Дайте визначення поняттю деменції. Охарактеризуйте прямі та посередні причини, що впливають на зниження пізнавальної діяльності старих людей

Деменція (недоумство) — це стійке порушення психічної діяльності, що характеризується розладом інтелекту, ослабленням пізнавальних процесів, зниженням емоційного життя і різними порушеннями поведінки.

Причиною деменції можуть бути різні психічні та неврологічні захворювання. Але найчастіше причиною слабоумства є літній вік. У осіб передстаречому і старечого віку часто погіршується самопочуття, настрій, самооцінка, з’являється почуття невпевненості в собі, невдоволення собою, тривога, побоювання самотності, безпорадності і смерті, що веде до похмурості і дратівливості. Порушується інтелектуальна діяльність, знижуються творчі та критичні здібності, нові знання і навички здобуваються з працею. Таким чином поступово пропадають індивідуальні особливості особистості, грубіють і притупляються почуття, змінюється поведінка.

Зниження пізнавальної діяльності в період старості обумовлюється різними причинами, прямими й опосередкованими.

До прямих причин належать захворювання мозку, наприклад, хвороба Альцгеймера і ураження судин головного мозку. Опосередкованими вважаються ті причини, які непов'язані з функціонуванням мозку, але мають вплив на реалізацію інтелектуальних функцій (наприклад, загальне погіршення стану здоров'я, низький рівень освіти, відсутність мотивації пізнавальної діяльності).

Більшість дослідників психологічних проблем похилого віку вважають, що однією з головних причин, яка зумовлює зниження інтелектуальних характеристик є деменція (набута недоумкуватість). Цим терміном позначають цілий комплекс порушень, пов'язаних з настанням старості, а саме: дефекти пізнання, амнезію, особистісні зміни.

Розкрийте сутність соціальних стереотипів як феномену масової свідомості.

Своїм похoдженням і популярністю у науковій літературі термін «стереотип» зобов’язаний aмериканському журналісту У. Ліппману, який вперше використaв його в 1922 р. у свoїй праці «Public Opinion».

Вважаємо, що вагомим дослідженням У. Ліппмана є дослідження стереотипів через призму певних аспектів, які він подає так:

1) стереотипи завжди простiші, ніж реальність – найскладніші характеристики стереотипи «укладають» у дві-три позиції;

2) люди «одержують» стереотипи вiд знайомих, засобів масової інформації та ін., а не формулюють їх самi на основі особистого досвiду;

3) всі стереотипи здебiльшого неправильні у більшому або меншому ступені. Вони завжди приписують конкретнiй людині риси, які вона зобов’язана мати лише через свою приналежнiсть до певної групи;

4) стереотипи дуже живучi. Навіть якщо люди переконуються в тому, що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не вiдмовитися від нього, а стверджувати, що виняток лише пiдтверджує правило.

Стереотип – це судження, у загострено спрощеній та узагальненій формі, з емоційним забарвленням, що приписує визначеному колу осіб деякі властивості, чи, навпаки, що підкреслює неналежність їм цих властивостей. Стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації, що полегшують орієнтацію людини у світі

Тому, варто зазначити що масова свідомість прямо пропорційно залежить від стереотипного сприйняття людиною світу в цілому. Стереотипи відіграють велику роль у сприйнятті людини, стерео типізація відбувається масово, через певні етнічні приналежності людини.

На нашу думку, масова свідомість являє собою сукупність дій, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають в тому чи іншому вигляді суспільство з усіх боків. Стереотипи у масовій свідомості займають важливе місце у зв’язку з тим, що є її безпосередніми елементами, які автоматично дозволяють засвоювати інформацію безпосередньо про об’єкт, визнаючи характерні для нього властивості.

Дайте оцінку специфічним синдромам ураження правої півкулі головного мозку.

Синдром правої півкулі головного мозку характеризується трьома групами порушень:

Синдром спотвореного сприйняття свого тіла (порушення схеми тіла)

анозогнозия (відсутність критичної оцінки свого дефекту)

аутотопагнозія (вид агнозии, що полягає в порушенні впізнавання частин власного тіла) порушення орієнтування в правій і лівій сторонах

пальцевая агнозія (ізольоване порушення впізнавання, вибору і диференційованого показу пальців рук, як власних, так і пальців інших людей) - складова частина синдрому Герстманна-Шільдера

сенсогностіческіе феномени:

відчуття відчуженості свого тіла

відчуття відсутності кінцівок, помилкових кінцівок (псевдомелія, Амелія)

відчуття ілюзорних рухів

відчуття поділу тіла на частини

Порушення психіки:

конфабуляции (хворі стверджують, наприклад, що, незважаючи на параліч, вони можуть пересуватися) псевдоремінісценції (помилкові спогади)

ейфорія

патологічна жартівливість

зниження критики

недооцінка хвороби

дезориентированность