 р.). Доповнення Еклоги Морським, Військовим і Землеробськими законами. Реформування законодавства імператорами Василем, Левом і Олександром. Прохірон, або Ручна книга законів як керівництво у правозастосуванні (870-878 рр.). Епанагога (884-886 рр.) – коротке керівництво по праву. Висиліки (888-889 рр.) – нове законодавство, його джерела і зміст. Новели імператора Костянтина Багрянородного. Суд і судочинство. Нероздільне існування юстиції з адміністрацією. Вища судова влада. Центральна юстиція. Суд великого друнгарія. Суд глави адміністративної юстиції. Суд першого секретаря імператора. Суд столичного епарха. Етеріарх. Протовестіарій. Логофет генікона. Друнгарій флоту. Нижчі суди. Чиновники. Дефенсори. Фемні судді. Церковна юстиція. Три стадії судочинства та його характеристика. Приватне право. Ідеї християнської рівності й справедливості. Статус рабів. Інститут глави сімейства. Правове становище жінки. Інститут заручення. Конкубінат. Право володіння. Примусове відчуження. Кримінальне право. Злочини й покарання.
Тема 10 Держави і право західних і південних слов’ян
1. Особливості формування державності у слов’ян.
Консолідація слов’янських племен їх групи та ареал розселення. Роздроблення слов’ян на західну і південну групу. Особливості суспільного розвитку. Завершення формування політико-правової спільноти (середина І тис.). Особливості формування ранніх державних утворень та системи управління. Поширення християнства у західних і південних слов’ян. Поглиблення культурних і політичних розбіжностей. Формування різних традицій державності у слов’ян. Розвиток надплемінної політичної організації. Оформлення державності. Включення слов’ян у міжнародні відносини. Характер переходу від протодержавних утворень до ранніх державних форм.
2.Держави західних слов’ян.
Польська держава. Формування надобщинних центрів у західних слов’ян. Особливості соціальних відносин і системи управління. Формування військово-політичного союзу польських племен. Утворення протодержави у другій половині Х ст. Характер внутрішньої організації влади. Становлення протодержавної адміністрації за князя Мешко І (960-992 рр.). Правитель-князь (з 1025 р. – король) і його функції. Рада знаті, її склад і сфера компетенції. Вічові збори. Двірцево-вотчинна система управління. Надвірний комес. Канцлер. Стольник. Чашник. Адміністративний устрій. Округи. Намісник (каштелян). Роздроблення Польського королівства на княжіння і області (середина ХІІІ ст.). Принцип сеньйорату. Визнання уділів рівнозначними, а князів – рівними. Принципи виборності монарха. Земські і станові привілеї. Феодальні з їзди. Централізація держави. Діяльність Казимира Великого (1333-1370 рр.). Станова монархія. Домінат станових інтересів. Принципи неподільності Польської Корони. Вальний сейм (з поч. ХV ст.), його склад і коло компетенції. Королівська рада, її склад і функції. “Генріхові артикули” 1573 р. Ослаблення влади короля. Військо. Станове ополчення. Гетьман. Спадкове закріплення військових чинів. Державна унія з Великим князівством Литовським. Утворення Речі Посполитої. Особливості забезпечення єдності федерації. Падіння польської державності у кінці ХVІІІ ст.
Джерела права. Польська правда (“Ельблонська книжка”) XIII ст. як памятка приватної кодифікації. Статути Казимира Великого (1347 р.). Правове регулювання землекористування. Феодальна родова власність. Право ретракта. Правовий статус шляхетських землеволодінь. Право земельних пожалувань. Право шляхти розпоряджатись родовою землею і на земні надра. Становий характер феодальної земельної власності та її особливості. Кримінальне право. Покарання. Стирання різниці між “публічним” і “приватним” правом, посилення уваги до рецидиву. Судовий процес. Ордалії. Форма присуду. Апеляції.
Чеська державність. Зовнішньополітичні фактори та їх вплив на формування державності у чеських слов’ян. Рання протодержава Само (друга чверть VІІ ст.). Великоморавська держава (ІХ-Х ст.) – варварське королівство. Прийняття християнства. Держава Пржемисловичів. Входження держави до складу Священної Римської імперії. Феодалізація суспільства та її особливості. Укріплення централізованої держави у ХІV ст. Станова монархія та її інститути. Король. Земський снем та його функції. Стани. Обрання на престол представника австрійського двору Габсбургів (1526 р.). Реформація та її вплив на розвиток державності. Маєстат Рудольфа (1609 р.). Конституція 1619 р. Втрата Чехією політичної самостійності (1620 р.). Ліквідація Чеської адміністрації австрійським абсолютизмом у ХVІІІ ст.
Проблеми кодифікації права. Приватні кодифікації. “Книга старого пана із Роземберга” (XIII ст.). “Ряд земського права” (XIV ст.). “Трактування чеського права, написане паном Андрієм із Дуби” (1400 р.). “Дев’ять книг про права землі чеської” Вікторина Корнеліша (XVI ст.) Право земське, міське, сільське. Земські книги (“земські дошки”) як джерело права. Судовий процес.
2. Держави південних слов’ян.
Болгарське царство. Проникнення слов’янських племен на землі Балканського півострова (поч. VI ст.). Військовий Союз Семи племен. Боротьба з Візантією. Перше Болгарське царство (680-1018 рр.). Особливості внутрішньої організації держави. Процес феодалізації. Прийняття християнства. Етнічне становлення болгар. Міста як військово-політичні центри племен. Здобуття незалежності (поч. Х ст.). Посилення царської влади. Центральне управління та особливості його функціонування. Утворення двох царств (сер. Х ст.). Ліквідація Болгарського царства (1018 р.). Двірцева і фінансова візантійська адміністрація. Повстання 1185-1187 рр. Друге Болгарське царство (1187-1396 рр.) та його особливості. Державні інститути, державна адміністрація і візантійська традиція. Розквіт царства на поч. ХІІІ ст. Цар і його функції. Синкліт. Центральна система управління та її особливості. Логофет. Протобестіарій. Протостратор. Дуки. Міська адміністрація. Внутрішня криза царства (ХІІІ – поч. ХІV ст.ст.) та його розпад.
Джерела права. Кодифікація болгарського права. “Закон судний людям” (кін.. IX ст. – поч. X ст.). Вплив візантійського права. Рецепція римського права. Майнові відносини. Договір найму. Заборона язичницьких форм шлюбу, багатоженства, шлюбу з близькими родичами. Заповіт. Спадок. Злочини. Розбій. Введення поняття рецидиву в крадіжці. Покарання. Смертна кара. Штраф (“вражда”). “Ємство”.
Югослов’янська держава. Місцеве населення у І – VI ст.ст. під владою Риму, остготів, Візантії. Процес самовизначення (VIII ст.). Різноетнічне населення та його вплив на форму державності. Утворення Угорського королівства (1000 р.). Народності хорватів, сербів, чорногорців, і формування протодержавних союзів. Суспільний устрій. Задруга. Глава роду (господар) і його функції. Жупи на чолі з жупанами (князями). Поява ранніх держав (Х-ХІ ст.ст.). Хорватське королівство (Х-ХІ ст.ст.). Сербське князівство (Х ст.). Зетська держава (сер. ХІ ст.). Визволення з-під влади Візантії і отримання політичної самостійності. Укріплення сербської жупи – Рашки (поч. ХІІ ст.). Стефан Немань (1070 – 1096 рр.) і досягнення єдності державної влади. Проголошення держави неманичей королівством (1217 р.). Пік могутності держави за часів Стефана Душана (1333 – 1355 рр.). Феодальна монархія з надзвичайно сильною владою центрального правителя. Король (з 1345 р. – цар) і його функції. З’їзди феодалів (собори). Центральна адміністрація. Логофет – канцлер. Жупани (севасти) і їх функції. Спроби заміни влади намісників бюрократичним апаратом. Укріплення царської влади та її негативний вплив на цілісність держави. Васальна залежність королівства від турків – османів. Включення королівства до складу Османської імперії.
Судоустрій Сербії. Царський суд: придворний, обласний, міський. Суд пана над кріпаками. Церковні суди. Особливий суд. Суд поротників. Законник Стефана Душана (1349 р.) і доповнення до нього 1354 р. Захист релігії. Державні злочини. Кругова відповідальність задруги. Покарання: членопошкодження, штрафи, смертна кара. Інквізиційні форми судочинства у церковних судах. Ордалії. Поєдинок. Особливість застосування показань свідків. Розгляд справи. Протокол і судове рішення. Гоніння сліду.
Тема 11 Держава і право середньовічної Росії
1. Держава і право Росії у другій половині XIV – першій половині XVI ст.
Відродження князівств (XIV ст.). Розширення Московського князівства. Причини утворення централізованої держави та її особливості. Суспільний устрій. Клас феодалів. Великий князь. Служиві князі. Бояри і їх імунітетні привілеї. “Уведені” бояри, окольничі, думні дворяни і дяки, стольники, дворяни московські і городові, діти боярські та ін. Феодальна ієрархія. Система місництва і привілеї старої феодальної знаті як гальмо централізації. Служиві люди (дворяни) і їх правовий статус. Середні і дрібні феодали (слуги вільні і діти боярські). Дворянське землеволодіння і його прогресивність у порівнянні з боярсько-княжою вотчиною. Монастирі і церква – найбільші землевласники-вотчинники. Привілеї церковних феодалів та обмеження їх прав на поч. XVI ст. Міське населення. Верхівка міського (посадського) населення, їх права і привілеї. “Чорні”, “молодші” люди і їх повинності. “Білі” слободи. Селяни та їх групи: чорнотяглі, двірцеві, приватновласницькі, їх правовий статус і повинності. Оброк, панщина. Покріпачення селян (з середини XV ст.). Обмеження права переходу, Юр’їв день, пожиле. Інститут холопства, кабальні люди. Державний устрій. Великий князь і його функції. Боярська дума, її склад і функції. Феодальні з’їзди. Двірцево-вотчинна система управління. Княжий двір на чолі з дворецьким і двірцевими відомствами (“путями”). Конюший, стольничий, сокольничий та інші “путі”. “Путні” бояри. Централізація держави і зміна компетенції двірцево-вотчинної системи. Штати “путніх” бояр (дяки, прикажчики, ключники). Обласні двори і їх функції. Накази і сфера їх компетенції. Чиновницький апарат. Місцеве управління. Повітові, волосні і губні намісники і волостелі великого князя. Обов’язки кормлінщиків. Виборна адміністрація. Старости, двірські прикажчики. Губні і земські хати і їх функції. Зміни в міському управлінні. Городові прикажчики їх функції. Судові органи. Центральна і вотчинна юстиція. Церковний суд. Збройні сили. Ополчення старої феодальної знаті. Дворянське помісне ополчення. Служиві люди. Княже військо. Народне ополчення. Фінансова система. Двірцева і державна скарбниці. Єдиний посошний податок. “Писцовые” книги. Зростання податків, зборів, повинностей. Грошова реформа (поч. XVI ст.).
Розвиток права. Джерела. “Руська правда”. Великокнязівські нормативні акти. Двінська (1397-1398 рр.) і Білозірська (1488 р.) статутні грамоти. Духовні заповіти і договірні грамоти великих і удільних князів. Судебник 1497 р. Кримінальне право. Зміна поняття злочину. Види злочинів. Державні злочини: зрада, змова, заколот, заклик до повстання. Кримінальна відповідальність посадових осіб. Розбій, убивство, грабіж, крадіжка, псування межових знаків, наклеп, образа. Види покарань. Страта, торгова страта. Майнові покарання. Невизначеність покарання. Судовий процес та його обвинувально-змагальницька форма. Судний список. Позовна давність. Докази. Судові посадовці. Судові мита. Розшук як форма процесу.
2. Період станово-представницької монархії (середина XVI – середина XVII ст.).
Розширення території держави. Криза 70 – 80 рр. XVI ст. та її вплив на розвиток держави. Формування станово-представницької монархії (2 пол. XVI ст. – 2 пол. XVII ст.) в умовах подолання феодальної роздробленості і створення централізованої держави. Міська знать і помісне дворянство як опора централізованої держави. Земські собори і їх склад. Суспільний устрій. Царське землеволодіння. Двірцеві і чорнотяглові селяни та їх повинності. Бояри. Дворяни. Обмеження прав і привілеїв старої феодальної знаті. Опричнина. Розподіл земель на земські (звичайні) і опричні (особливі) у 1565 р. Іваном Грозним. Витіснення боярської вотчини і утвердження маєтку головною формою феодального землеволодіння. Вотчинне землеволодіння і його умовний характер. Опис земель і встановлення обов’язків феодалів та подальше покріпачення селян. Обмеження права розпорядження стародавніми землями. “Жалувана” або “вислужена” вотчинна. Переведення помісних земель у вотчинні. Зближення вотчини і маєтку. Феодали і їх привілеї Правове становище духовенства. Церковне монастирське землеволодіння. Міська знать. “Посадські люди” і посадське тягло. Населення чорного посаду і “білих” слобід. Посадська реформа. Покріпачення міського населення. Селяни і процес їх покріпачення. Заповідні літа 1581 р. “Визначені літа” 1597 р. Соборне укладення 1649 р. і завершення процесу остаточного покріпачення селян. Кабальне холопство. Державний устрій. Укріплення централізованої держави при Іванові Грозному. “Обрана рада”. Ліквідація удільно-княжого сепаратизму під час опричнини. Земська і губна реформа. Система управління. Цар. Боярська дума та її склад. Земські собори: порядок скликання та регулярність роботи. Накази. Поєднання у діяльності наказів функцій керування і судових. Місцеве керування. Губне і земське самоврядування. Губні хати, старости, дяки. Волосні виборчі сотницькі, десятські, п’ятидесятські. Земська реформа і створення органів земського самоврядування. Функції земських органів. Земські старости. Реорганізація місцевого управління на поч. XVII ст. Воєводи. Наказова хата. Прикажчики. Збройні сили. Упорядкування дворянського ополчення. Створення постійного стрілецького війська. Реформування системи фінансів. Опис земель. “Писцовые” книги. Посошне обкладання і заміна його подвірним. Прямі і непрямі податки. Суд. Юрисдикція земського, розбійного і помісного наказів. Зміна юрисдикції церковного суду. Вотчинна юстиція. Розвиток права. “Іменні” царські укази. Нормотворча діяльність наказів. Судебник 1550 р., Стоглав 1551 р. Статутна книга Розбійного наказу (1555 – 1556 рр.). Указні книги помісного і земського наказів. Соборне укладення 1649 р. Цивільне право. Правовий статус помісного землеволодіння. Заставне право. Зобов’язальне право. Спадкове право. Сімейне право. Кримінальне право. Поняття злочину, співучасті, рецидиву. Злочини проти віри, державні, військові, проти судової влади, проти особи. Майнові злочини. Cистема покарань. Процесуальне право. Розшуковий (інквізиційний) процес. Обвинувально-змагальницький процес (“суд”. Судовий протокол. Письмові докази. Загальний і повальний обшук. Відвід судді.
