Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги: загальна характеристика

На відміну від неокласиків, Дж. Кейнс виходив із того, що для ринкової макроекономіки характерна нерівновага: вона не забезпечує повну зайнятість, не має механізму саморегулювання, а тому необхідно проводити державне регулювання сукупного попиту. Ці висновки Дж. Кейнс довів на прикладі найбільшої в історії ринкової економіки циклічної кризи 1929 – 1933 рр., яка змінилася багаторічною депресією, та виклав свою теорію в книзі “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” (1936 р.).

На противагу неокласикам Дж. Кейнс довів, що в ринковій економіці є невідповідність між інвестиціями і заощадженнями, тому що суб’єкти заощаджень і інвестори представляють різні групи населення і мають різні економічні інтереси та мотиви. Різними є і мотиви інвестицій, які не залежать тільки від відсоткової ставки. Такими мотивами можуть бути, наприклад, прибуток, який залежить від розмірів і ефективності інвестицій та кредитні установи, які надають кредити під певний відсоток. В результаті цього між заощадженнями і інвестиціями виникає нерівність, що породжує коливання сукупного розміру виробництва, доходу, зайнятості та рівня цін.

Кейнсіанську модель макроекономічної рівноваги у загальному вигляді розглянемо на рис. 6.2. Згідно з кейнсіанською теорією крива сукупної пропозиції  є горизонтальною, сукупний попит  нестійким, а ціни і заробітна плата нееластичні в напрямку зменшення. Зменшення сукупного попиту з  до  не чинить сильного впливу на рівень цін. Більше того, в цих умовах ринковий обсяг виробництва зменшується з О₁ до О₂ і може залишатися на цьому рівноважному рівні невизначено довгий термін. Отже, коливання сукупного попиту і нееластичність цін в напрямку зменшення свідчать, що безробіття може зростати і зберігатися в ринковій економіці протягом тривалого часу, що підтверджує думку Дж. Кейнса про необхідність макроекономічної державної політики регулювання сукупного попиту.

За твердженням Дж. Кейнса, кількість вироблених товарів та послуг знаходиться в прямій залежності від рівня сукупних витрат (або сукупного попиту), тобто витрат на товари та послуги. Важливими складовими сукупних витрат, як нам відомо, є споживання, інвестиції, державні витрати та чистий експорт.

Стан національної економіки і рівноважний ВВП, залежить від впливу зміни компонентів сукупних витрат, які задіяні на товарних ринках країни, а також розгляду умови досягнення рівноваги в залежності від моделі Кейнса – закритої або відкритої національної економіки країни.