Типологія селищ міського типу

Загальні положення

Методичні вказівки складаються з трьох розділів. Перший розділ визначає селище як елемент системи розселення, типологію селищ, умови і засоби проектування. У другому розділі розкривається коло проблем, на рішення яких може бути спрямований творчий пошук. Третій (основний) розділ розкриває принципи обліку трьох груп чинників: ландшафтно-кліматичних, соціально-економічних і естетичних. Ставиться задача виділити головні і другорядні чинники і дати гармонічне проектне рішення.

Робота над проектом планування і забудови селища міського типу (10 семестр) є першим досвідом студента в області містобудування і формування архітектурно-просторового середовища на основі вимог функціональної організації і законів архітектурної композиції.

ВВЕДЕННЯ

На основі вивчення ландшафтних та інших місцевих особливостей території, а також знайомства з типологією житлових, суспільних і виробничих будинків повинна бути вирішена основна задача проекту - створення середовища, що характеризується високими якостями архітектурно-просторової композиції забудови, відповідає вимогам зручності для населення й економічності будівництва.

Проект розробляється на конкретній території (не менше 3-х варіантів). Студенту дається можливість вибору соціально-виробничої бази селища.

Передбачається, що селище забезпечене водопроводом, каналізацією та електропостачанням.

Вивчення селища міського типу

Населені місця підрозділяються на:

селища міського типу (робітничі, дачні тощо);

сільські населені місця (центральне селище, с/г підприємства, селище аграрно-промислового комплексу та ін.).

Селище є однією з низових ланок адміністративно-територіальної системи і відноситься до категорії населених пунктів міського типу.

Невеликі в порівнянні з містом розміри селищ вимагають більшої композиційної певності, строго вивіреного використання засобів виразності і ретельної роботи над деталями. Кількість населення залежить від функціонального профілю селища і коливається в межах від 1 до 5 тис. жителів.

Типологія селищ міського типу

Соціально-виробничий профіль селища визначається проектом районного планування. Розрізняють п'ять основних видів районного планування:

1 - промислові райони;

2 - приміські зони міст;

3 - сільськогосподарські райони;

4 - курортні райони;

5 - спеціалізовані райони.

Промисловий район	Приміська зона	Рекреаційний район	Спеціалізований район
1. Робоче селище. 2. Ремісно-виробниче селище (народний промисел) 3. Вахтове селище.	1. Промислове селище-сателіт. 2. Дачне селище. 3. Спортивно-туристичне селище. 4. Туристичне (центр національного парку, історико-меморіальний центр, пам'ятник містобудівного мистецтва тощо)	1. Рекреаційне селище. 2. Рекреаційно-спортивне селище. 3. Рекреаційно-туристичне селище.	1. Рибальське селище. 2. Звірорадгосп. 3. Чабанське селище. 4. Науково-експедиційне селище. 5. Лісгосп.

У промисловому районі може знаходитися переважно видобувна або обробна промисловість.

У експериментальних природних умовах застосовується вахтовий спосіб організації виробництва з перебуванням працюючих від тижня до декількох місяців.

Селища приміської зони створюються на базі винесених за межі міста виробничих підприємств, зв'язаних із місцевою сировиною, і відносяться, як правило, до змішаного типу.

У курортних селищах не менше половини населення складають тимчасові мешканці, що відпочивають.

Кількість населення дачних селищ складає не менше 2 тис. чоловік, із яких у сільському господарстві може бути зайнято не більше 25%.

2. ОСНОВНІ УМОВИ І ЗАДАЧІ КЛАУЗУРИ НА ТЕМУ „СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ”

Інформація, отримана студентами на вступній лекції, повинна бути достатньою для проведення клаузури, де окреслена первинна соціально-виробнича і композиційна гіпотеза селища, яке проектується.

Умови клаузури:

клаузура виконується поза зв'язками з конкретною ситуацією або на основі не менше 3-х варіантів топознімання;

природне середовище є предметом проектування;

клаузура може виконуватися без конкретної соціально-виробничої бази селища;

обов'язково виконується в рамках геометричних розмірів основних функціональних зон у М 1:2000;

подається у вигляді аплікативного колажу, макета або в плакатній графіці.

Задачі клаузури:

а) освоєння величинних співвідношень функціональних зон (масштаб кожної частини стосовно цілого).

Містобудівна практика свідчить, що для малих населених пунктів із забудовою змішаної поверхності густота населення на 1 га не може істотно впливати на розмір території. Тому попередній розмір території селища можна визначити з розрахунку 100 чол./га.

Особливу увагу варто звернути на розміри громадського центру і парку (зазвичай сильно перебільшуються), а також на „нічийні” території, що розділяють житлові групи, оточують центр і часто графічно включаються в композицію селища, не несучи визначеного функціонального навантаження (рис. 1, 2);

б) визначення планувального принципу організації праці, побуту і відпочинку жителів (рис. 2);

в) виявлення композиційного прийому (рис. 3, 4, 5, 6).

Композиція - це розташування і зв'язок між окремими частинами твору як єдиного органічного цілого. Динаміка композиції селища виявляється шляхом розподілу основних просторів і мас;

г) структура функціонально різних зон (рис. 1).

Кожна функціональна зона селища - селитьба, промисловість, центр, зелень, - крім геометричних розмірів, характеризується своєю щільністю, „фактурою”, просторовою переривчастістю. Подібні характеристики забудови в клаузурі можуть бути виражені різною інтенсивністю кольору, щільної або розрідженої сітки умовної забудови тощо;

д) вертикальна пластика композиції. Ідея наростання або зменшування поверховості забудов може мати на меті:

акцентування окремих композиційних вузлів, наприклад, громадського центру;

орієнтацію окремих груп шляхом підвищення або зниження забудови з визначених сторін;

спрямоване підвищення або зниження забудови всього селища з метою підкреслення морфології рельєфу або орієнтації його в одну сторону, наприклад, у бік водойми;

ж) містобудівний прийом, що враховує основний природний чинник.

Такими домінуючими природними чинниками можуть бути екстремальні кліматичні умови, гірський ландшафт, наявність природної зелені, річки або озера. Селище, розташоване на гірському схилі, набуває вид системи терас; розташоване на березі водойми селище будується як амфітеатр; зелень може стати внутрішнім простором кільцевого селища.

Загальна ціль клаузури - відвернути автора від розробки стереотипних „архітектурних сюжетів”, допомогти на обмеженому матеріалі розкрити якнайбільше цікавих рішень.

Підсумок. Вибір типу селища і конкретизації програми (тобто визначення кола проблем, розв'язуваних проектом). Орієнтування на рішення визначених кліматичних, ландшафтних, соціальних і об'ємно-просторових задач.