Загальні положення і поняття

Роздільно-агрегатна гідравлічна система трактора призначена для управління начіпними, напівначіпними і гідрофікованими причіпними сільськогосподарськими машинами.

Гідросистема являє собою комплекс вузлів і агрегатів, які сполучені маслопроводами 1, 3, 6, 8, 9 і яка складається із масляного бака 12, фільтрів 10 і 11, насоса 2, гідро розподільника 4, гідро циліндра 5. Система має три пари виводів, які закінчуються запірними пристроями (з'єднувальними муфтами).

 

 

Рис. 4.1. Схема роздільно-агрегатної начіпної гідросистеми трактора:

 І, 3, 6, 8, 9 - гідролінії, 2 - насос, 4 - гідророзподільник, 5 - гідроциліндр, 7 - запірний пристрій, 10 і 11 - фільтри.

 

Масляний насос служить для нагнітання робочої рідини в гідросистему трактора.

Розподільник служить для розподілення потоків масла в відповідні порожнини гідроциліндрів, автоматичного перемикання системи на холостий хід по завершенні робочої операції і запобігання гідросистеми від перевантаження.

Масляний бак служить резервуаром для робочої рідини гідросистеми трактора.

Гідроциліндри служать для підняття і опускання начіпних машин і управління робочими органами причіпних гідрофікованих машин. Трактор комплектується на заводі (по замовленню) основним і двома виносними циліндрами. Виносні циліндри установлюються на машинах, які агрегатуються з трактором. Основний і виносні циліндри по конструкції ідентичні і відрізняються тільки розмірами деталей, ходом поршня і вантажопідйомністю.

Запірний пристрій запобігає витіканню масла із маслопроводів і попадання бруду в систему при їх роз'єднанні.

Розривні муфти служать для запобігання рукавів високого тиску від розривів при виникненні випадкових ривків (від'єднання причіпних гідрофікованих машин).

Маслопроводи, рукави високого тиску і арматура з'єднують насос, розподіль­ник, силові циліндри і бак і підводять до них масло. Нерухомо закріплені на тракторі агрегати гідравлічної системи зв'язані маслопроводами, які представляють собою тонкі стальні труби, прикріплені до агрегатів гідросистеми при допомозі штуцерів і накидних гайок.

Рукави високого тиску призначені для з'єднання нагнітальних порожнин агрегатів гідросистеми тоді, коли металеві трубопроводи не можна застосувати внаслідок відносного переміщення агрегатів. Рукав високого тиску являє собою гумовий гнучкий трубопровід з металевими та гумовими обплетеннями. У гідравлічних системах тракторів застосовуються одно- і двообпліточні рукави високого тиску. З обох боків рукави армуються наконечниками, які дозволяють приєднувати їх до металевих маслопроводів або з'єднувати між собою.

Рис. 4.2. Схема електрогідравлічної системи трактора "DEUTZ".

А - кнопки керування, В - електронний блок, С – гідророзподільник, D - датчик силовий, Е - датчик позиційний, F - ру­коятка перемикання способів керування, J - кнопки керування начіпним пристроєм позаду трактора, G – дистанційні кнопки управління начіпним пристроєм трактора.

 

На тракторах іноземного виробництва застосовуються гідросистеми з електронним управлінням, що дає можливість більш якісно виконувати польові роботи, полегшити умови праці тракториста, а також спростити механізм управління гідросистемою трактора.

Рис. 4.3. Типова принципова схема гідросистеми трактора:

1 – бак; 2 – насос; 3 – запобіжний клапан фільтра; 4 – фільтр; 5 – виводи секції розподільника; 6 – розподільник; 7 – дросельний отвір; 8 – запобіжний клапан; 9 – переливний клапан; 10 – робоча секція розподільника

 

 

Типова принципова схема гідросистеми трактора виконана на рис.4.3. в неповному обсязі. Студенти повинні самостійно доробити дану схему. Для цього необхідно приєднати до одного із виводів із гідро розподільника гідро циліндр двосторонньої дії в місці приєднання якого необхідно показати сповільнюючий клапан, який служить для повільного опускання знаряддя в робоче положення, рукави високого тиску, з'єднувальні муфти, заливну горловину бака гідросистеми з фільтром та сапун, який служить для з'єднання порожнини гідробака з атмосферою. В залежності від конструкцій тракторів принципові схеми їх гідросистем можуть відрізнятися від типової.

 

Рис. 4.4. Умовні графічні позначення гідронасосів і гідро двигунів:

1 – насос постійної подачі: а, б – відповідно з постійним і реверсивним напрямками потоку; 2 – насос з регульованою подачею: а, б – відповідно з постійним і реверсивним напрямками потоку; 3 – гідромотор: а – загальне позначення; б, в – нерегульований, відповідно з постійним і реверсивним напрямками потоку; 4 – регульований гідромотор з реверсивним напрямком потоку; 5 – насос-мотор при обох напрямках потоку; 6 – поворотний гідродвигун; 7 – гідро циліндр (загальне позначення); 8 – гідро циліндр однобічної дії; а – без зазначення способу повернення штока, б – плунжерний; 9 –поршневий циліндр двобічної дії: а, б – відповідно з одно- та двобічним штоком; 10 – аксіально-поршневий насос; 11 – ручний насос; 12 – шестеренний насос; 13 – кривошипно-поршневий насос; 14 – відцентровий лопатевий насос; 15 – струминний насос (загальне позначення)

 

Начіпні механізми призначені для приєднування до трактора начіпних і деяких напівначіпних машин і знарядь, а також для забезпечення правильного положення їх під час виконання роботи. За допомогою механізму начіпні машини і знаряддя піднімають у транспортне та спускають у робоче положення. Начіпний механізм після нескладного переобладнання використовують для приєднання до тракторів причіпних машин і для автоматичного приєднання напівпричепів.

Начіпні механізми вітчизняних тракторів являють собою шарнірні чотириланковики, які утворюються абрисом трактора, верхньою і нижньою поздовжніми тягами та стояком начіпного знаряддя.

Від основних розмірів і регулювання начіпних пристроїв залежить заглиблення робочих органів в землю, швидкість заглиблення, навантаження на опорні колеса машини і ведучі колеса трактора, та інші..

 

 

Рис. 4.5. Умовні графічні позначення кондиціонерів та гідро місткостей:

1 – кондиціонери: а – фільтр; б – радіатор; в – сапун; 2 – акумулятори: а – без показу принципу дії; б – пружинний; в – пневмогідравлічний; 3 – бак: а – під атмосферним тиском; б – з внутрішнім тиском вище атмосферного; в – з внутрішнім тиском нижче атмосферного.

 

Рис. 4.6.Умовні графічні позначення елементів гідроапаратури:

1 – робоча позиція рухомого елемента гідро розподільника; 2 – розподільник без ліній зв'язку: а – двосекційний; б – трисекційний; 3 – розподільник з лініями зв'язку: а – двопозиційний; б – трипозиційний; 4 – робочі позиції рухомих елементів гідро розподільника з позначенням напрямку робочої рідини; 5 – чотирилінійний двопозиційний розподільник з керуванням: а – від рукоятки з пружинним поверненням; б – від двох електромагнітів; 6 – чотириходовий трипозиційний розподільник з керуванням від рукоятки з пружинним поверненням; 7 – чотириходовий чотирипозиційний розподільник з керуванням від рукоятки з пружинним поверненням; 8 - чотириходовий трипозиційний розподільник з електрогідравлічним керуванням; 9 – запобіжний клапан прямої дії; 10 – запобіжний клапан непрямої дії (розвернуте позначення); 11 – редукційний клапан; 12 – клапан перепаду тисків; 13 – клапан співвідношення витрат робочої рідини: а – поєднувач потоку; б – розподільник потоку; 14 – регульований дросель; 15 – зворотний клапан; 16 – двобічний гідро замок.

 

У начіпних машин і начіпних механізмів тракторів є елементи, які мають свої спеціальні назви.

Приєднуючі місця - місця шарнірних з'єднань начіпної машини з тягами начіпного механізму. Під місцями мають на увазі геометричні місця, які являються центрами шарнірів, вмонтованих в кінці верхньої і нижніх тяг.

Приєднуючий трикутник - фігура, яка утворюється шляхом умовного з'єднання верхньої і нижніх приєднувальних місць на начіпній машині. Всі начіпні машини приєднуються до тяг начіпного пристрою, який має індивідуальні розміри в залежності від класу трактора.

Висота а приєднуючого трикутника для всіх тракторів класу 6...20 кН з роздільно-агрегатною гідросистемою прийнята рівною 450 мм, для тракторів класу 30 кН – 900 мм, для тракторів 50 кН — 1050 мм.

Основа б приєднуючого трикутника, що являє собою довжину осі начіпної машини між місцями приєднання шарнірів, для машин, що агрегатуються з тракторами класу 6 кН складає 600 мм з тракторами класу 9 і 20 кН - 600 і 800 мм з тракторами класу 30 кН – 800 мм і 1000 мм і з тракторами класу 50 кН – 1200 мм.

Стійкою начіпної машини або знаряддя називають висоту приєднуючого трикутника.

Вісь навішування являє собою причіпний брус машини, на якому монтуються шарніри нижніх тяг начіпного механізму. З геометричної точки зору - це основа приєднуючого трикутника. Начіпні механізми тракторів класів 6, 9, 14 і 20 кН належать до три точкових, оскільки тяги начіпного механізму (дві нижні і верхня) прикріплені до трактора у трьох точках, розміщених по трикутнику.

Начіпні механізми тракторів класів 30 кН і вище приєднуються до тракторів за три точковою і дво точковою схемами. При дво точковій схемі нижні тяги приєднані до трактора в одній точці. На знаряддях нижні і верхня тяги кріпляться як при три точковій так і при дво точковій схемах у трьох точках.

Можливі різні варіанти розміщення начіпних машин і відповідно їх розміщення в тракторному агрегаті:. фронтальне (перед трактором), заднє (знаряддя розміщене за ведучою віссю трактора), переднє (між осями трактора), бокове (збоку трактора), ешелоноване (знаряддя навішене секційно в різних місцях), шеренгове (кілька знарядь розміщені шеренгою за ведучою віссю трактора) і комбінована (коли одночасно виконується кілька технологічних операцій, наприклад, культивація, посів і підживлення мінеральними добривами), застосовують одночасно два варіанти навішування, наприклад фронтальне і заднє.

 -

Рис.4 7. Механізм начіпного пристрою трактора Т – 150:

1 - вал піднімання важелів; 2, ІЗ - правий і лівий важелі: 3 - верхня тяга; 4 – шарнір верхньої тяги; 5, 11 - правий і лівий розкоси; 6, 9 - права і ліва нижні тяги; 7, 10 - шарніри нижніх тяг; 8 - натяжний пристрій; 12 - нижня вісь; 14 - силовий циліндр; А. А', В — точки кріплення нижніх тяг

 

Для агрегатування тракторів з причіпними сільськогосподарськими машинами, які працюють на швидкості до 12 км/год, використовуються причіпний пристрій або маятниковий причіпний пристрій. Необхідну висоту причіпного пристрою над поверхнею землі установлюють зміною довжини розкосів начіпного механізму. Рекомендується установлювати причіпну вилку на такій висоті, при якій лінія тяги співпадала б з площиною розміщення поздовжніх тяг для зменшення зносу деталей начіпного механізму.

Застосування маятникового причіпного пристрою дає можливість працювати, при необхідності, із зміщенням осі причіпного знаряддя від осі трактора, а також з машинами, маючими привід від валу відбору потужності трактора без переобладнання начіпного механізму. При експлуатації цього пристрою вертикальне статичне навантаження не повинне перевищувати 1 кН (1000 кгс).
Рис. 4.8. Причіпний пристрій маятникового типу трактора ЮМЗ.

1 - палець; 2 - поперечина; 3 - тяга; 4 - шворінь; 5 - скоба; 6 - кільце; 7 - ланцюжки.

 

Рис.4.9. Тягово-зчіпний пристрій.

1 - центральна тяга; 2 - корпус; 3 - упор; 4 – стопор; 5 - собачка; 6 - защіпка; 7 - гак.

 

Для агрегатування трактора з двовісними причепами використовують тягово-зчіпний пристрій, а з напівпричепами гідрофікований причіпний гак.

Тягово-зчіпний пристрій може застосовувалися для агрегатуван­ня з дво вісними причепами, які мають приєднуючий отвір під гак пристрою діаметром 50 мм.

Робочому положенню цього пристрою відповідає відстань 290… 315 мм від опорної поверхні трактора до осі буксируємого причепа, (для трактора ЮМЗ-6АКЛ), а при під'єднанні центральної тяги тягово-зчіпний пристрій можна спустити до 35 мм. Максимальне вертикальне навантаження на гак не повинне перевищувати 10 кН.

На більшості колісних тракторів (по замовленню споживачів) установлюється гідрофікований гак, який забезпечує швидке з'єднання і роз'єднання трактора і причепа з робочого місця водія, а також запобігає повному розвантаженню передніх коліс трактора при роботі його з напівпричепами.

На тракторах іноземних фірм установлюються поздовжні і центральна тяги начіпного механізму, які мають закінчення у вигляді гаків, з допомогою яких здійснюється автоматичне зчеплення сільськогосподарської машини з трактором.

Зміст звіту:

     1. Привести, використовуючи умовні позначення, схему гідросистеми трактора ____________ та описати призначення її вузлів.

2. Описати основні несправності гідросистем тракторів і правила технічного догляду за ними.

3.Описати порядок регулювання начіпного механізму трактора ________ (по вказівці викладача).

 

Залікові запитання

І. Перечисліть основні елементи гідросистеми трактора і розкажіть про їх призначення.

2. В якій послідовності з'єднуються гідроагрегати в роздільно-агрегатній гідросистемі трактора?

3. Особливості будови гідросистем і начіпних механізмів іноземних тракторів.

4. Розкажіть про будову і роботу моноблочної гідросистеми трактора.

5. Які переобладнання начіпного механізму можливі у тракторів загального призначення і просапних тракторів?

6. В яких випадках застосовується 2- х і 3 - х точкова схема навішування начіпних машин на трактор загального призначення?

7. 3 якою метою використовується пружина в центральній тязі начіпного механізму тракторів загального призначення?

8. Що таке приєднуючий трикутник?

9. Призначення і принцип роботи гідрофікованого гака.

10. 3 якою метою застосовується на тракторах маятниковий причіпний пристрій?

11. Розкажіть про будову і принцип роботи механізму фіксації начіпного механізму трактора.

12. Призначення і принцип роботи тягово-зчіпного пристрою.

13. Призначення і принцип роботи автозчепу.

Література

І. Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки: Підручник: у 3 кн. /А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; за ред. А.Ф. Головчука. – К.: Грамота, 2003 – Кн. 1: Трактори. – 336 с.: іл. – Бібліогр.: с. 332.

2.Кальбус Г.Л. Навесные системы и автономные гидросистемы новых тракторов. -К.:Урожай, 1976, -152 с.

3.Шевчук В.П. и др. Трактор ДТ-175С. - М. Агропромиздат. 1988

4.Гуревич А.М., Сорокин Е.М. Тракторы и автомобили. -М. Ко­лос, 1979. - 470 с.

5. О.М.Погорілець, М.С.Водянський, В.Д.Войтюк, С.І.Пастушенко Гідропривід сільськогосподарської техніки. –К.: Вища освіта, 2004. -368с.: іл.

6. В.А.Дідур, О.Д.Савченко, С.І.Пастушенко, С.І.Мовчан Гідравліка, сільськогосподарське водопостачання та гідропневмопривод. – Запоріжжя: Прем'єр. 2005. – 464 с.; іл.

 

 

Лабораторна робота № 5