Місцеві опори і поняття про еквівалентну довжину труб

На відміну від опорів, розподілених по довжині трубопроводу, що виникають на прямих ділянках труб постійного діаметра, при усякому відступі від цих умов (прямолінійності і сталості діаметра) виникають додаткові опори, називані місцевими чи зосередженими. Розширення чи звуження труби (раптове чи поступове), поворот труби (плавний чи різкий під будь-яким кутом), вхід труби в деяку ємність, вихід труби з ємності, вихід рідини з труби в затоплений простір, часткове перекриття труби вентилем (краном) – усе це приклади місцевих опорів.

Втрати напору на місцевому опорі розраховують як частку від динамічного напору по формулі Вейсбаха (79)  За рідкісним винятком коефіцієнти місцевих опорів визначаються експериментальним шляхом і приводяться в літературі як довідкові дані. При послідовному розташуванні місцевих опорів у гідромагістралі для находження сумарних втрат окремі коефіцієнти  складають. Це можна робити тільки тоді, коли відстань між сусідніми опорами досить велика , для того, щоб потік рідини, вийшовши з попереднього місцевого опору, прийшов у сталий стан перед входом у наступний місцевий опір. У противному випадку принцип суперпозиції (додавання) втрат не застосовується, і обоє ці місцеві опори потрібно розглядати як один (може, не зовсім звичайне) загальний опір.

Для зручності розрахунку спільних втрат, розподілених і місцевих, використовують поняття еквівалентної довжини місцевого опору. Еквівалентною довжиною , називається така довжина прямолінійної (фіктивної, умовної) ділянки трубопроводу, втрати напору в який дорівнюють втратам напору в даному місцевому опорі при однакових витратах рідини. Виходячи з визначення, можна записати:  чи  відкіля . Тоді спільні втрати в дійсній трубі (довжиною  і діаметром ) і місцевому опорі .

Іншими словами, наявність місцевого опору, розташованого поруч із трубою (з параметрами  і ), рівносильно (з погляду втрат) подовженню труби на величину  до розрахункової величини .