2018-02-13
265
4. Характеристика права.
Право Англії до повалення абсолютизму. Звичаї, судові рішення і акти парламенту. Феодальний архаїзм форм англійського права. Рівень самостійності англосаксонських правових інститутів. Норми римського права у правовій системі Англії. Кодифікації права. кримінальні закони. Загальне “неписане” право країни і його види та право статутне. Невизначеність загального права. збірник судових прецедентів та його характеристика. Офіційне визнання обов’язковості судових прецедентів (1854 р.) і правили їх застосування. Судові прецеденти як основне джерело загального права. Закон як джерело права. Парламентські акти та їх значення. Законодавче регулювання цивільних правовідносин. Акти 1875 р., 1882 р. 1893 р. Законодавче врегулювання довірчої власності. Приватна кампанія як форма акціонерного капіталу. Статут 1879 р. про відповідальність учасників банківських та акціонерних кампаній. Закон проти коаліцій. Статут 1825 р. Закон про поліпшення умов життя робітників. Колективні договори. Правове становище професійних організацій. Кримінальна відповідальність за пікетування. Введення пенсій. Страхування. Кримінальне право. Кримінальна відповідальність за майнові злочини. Види покарань та їх надмірна жорстокість. Порядок скасування оскаржувального вироку. Перегляд неправосудних вироків. Резервування справ. Кримінально-процесуальне право. Відсутність інституту перегляду справ за нововідкритими обставинами. Коригування суддівської помилки. Апеляційний суд з кримінальних справ. Реґламентація діяльності судів сумарної юстиції. Витіснення загального права статутним.
Тема 15 Історія держави та права США у новий час
1.Війна за незалежність. Утворення США.
Організація управління у північноамериканських колоніях Англії. Колонізація Англією Атлантичного узбережжя Північної Америки. Населення перших британських колоній. Соціальні й релігійні протиріччя. Плантаційний Південь і промислово-аграрна Північ. Перші колонії. Колоніальні хартії. Розвиток політичних відносин між короною й колоніями. Система британського колоніального управління. Колонії та їх групи. Республіки. Приватні колонії. Володіння британської корони. Жалуванні королівські хартії. Дві тенденції колоніального конституціоналізму: реакційна (Массачусетс) і демократична (Коннектікут). Політико-економічні відносини колоній з метрополією. Дискримінаційні закони англійського парламенту щодо промисловості й торгівлі в колоніях. Об’єднавчі тенденції в колоніях. Особливості американської революції. Національно-визвольний рух, війна за незалежність, громадянська війна. Досягнення і втрати революції. Перший Континентальний конґрес (5 вересня 1774 р.) та його рішення. Виборні комітети зв’язку в колоніях. Другий Континентальний конґрес (10 травня 1775 р.). Декларація прав Вірджинії (12 червня 1776 р.). Декларація незалежності 1776 р., її положення та значення. Конституції штатів (1776-1784) і їх зміст. Статті конфедерації і процес їх ратифікації (15 листопада 1777 – 1 березня 1781 рр.). Конґрес. Північно-західні ордонанси 1784, 1785, 1787 рр.
2. Основні етапи конституційного закріплення США.
Конституція США 1787 р. Філадельфійський конвент 1787 р. Три гілки влади та джерела їх формування. Палата представників. Сенат. Президент. Верховний суд. Система “стримувань і противаг”. Дуалістичний принцип побудови федерації. Принцип верховенства федерального права і механізм його реалізації. Перші 10 поправок до конституції, що склали Білль про права. Створення федерального державного апарату. Департаменти. Генеральний атторней. Верховний суд. Закон про судоустрій 1789 р. Судові райони й округи. Основи статутного права федерації. XI та XII поправки. Політичні партії. Федералісти. Демократичні республіканці. Кокуси. Характеристика двопартійної системи до 1824 р. Утворення демократичної партії й партії “вігі”. Партійні конвенти. Система ротації. Характеристика двопартійної системи “демократи – вігі” і її особливості. Утворення республіканської партії. Територіальне розширення США. Громадянська війна 1861-1865 рр. Наростання протиріч. Намагання підтримати баланс між рабовласницькими і вільними штатами. Перший (1820) і другий (1850) Міссурійські компроміси та відмова від них 1854 р. Обрання президентом А. Лінкольна (листопад 1860 р.). Крах гегемонії рабовласників. Сецессія. Проголошення конфедеративних штатів Америки (лютий 1861 р.). Заколот конфедератів. Громадянська війна (12 квітня 1861-26 травня 1865). Відміна рабства (1 січня 1863). XIII поправка. Зміни в правовій і політичній системі США. XIV поправка. Рішення Верховного суду 1883 і 1896 рр. XV поправка (1870). Посилення президентської влади. Період реконструкції (1865-1877). Перетворення США в індустріальну державу за президентів У. Мак-Кінлі й Т. Рузвельта. Входження до союзу 12 нових штатів. Виникнення трестів, акціонерних товариств, банків. Утворення Благородного ордену рицарів праці (1869), Соціалістичної робітничої партії (1876), Американської федерації праці (1886), профспілки Індустріальні робітники світу (1905). Держава США в кінці XIX початку XX ст. XVI й XVII поправки. “Парламентська революція” 1910 р. Завершення ери “правління конґресу”. Т. Рузвельт і його концепція сильної президентської влади. Криза двопартійної системи. Результати виборів 1912 р.
3. Характеристика права.
Основні етапи розвитку американської системи права. рецепція англійського загального права. Доктрина американської правової теорії. Основні принципи права. Інститут приватної власності. Конституція як основне джерело права. федеральні закони. Конституції і закони штатів. Обов’язковість рішень Верховного суду США. Суперечливість законодавства штатів. Кодифікація права. Кодекс цивільного і кримінального судочинства штату Нью-Йорк 1848 р. Особливості американської системи права. Найважливіші поняття в галузі цивільного права. Корпорація, її статус та регулювання діяльності. Фірма як вид договору товариства. Правове становище корпорацій. Загальне право як право окремого штату. Кодифікація цивільного права у штатах. Приватні кодифікації прецедентного права. Кримінальне право. Визнання англійської системи класифікації злочинів. Види злочинів. Покарання. Сфера компетенції федеральної юстиції. “Чорні кодекси”. Теорія американського кримінального процесу. Судова гарантія прав особи. “Правило про виняток”. Суд присяжних.
Тема 16 Держава та право Франції у новий час
1. Революція 1789-1794 рр. і становлення конституційного ладу.
Революція й падіння абсолютизму. Революційна ситуація кінця 80-х рр. і її причини. Збільшення в Генеральних штатах представників від третього стану. Національні (17 червня 1789 р.) й Установчі збори (9 липня 1789 р.). Повстання 14 липня 1789 р. Перший етап революції (14 липня 1789-10 серпня 1792 р.) і його зміст. Конституціоналісти і їх мета. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.) і її концепція. Ідеї свободи і власності. Принципи податкової системи. Влада як прояв національного суверенітету. Закон як прояв загальної волі. Політичні права і свободи громадян. Ідея законності. Принцип нової кримінальної політики. Процесуальні форми захисту особи. Загальні принципи організації державної влади. Ліквідація феодальних порядків. Декрети 4-11 серпня 1789 р. Націоналізація церковного майна і земель духовенства (декрет від 24 грудня 1789 р.). Відміна станового поділу церковного устрою та феодальної системи спадкування (майорат). Новий адміністративно-територіальний поділ (департаменти, дистрикти, кантони, комуни). Декрети проти “безпорядку й анархії”. Декрети від 22 грудня 1789 р. і 18 червня 1791 р. Закони Лє Шапельє 1791 р. Затвердження Конституції (3 вересня 1791 р.) і її структура. Особисті, політичні й соціальні права і свободи. Концепція національного суверенітету. Ідея створення системи представницьких органів влади. Створення конституційної монархії. Функції короля. Однопалатні Національні Законодавчі збори, принцип їх формування, повноваження й обов’язки. Повноваження судовоїї влади. Інститут присяжних засідателів. Новий адміністративний поділ і принцип формування місцевої адміністрації. Перша республіка. Склад Законодавчих зборів. Повстання 10 серпня 1792 р. в Парижі й ліквідація королівської влади. Другий етап революції (10 серпня 1792 р. – 2 червня 1793 р.). Відміна Конституції 1791 р. Початок республіканського ладу. Посилення позиції жирондистів. Якобінська опозиція. Монтаньяри. Рішення конвенту від 2 жовтня 1792 р., 10 березня і 6 квітня 1793 р. Відміна викупу селянами феодальних повинностей і його правове забезпечення. Декретування твердих цін на зерно. Закон від 18 березня 1793 р. про впровадження смертної кари. Спроби розробки нової Конституції. Якобінська диктатура. Вигнання жирондистів із Конвенту. Період правління якобінців. Третій етап революції (2 червня 1793 р. – 27 липня 1794 р.). Революційно-демократичний режим і його особливості. Радикальні політичні перетворення. Аграрне законодавство. Декрети від 3 і 10 червня 1793 р. Декрет від 17 липня 1793 р. ”Про остаточне скасування феодальних прав”. Вантозькі декрети (кінець лютого – початок березня 1794 р.). Введення системи державної допомоги (травень 1794 р.). Декларація і Конституція 24 липня 1793 р. Гарантії від деспотії і свавілля державної влади. Ідея народного суверенітету і принцип розподілу влад у Конституції якобінців. Виборче право. Законодавчий корпус (Національні збори). Виконавча рада. Організації влади. Національний конвент. Комітет громадського порятунку. Тимчасова виконавча рада. Комісари. Муніципалітети. Революційні комітети. Народні товариства і клуби та їх місце в системі влад. Спеціальні органи боротьби з контрреволюцією. Створення масової народної армії. Комітет громадської безпеки. Революційний трибунал. Декрет ”Про ворогів народу” (1794 р.) і спрощення судової процедури.
2. Державний лад Франції від Першої республіки до Першої імперії.
Термідоріанський переворот (27 липня 1794 р.). Реформування політичної системи. Конституція III року республіки. Відміна загального виборчого права. Введення майнового цензу. Принцип розподілу влад. Законодавчий корпус: Рада старійшин і Рада 500. Порядок прийняття законопроектів. Директорія – орган виконавчої влади. Міністри і їх статус. Державний переворот 9 листопада 1799 р. генерала Бонапарта. Перехід влади до колегії із трьох консулів. Створення авторитарного, антидемократичного режиму: Конституція VIII року республіки (13 грудня 1799 р.) та особливості її прийняття. Виборче триступеневе право. Комплектування державних органів. Уряд – колегія із трьох консулів. Особливі функції першого консула. Державна рада. Трибунат. Законодавчий корпус. Охоронний сенат. Законодавча процедура. Місцеве управління. Префекти, супрефекти, мери. Виборчі місцеві ради (муніципальні, общинні й генеральні) і їх статус. Поновлення авторитарних бюрократичних методів управління. Ради прафектур як інститут адміністративної юстиції. Органічний стстус-консульт 1804 р. і присвоєння Бонапарту титулу імператора (Наполеона I). Зміна форми державного ладу Франції і перетворення її в монархію (імперію). Персоніфікація державної влади. Утворення імператорського двору. Деформація системи державних органів. Зміна складу й компетенції державної ради – Сенату та інших органів. Вища рада імператора. Таємна рада. Завершення процесу становлення сучасної держави. Відчуження держави від суспільства. Міністерство як основний орган управління. Перетворення армії в корпоративну й цезаристську. Поліція. Жандармерія.
3. Еволюція державного ладу Франції від режиму Рестоврації до Другої імперії.
Крах імперії Наполеона. Рестоврація монархії. Конституційні основи легітимної монархії. Хартія 1814 р. Людовіка XVIII та її зміст. Королівська влада. Палата перів і Палата депутатів та принцип їх формування. Виборче право. Майновий ценз. Рада міністрів. Посилення реакції. Проголошення католицизму державною релігією. Антидемократичні ордонанси Карла X. Липнева революція 1830 р. Перехід влади до Луї Філіпа, представника Орлеанської династії. Конституційна хартія 1814 р. Створення Національної гвардії. Репресивне законодавство. Опозиція режиму. Лютнева 1848 р. революція. Тимчасовий уряд. Проголошення республіки (25 лютого 1848 р.). Вибори Установчих зборів і їх склад. Червневе повстання. Конституція Другої республіки (4 листопада 1848 р.). Нові конституційні підходи. Нове трактування республіки та її основ: сім’ї, праці, власності, громадського порядку. Система державних органів. Принцип розподілу влад і його реалізація. Президент і його повноваження. Національні збори, Державна рада, її формування та коло компетенції. Ослаблення позицій республіканців. Обрання президентом Луї Бонапарта. Розгін Національних зборів 2 грудня 1851р. і встановлення президентського правління. Встановлення режиму військового і поліцейського терору. Промульгація нової конституції (14 січня 1852 р.). Президент. Державна рада, законодавчий корпус, сенат, та порядок іх формування. Проголошення Другої імперії (2 грудня 1853 р.). Сенатус-консульт і його рішення від 25 грудня 1852 р. Система “офіційних кандидатів”. Період “ліберальної” монархії. Поновлення корпусу жандармів. Армія. Поразка під Седаном і відсторонення Наполеона III від влади (4 вересня 1870 р.). Тимчасовий уряд. Передача влади Національним установчим зборам (лютий 1871 р.).
4. Паризька комуна 1871 р.
Утворення комітетів пильності. Центральний комітет і його вимоги. Вибори в Національні збори. Розробка мирної угоди з Прусією. Національна гвардія Парижа. Повстання 18 березня 1871 р.і перехід влади до ЦК Національної гвардії. Вибори до Ради Паризької комуни, її соціальний і політичний склад. Декларація Комуни “До французького народу” 19 квітня 1871 р. Рада Комуни. Комісії. Декрет про організацію Комітету громадського порятунку. Декрет про Національну гвардію від 29 березня 1871 р. Демократизація судочинства і проблеми її реалізації. Надзвичайні органи. Звинувачувальне журі (5 квітня 1871 р.). Соціально-економічні заходи. Проблема власності. Декрети від 16, 20 і 27 квітня 1871 р. “Колективні договори”. Робітничий контроль. Реквізиції і конфіскації. Демократизація системи народної освіти. Абсолютизація форм організації влади у діяльності Комуни.
5. Третя республіка у Франції (1871-1900 рр.).
Політична обстановка після падіння Комуни. Розпуск Національної гвардії і поновлення постійної армії. Політична реакція. Монархісти і державний лад. Конституція Третьої республіки (1875 р.) та її особливості. Закони 24 лютого 1875 р. про організацію Сенату. Закон 16 липня 1875 р. про відносини між державними властями. Спроба державного перевороту 1877 р. Президент і його функції. Палата депутатів і Сенат, порядок їх формування, склад і сфера компетенції. Конституційна поправка 1884 р. Рада міністрів. Парламентська відповідальність уряду. Виборче право. Мажоритарна система виборів у 2 тури. Характеристика багатопартійної системи. Зміни в державному устрої. Демократизація системи парламентаризму. Скорочення влади президента. Обмеження свободи обговорень у палаті депутатів. Система комісій палати і Сенату. Урядові кризи. Набуття урядом самостійності по відношенню до парламенту. Діяльність державного адміністративного апарату і його роль у формуванні офіційної політики. Збільшення контингенту чиновників. Державна рада і її функції. Посилення підпорядкованості місцевих органів урядовій владі. Генеральні ради в департаментах. Окружні ради. Префекти і супрефекти. Особливість управління в кантонах. Комуни. Муніципальні ради. Мер і його статус. Особлива система муніципального управління в Парижі. Виконавча влада в Парижі.
6. Право.
Основні принципи буржуазного права. Захист і всебічна охорона приватної власності. Декларація 1789 р. Систематизація норм цивільного права. Кодекс Наполеона 1804 р. Конституційне визнання рівності осіб перед законом. Поділ приватного права на цивільне і торгове. Власність на землю. Свобода успадкування. Обмеження прав спадкодавця. Невизнання повної свободи заповіту. Свобода підприємницької діяльності. Офіційне визнання рівності учасників договору особистого наймання. Непорушність договору. Сімейне право. Права та обов’язки подружжя. Закон 1810 р. і обмеження прав землевласників. Торговий кодекс 1807 р. Цивільно-процесуальний кодекс 1807 р. поняття юридичної особи. Правова основа діяльності фірм і акціонерних товариств. Поправки, що полегшували становище трудящих. Розширення громадянської дієздатності жінки. Відокремлення суду від адміністрації. Кримінальне право. Кодекс 1810 р. та його положення. Три групи злочинних дій. Невизначеність санкцій. Доповнення кодексу в період монархії. Статті, спрямовані проти робітничих організацій і органів друку. Відмова від основного принципу кримінального права. Закон 1881 р. Закон про боротьбу з анархістами 1894 р. Дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
Тема 17 Історія держави та права Німеччини у новий час
1. Державний лад Німеччини до об’єднання.
Утворення “Рейнського союзу” (1806 р.) і розпад “Священної римської імперії німецької нації”. Відміна станових привілеїв, кріпацтва, реорганізація судової і правової системи. Введення в дію Французького цивільного кодексу 1804 р. Поразка Прусії у війні із Францією (1807 р.) і її наслідки. Нова серія буржуазних реформ. Зміни в державному апараті: введення міністерств, міського самоврядування, територіального поділу на провінції. Реорганізація армії. Введення загальної військової повинності (1814 р.). Союзний акт 1815 р. і утворення Німецького союзу. Склад і характер союзу. Союзний сейм. Перші конституції німецьких держав. Форма правління. Конституційні права і свободи. Перетворення абсолютистських монархій Німецького союзу в обмежені. Формування ліберальної опозиції. Причини німецького сепаратизму. Конституційні комісії. Королівські укази 1823-1824 рр. про створення місцевих ландтагів. Ліберально-буржуазна і мілкобуржуазно-демократична течії та їх ідеологія державності. Повстання в столиці Прусії Берлині (березень 1848 р.) і укази Фрідріха-Вільгельма IV. Поразка революції та її значення. Конституція Прусії 1850 р. Закон про осадне положення 1851 р. Вищі органи державної влади за конституцією Прусії 1850 р. Король. Уряд. Міністр-президент. Ландтаг. Способи формування нижньої палати. Загальнонімецькі Національні збори (травень 1848 р.). Франкфуртська Конституція Німецької імперії 1849 р. Федерація і її суб’єкти та їх компетенція. Імперська влада та її завдання. Система органів федеральної влади. Монарх. Міністри. Порядок видання, відміни і зміни імперських законів. Рейхстаг і його палати: палата держав і палата народів. Конституційні права. Спроби об'єднання Німеччини шляхом заключення унії Прусії, Саксонії і Ганновера. Боротьба Прусії за гегемонію в Німеччині. Прийняття Прусського нового таможенного закону (1818 р.) і спроби його поширення на весь Союз. Утворення Таможенного союзу німецьких держав як результат об'єднавчої політики Прусії. Уніфікація торгового і вексельного права. Загальнонімецький вексельний статут 1847 р. і посилення позиції Прусії. Розробка й прийняття Загальнонімецького торгового укладення 1861 р. “Малонімецький” шлях об'єднання Німеччини. Ліквідація Німецького союзу й утворення Північно-Німецького союзу з 28 держав (1866 р.). Конституція союзу 1867 р. Президент. Загальносоюзний рейхстаг. Канцлер. Управління і відомства. Міністри. Війна з Францією і об’єднання Німеччини. Перетворення її в імперію (1871 р.). Проголошення імператором Вільгельма I.
2. Конституція і розвиток державного ладу німецької імперії.
Конституція 1871 р. Права держав Баварії і Вюртембергу. Федеративно-адміністративне політичне улаштування. Федеральні збори (Союзна рада – бундесрат і рейхстаг) і їх компетенція. Союзна рада (бундесрат) як “союз нерівних”, “Гегемоністська федерація”. Імператор і його повноваження. Канцлер, його статус і повноваження. Рейхстаг, бундесрат, бундестаг та коло їх компетенції. Порядок прийняття законів. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Політичні партії. Національно-ліберальна, Прогресистська, Свободомисляча, Католицька, СДРП, СЄП. Поворот вправо. “Виключний закон проти соціалістів” 1878 р. Соціальне законодавство. Лібералізація режиму в 90-х рр. XIX ст. Закон 1874 р. (правило септенату). Активізація мілітаристської політики Вільгельма II. Військова програма Гінденбурга. Мілітаризація праці. “Парламентаризація влади”. Конституційні закони (жовтень 1918 р.). Зречення Вільгельма II.
3. Право Німеччини у новий час.
Цивільне право. Німецький цивільний кодекс 1896 р. як перша загальнонімецька кодифікація цивільного права. Партикулярне право. Загальне право і його складові: імперські закони і пандектне римське право. Систематизоване місцеве право. Прусське земське укладення (Прусський ландрехт) 1794 р. і Саксонський цивільний кодекс 1863 р. як партикулярні правові зводи. Кодекс Наполеона 1804 р. Проблеми кодифікації цивільного права. Попередня комісія 1874 р. Утворення комісії 2 липня 1874 р. і робота по підготовці проекту кодексу. Утворення другої комісії 1890 р., підготовка (1896 р.) й прийняття рейхстагом цивільного кодексу (18 серпня 1896 р.). Припинення дії пандектного права. Характеристика кодексу. Вступний закон і його положення. Загальна частина. Зобов'язальне, речове, шлюбно-сімейне і спадкове право. Характерні риси цивільного кодексу. Основні види юридичних осіб: ферейни (товариства, союзи) і заклади.
Тема 18 Держава і право Японії, Китаю, Латинської Америки у новий час
1. Історія держави і права Японії у новий час.
Особливості становлення дуалістичної монархії. Сьогун. Феодальні князі та їх категорії: фудай-даймьо і тодзама-даймьо. Придворна аристократія (куге). Самураї. Уряд (бакуфу). “Реставрація Мейдзі”. Поновлення влади імператора. “Політика канонерок” стосовно Японії з боку Англії і США та її результати. Об’єднання реформаторських сил навколо ідеї поновлення влади імператора. Тенноїзм. Переворот 1868 р. і його характер. Зречення від престолу сьогуна Кейкі. Буржуазні реформи 70-80-х рр. Аграрна реформа 1872-1873 рр., ліквідація феодальних прав на землю, введення єдиного поземельного податку. Переведення земель у державну, імператорську власність. Обставини, що сприяли переходу знаті у розряд торгово-фінансової і промислової буржуазії. Адміністративна реформа 1871 р. і утворення 50 префектур. Підзвітність префектів перед урядом. Завершення державного об’єднання. Закон про загальну військову повинність 1878 р. та його наслідки. Закон про ліквідацію старих звань 1872 р. і спрощення станового поділу населення. Кідзоку, сідзоку, “простий народ” та їх правове становище. Ліквідація обмежень на розвиток торгівлі, упорядкування грошової системи та інші заходи, що сприяли капіталістичному розвитку країни. Реформування японської школи і системи освіти. Заборона християнства (1873 р.) і перетворення буддизму у державну ідеологію. Дзінгікан. Інститут проповідників. Доктрина “тайкьо”. Закон про загальну освіту 1872 р. Створення міністерства релігійної освіти. Утворення опозиційних демократичних течій. “Рух за свободу і народні права”. Перебудова політичної системи. Утворення Ліберальної партії (Дзіюто) і Партії конституційних реформ (Кайсінто) та їх програми. Конституційно-імператорська партія (Мейсейто) та її програма. Передконституційне законодавство. Закон 1884 р. Утворення Кабінету міністрів у 1885 р. Поновлення Таємної ради (1886 р.). Адміністративна реформа 1888 р.і створення управлінь. Закон про охорону порядку (1887 р.). Конституція 1889 р. як політичний компроміс. Імператор та його функції. Парламент, його склад, термін повноважень. Таємна рада, Генро (рада старійшин), Міністерство двору, їх склад, сфера компетенції. Проголошення “свободи релігій” і перетворення сінтоїзму у державний ритуал. Створення судової системи. Суд міністерства юстиції. Утворення Верховного суду (1875 р.). Заборона адміністративним чиновникам виконувати судові функції. Правила призначення суддів (1884 р.) та організації судів (1886 р.). Мирові суди, суди першої інстанції, суди для розгляду справ про тяжкі злочини, апеляційні суди, високий суд і Верховний суд (касаційний). Закон про організацію судів (1890 р.). Закон про дисциплінарну відповідальність суддів. Утворення Вищого публічного департаменту прокуратури. Закон про адвокатуру (1893 р.). Державна підтримка розвитку капіталізму. Утворення монополістичних концернів (“дзайбацу”). Феодальні пережитки. Мілітаристська і експансіоністська політика держави. Тенденції переростання абсолютної монархії в обмежену дуалістичну.
Етапи розвитку японського права. Спроби успадкувати “Цінські закони” та інші інститути китайського права. Мейдзійські реформи, їх правове забезпечення та вплив на систему права. Створення нової правової системи. Рецепіювання Заходу та його мета. Кримінальний кодекс і закон про кримінальну процедуру 1888 р. Вплив на кодекс французького кримінального кодексу 1810 р. Склади злочинів. Характеристика системи покарань. Види покарань. Зміни у кримінально-процесуальному праві. Інститут захисників. Заборона катувань, скасування станових відмінностей перед судом, заборона помсти. Процедура “попереднього розгляду справ”. Закони 1882 р. і 1887 р. Цивільний кодекс 1890 р. Реакційність сімейного, спадкового і шлюбно-сімейного права. Цивільно-процесуальний кодекс 1890 р. Торговий кодекс 1890 р. і 1899 р. Законодавство про поліцейські делікти 1885 р. Кримінальний кодекс 1907 р.
2. Історія держави і права Китаю у новий час.
Китай за часів манчжурської династії Цин. Імператор. Імператорський секретаріат. Військова рада. Центральні міністерства (накази). Палата цензорів. Верховний суд. Місцева влада. Намісники, губернатори, начальники, старости. Адміністративний устрій. Провінції, області, округи, повіти. Порядок доступу на державну службу. Чиновники та їх класи. Експансія Англії. Нанкінський договір (1842 р.) та його умови. Протокол 1843 р. Таємне антиманчжурське товариство (Баймунді Хуей), його програма та роль у ході селянської революції. Проголошення “Тайпін таньго”. Утворення боєздатної армії. Взяття Нанкіна і перетворення його у столицю “небесної держави”. “Земельна система небесної династії” та його значення. Поразка тайпінів. Утворення головної канцелярії з іноземних справ, адміралтейства. Реформування місцевої влади. Комітети по відновленню порядку в структурі провінційного управління та їх склад. Формування національної буржуазії. “Сто днів реформ” та її законодавче забезпечення. Група Кан Ювея та його концепція модернізації країни. Двірцевий переворот і завершення періоду реформ. Повстання іхетуаней (1899-1901 рр.) та йог характер. Конституція цинського двору. Підписання “заключного протоколу” (1901 р.) та його умови. Спроби проведення реформ. Реорганізація Головної канцелярії з іноземних справ. Ліквідація сінекур при дворі і в провінціях. Утворення міністерства землеробства, промисловості й торгівлі, міністерства внутрішніх справ, освіти, фінансів, армії і права. Створення Головного митного управління. Відокремлення судових органів від адміністрації. Судова система: Верховна судова палата, суди вищого ступеню, окружні суди, суди першої інстанції. Заснування прокуратури. Підготовчі заходи по переходу до конституційного управління. Заснування бюро по складанню і перевірці конституції і бюро законодавчих реформ. “Основна програма конституції” 1 серпня 1908 р.
Право імперії Цинів. Особливості китайського звичаєвого права. Систематизовані зводи законів. Звід законів по державному і адміністративному праву (Дацин куейдянь). Другий звід законів по кримінальному, цивільному і сімейному праву (Дацин люйлі) Своєрідність систематизації норм. Шлюбно-сімейні відносини. Договір між главами сімейств. Норми звичайного права у шлюбно-сімейних відносинах. Правове регулювання спадкування майна. Земельне право і орендні відносини. Правове регулювання діяльності банків, торгових товариств, акціонерного капіталу, торговців і кустарів. Норми звичаєвого права. Злочини і покарання. Додаткові покарання. Особливості застосування кримінального покарання. Особливість трактування злочинів. Дацин люйлі як збірка казусів. Вилучення напередодні революції фізичних покарань у кримінальному праві та запровадження штрафів у цивільному праві.
3. Історія держави і права Латинської Америки у новий час.
Особливість становлення колоніальних систем Іспанії і Португалії в Америці. Знищення конкістадорами традиційної індійської державності. Поширення системи інкомієнди. Латифундисти (енкомендеро). Пеонаж як форма залежності населення. Колоніальна адміністрація в Латинській Америці. Система управління. Король. Торгова палата. Рада у справах Індій та її функції. Віце-королівства і їх статус. Віце-королі і сфера їх компетенції. Генерал-капітанства. Генерал-капітани. Судово-адміністративні органи (аудієнції). Система управління в провінціях (губернатори, коррехідори, старші алькальди, інтенданти і субделегати). Міське управління. Муніципальна корпорація (кабільдо), радники (рехідори), алькальд. Католицька церква і її роль в колоніальному управлінні. Статус церкви та її володінь (редукцій). Характерні риси колоніального апарату управління. Перетворення віце-королівств і генерал-капітанств у квазідержави. Законодавча діяльність адміністрації. Звід законів королівства Індій (1680 р.). Правове регулювання поземельної власності (енкомієнди, асьєнди, латифундії). Правовий статус населення: іспанці, креоли (ідальго, кабальєро), індійці, негри, метиси, мулати. Колоніальна адміністрація в Бразилії. Віце-король. Військове і податкове відомства. Місцевий апарат управління. Причини визвольної війни 1810-1826 рр. та її етапи. Урядові хунти як зародки нової державності. Заміна колоніальної адміністрації новими формами державної влади. Проголошення незалежності в окремих колоніях. Декларація про незалежність. Утворення незалежних держав. Формування націй і національних держав. Антифеодальні реформи та особливості їх проведення. Введення в політичну практику нових політичних і правових інститутів. Політична боротьба навколо принципових питань організації нової державної влади. Конституціоналізм як правове кредо. Вплив на перші конституції ідей республіканізму. Боротьба за утвердження республіканського ладу. Конституційне закріплення республіканської представницької форми правління в Аргентині (1826 р.). Проголошення республіки у Мексиці (1824 р.). Утвердження монархічної форми правління в Бразилії (1824 р.). Імператор і його повноваження. Генеральна асамблея та її склад. Ідея і практика федералізму в латиноамериканських державах (Бразилія, Мексика, Центрально-Американська конфедерація). Унітаризм, сепаратизм, федералізм. Вплив європейського і північноамериканського конституціоналізму на латиноамериканські конституції. Еволюція латиноамериканського конституціоналізму. Конституція Венесуели (1811 р.). Конґрес та його палати. Консульська колегія. Верховний суд і трибунали. Причини недовговічності конституцій. Конституція Болівії (1826 р.). Законодавчий корпус та його палати (Трибунат, Сенат, Цензорат) і сфери їх компетенції. Порядок прийняття законів. Президент. Віце-президент. Міністри. Причини загострення соціально-політичної боротьби. Консерватори і ліберали. Ставка на сильного лідера (каудільйо). Державні перевороти (пронунсіаменто). Система кауділізму як різновид авторитаризму. Військова диктатура. Статус армії. Конституційна нестабільність. “Стан облоги” як правовий інститут. Конституція Аргентини (1853 р.) і закріплення в ній “федеративної республіканської представницької форми правління”. Федеральний уряд. Двопалатний конґрес. Виконавча влада. Верховний суд. Статус провінцій. Мексиканська Конституція 1857 р. та її компромісний характер. Диктатура П. Діаса 1876 р. Аболіціоністський рух у Бразилії і відміна рабства (1888 р.). Боротьба за республіку і падіння монархії (1891 р.). Конституція 1891 р. Федеративний устрій. Сфера компетенції федеральних органів і штатів. Структура федеральних органів.
