Правила оформлення курсової роботи

Зібраний, проаналізований та систематизований матеріал студент розподіляє за окремими питаннями, послідовність викладення яких встановлюється планом курсової роботи.

Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора інтервали 14 шрифтом Тіmеs New Roman або Агіеl.

Поля мають бути таких розмірів: ліве - 20 мм, праве - 10 мм,       верхнє-20 мм, нижнє - 20 мм.

Графіки повинні бути подані в редакторі Міkrоsgrаfх АВС, діаграми - в "Диаграмма Міkrоsоft Ехсеl" або "Диаграмма Міkrоsоft Grарh", схеми - в МS Оrgаnіzаtіоn Сhаrter 2.0 або Міkrоgrаfx АВС Flof  Сhаrter.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна, яка має бути оформлена за формою, наведеною у дод. 3. Титульну сторінку включа­ють до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш курсової роботи повинен містити: повне най­менування відповідного міністерства,  ВТЕК КНТЕУ; тему кур­сової роботи та назву підприємства, матеріали якого були використані у дослідженні проблеми; шифр і найменування спеціальності, курс, номер групи, форму навчання; прізвище, ім'я та по батькові студента; посаду, ініціали керівника, місто і рік виконання роботи (дод. 3).

Зміст містить усі розділи курсової роботи та номери їх почат­кових сторінок. Його розміщують за титульною сторінкою, листом-завданням.

Кожен розділ курсової роботи повинен мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком та текстом має дорівню­вати 3-4 інтервалам в основному тексті.

Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Таблиці, схеми, діаграми, графіки та інший ілюстративний мате­ріал слід подавати безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Сторінки курсової роботи, на яких наведено лише таблиці, діаграми, графіки, схеми, включають до загальної нумерації сторінок.

Графічний ілюстративний матеріал (схеми, діаграми, графіки тощо) позначають словом "Рис." і нумерують послідовно. Номер ри­сунка та його назву розміщують під рисунком (дод. 4).

Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака № (дод. 5).

Під час складання та оформлення таблиць необхідно дотриму­ватися таких вимог: таблиця має бути невеликою за розміром, вклю­чати тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища. Таку таблицю простіше читати й аналізувати. Кожна таблиця повинна мати загальний та внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці має стисло та чітко характеризувати її зміст, у ньому зазначають, що характеризується та за який період. Внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях вимірювання наведені дані. Якщо показники мають різноманітні одиниці вимірювання, їх потрібно наводити у спеціальній графі або поряд із показником, відокремивши їх комою.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені у додатках) у межах розділу.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над таблицею вказується: "Продовження табл. 1" або "Закінчення табл. 1".

Формули нумеруються послідовно за текстом роботи. Номер формули пишуть у круглих дужках з правого боку сторінки, напри­клад: (1).

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах потрібно розміщувати безпосередньо під формулою у тій послідов­ності, в якій вони наведені у формулі, та кожне - з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули слід виділяти в тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Якщо у курсовій роботі містяться додатки, то на них у тексті мають бути посилання.

Додатки до курсової роботи повинні містити інформаційні мате­ріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал:

· документи підприємства;

· рекламні матеріали;

· інструкції, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ПЕОМ, що розроблені у процесі виконання роботи;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній час­тині сторінки малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і цифра, що позначає номер додатка.

Додатки слід позначати послідовно арабськими цифрами.

Зміст кожного додатка може бути поділений на розділи та під­розділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі дода­ток нумерується цифрою, наприклад, 2.2 - другий розділ додатка 2; 3.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка 3.

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках. Наприклад, посилання [7, с. 25 ] означає таке: 7 - порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 - сто­рінка цитованого джерела, з якого використана відповідна цитата чи цифровий матеріал.

Список літературних джерел слід розміщувати у такій послі­довності: спочатку (у хронологічній послідовності) Закони України, потім - Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України. За ними - літературні джерела в алфавітному порядку (монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті). У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації. Відомості про книги повинні містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місто видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Відомості про журнальні чи газетні статті - прізвище, ініці­али автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки, на яких вони надруковані.

Відомості про джерела, які включено до списку, необхідно пода­вати згідно з вимогами державного стандарту. Зразок оформлення окремих видів використаних літературних джерел наведено у дод. 6.

До списку використаних літературних джерел включають всі джерела, які студенти вивчали у процесі виконання курсової роботи, але не менше 15 найменувань.