Короткі теоретичні відомості

Загальноприйнятими формами організації навчального процесу у вищому навчальному закладі є: колективна – лекція, семінарські заняття, колоквіуми, практичні заняття, лабораторні роботи, навчальні екскурсії, факультативні заняття тощо та індивідуальна – самостійна робота студентів, дипломні та курсові проекти та роботи тощо.

Слово «лекція» походить від латинського «lectio» – читання. Уперше лекція з’явилася в античній Греції в академії Платона та ліцеї Аристотеля: лекція-бесіда там була основним методом викладання. Свій подальший розвиток вона отримала у Стародавньому Римі. З появою перших університетів (ХХ–ХІІ ст.) лекція стає провідною формою організації навчання.

Основні переваги лекції: творче спілкування лектора з аудиторією, співтворчість, емоційна взаємодія; лекція – дуже економний спосіб отримання у загальному вигляді основ знань; лекція активізує мисленнєву діяльність, якщо добре зрозуміла і уважно прослуховувалася, тому завдання лектора – розвивати активну увагу студентів, викликати рух їхньої думки услід за думкою лектора.

Підготовка до лекції передбачає складання плану і період збору інформації. Після цього лектор структурує матеріал і визначає час на його викладання. Лектору потрібно ретельно готуватися і відразу намітити: головні проблемні аспекти, змістовні елементи, технологічність викладання матеріалу, порядок і форми завершення лекції. При цьому бажано добирати приклади з практики та «моменти розрядки». Особливу увагу слід звернути на підбір наочних засобів (плакатів, таблиць, слайдів тощо). Важливо налаштуватися на відповідну аудиторію (поставити себе на місце студента, який буде сприймати матеріал).

Метою проведення практичних занять є поглиблення, розширення, деталізація знань, отриманих на лекції в узагальненій формі, і сприяє виробленню навичок професійної діяльності.

Структура практичного заняття: вступ викладача; відповіді на питання студентів щодо незрозумілого матеріалу; практична частина роботи як планова; завершальне слово викладача.

Слово «семінар» походить від латинського «seminarium» – розсадник і пов’язано з функціями «посіву» знань, які передаються від викладача до студентів, і які «проростають» у їхній свідомості, здібних до самостійних думок, до відтворення та поглиблення отриманих знань.

Семінарські заняття спрямовані на розв’язання таких педагогічних завдань:

– розвиток творчого професійного мислення студенів;

– підвищення рівня пізнавальної мотивації;

– розвиток уміння професійного використання знань в умовах ВНЗ, що передбачає: оволодіння мовою відповідної науки; формування навичок вільного оперування формулюваннями, поняттями, визначеннями; оволодіння уміннями і навичками постановки та розв’язання інтелектуальних проблем і завдань, приймами спростування, відстоювання власної точки зору.

У вищих навчальних закладах практикуються три основні типи семінарів:

1. Семінар, що має основною метою поглиблене вивчення певного систематичного курсу і тематично міцно пов’язаний з ним.

2. Семінар, призначений для ґрунтовного опрацьовування окремих найбільш важливих і типових у методологічному відношенні тем навчального курсу або навіть однієї теми.

3. Семінар дослідницького типу з тематикою з окремих часткових проблем науки для поглибленої їх розробки.

Форми семінарських занять:

а) розгорнена бесіда за заздалегідь складеним планом;

б) невеликі доповіді студентів із подальшим обговоренням учасниками семінару.

Лабораторні роботи інтегрують теоретико-методологічні знання та практичні уміння та навички студентів в єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру.

Поняття «лабораторія» походить від латинського слова «labor» – праця, робота, труднощі. ЇЇ суть з далеких часів пов’язана із застосуванням розумових і фізичних зусиль для розв’язання існуючих наукових і життєвих завдань.

Індивідуальне навчальне заняття – проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття організуються за графіком індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з певної дисципліни, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього чи кваліфікаційного рівня.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент одержує відповіді або пояснення від викладача на конкретні питання визначених теоретичних положень і аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Як правило, він триває 2 академічні години.

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий і відстрочений.

Курсовий проект (робота) – це самостійно виконана і подана у рукописному (комп’ютерному) вигляді навчально-дослідна робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему.

Метою курсового проектування є поглиблення знань з навчальної дисципліни, формування умінь і навичок самостійного узагальнення думок учених, передового досвіду у певній галузі науки, аналізу системи практичного застосування знань при вирішенні різноманітних виробничих питань.

Дипломна (випускна) робота є заключним етапом навчання у вищому навчальному закладі і призначена для формування у студентів умінь під керівництвом наукового керівника провести науково-дослідну роботу за визначеною темою.

Самостійна і індивідуальна робота студента – це форми навчального процесу у вищому навчальному закладі, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Завдання до теми

1. Дослідити особливості організації практичної підготовки фахівців.

2. Вивчити основні педагогічні вимоги до лекції.

3. Ознайомитися з основними критеріями оцінювання якості лекції.

4. Методика оцінювання знань, умінь і навичок (приймання іспитів і заліків).

5. Організація практичної підготовки майбутніх спеціалістів.

Контрольні питання

1. Розкрийте форми організації навчального процесу у вищій школі, надайте їх стислу характеристику.

2. Визначте види лекцій і охарактеризуйте їх.

3. Що відноситься до завдань випускної роботи?

4. Розкрийте види змістовної та організаційної самостійності.

5. Які існують форми самостійної роботи студентів?