Термінологічний словник

Виробнича функція – математична функція, яка визначає можливий обсяг виробництва в межах підприємства або економіки країни за даних ресурсів і технології.

Виробнича функція Кобба-Дугласа – функція, що характеризує технологію з повною взаємозалежністю факторів виробництва та з одиничною еластичністю випуску від масштабу.

Виробнича функція Леонтьєва – різновид виробничої функції, що характеризує технологію з невзаємозамінними факторами виробництва та з одиничною еластичністю випуску від масштабу.

Граничний продукт – приріст випуску при залученні у виробництво додаткової одиниці змінного фактора.

Граничний продукт у грошовому вираженні (виторг від граничного продукту) – зміна загального виторгу підприємства при використанні однієї додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна); дорівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості ресурсу, що використовується.

Граничні витрати – приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції).

Економічне зростання – збільшення реального обсягу продукції (ВВП) у країні.

Екстенсивний тип економічного зростання – зростання, що базується на кількісному збільшенні трудових і матеріальних ресурсів, які залучаються у виробництво.

Залишок Солоу – приріст сукупної продуктивності факторів виробництва.

Інноваційні перетворення – розробка та втілення наукових, технічних, технологічних, економічних і правових досягнень, спрямованих на вдосконалення діяльності підприємства, галузі та суспільства.

Інтенсивний тип економічного зростання – зростання національної економіки, яке ґрунтується на якісному вдосконаленні та ефективному використанні факторів виробництва на основі інноваційних перетворень.

Капітал – один із основних факторів виробництва, який складається з виготовлених товарів, призначених для подальшого використання у процесі виробництва. Розрізняють основний капітал (будівлі, машини, механізми) та обіговий (сировина, паливо, матеріали). Інші назви – капітальні блага, інвестиційні товари, засоби виробництва.

Капіталоощадний технічний прогрес – удосконалення техніки і технології, що дає змогу виробляти більшу кількість продукту та сталої кількості капіталу (або таку ж кількість продукту при меншій кількості капіталу).

Капіталомісткий технічний прогрес – удосконалення техніки і технології, що потребує більшої кількості капіталу для виробництва певної кількості продукту.

Капіталомісткість – відношення сукупного капіталу до ВВП.

Капіталоозброєність – відношення сукупного капіталу до робочої сили.

Крива виробничих можливостей – крива, яка показує різні комбінації двох товарів або послуг, що може виробляти національна економіка при повній зайнятості та повному обсязі виробництва, при незмінній кількості ресурсів та із незмінною технологією.

Модель акселератора – модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від змін в обсязі національного виробництва.

Модель зростання Солоу – модель, що показує вплив заощаджень, зростання населення і інноваційного (науково-технічного) прогресу на динаміку рівня життя.

Підприємці – частина людських ресурсів, яка бере на себе ризик організації інших ресурсів для виробництва товарів і послуг.

Продуктивність праці – загальний обсяг продукції, поділений на кількість праці, затрачену на виробництво цього обсягу продукції.

Сукупна продуктивність факторів виробництва – показник технологічного рівня виробництва.

  Технічний прогрес – запровадження нових методів виробництва, які скорочують витрати і, отже, підвищують продуктивність економіки, що розширює межі виробничих можливостей.

Трудоощадний науково-технічний прогрес – поступ у виробничих можливостях, що підвищує ефективність праці.

Фактор ефективності в економічному зростанні – здатність національної економіки ефективно поєднувати ресурси для досягнення такого зростання реального обсягу виробництва, який дозволяють фактори виробництва.