Сутність самодіяльного туризму

Самодіяльний туризм – це подорожі активних способів пересування, що організовуються туристами самостійно.

Самодіяльний (неорганізований) туризм - специфічний вид суспільної туристської діяльності, що здійснюється на добровільній самодіяльній (аматорській) основі. Туристи самі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей.

Самодіяльний туризм об'єднує на добровільних засадах любителів пішохідних, спелеологічних, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації.
Самодіяльний туризм грунтується на діяльності добровільних туристських об'єднань, спілок і туристських клубів, які створюють власні нормативні акти, що регулюють туристську діяльність, проводять походи, туристські зльоти та змагання, видають власну туристську методичну літературу та періодичні видання.

Відпочинок під час самодіяльних походів не обмежується оздоровленням і відновленням сил, а спрямований також на активне пізнання навколишнього середовища, охорону природи, вивчення пам'яток історії та культури, ознайомлення з минулим і сучасним місця подорожі.
Самодіяльний туризм поєднує форми краєзнавчої та екскурсійної діяльності, суспільно корисну роботу за дорученням науково-дослідних, природоохоронних та інших організацій, а також організацію і проведення туристських зборів і змагань, самодіяльна і технічна творчість, начання туристських кадрів.

Самодіяльний туризм має програмно-нормативні основи, що визначають напрями, характер, зміст туристської суспільної практики, вимоги по оволодінню туристськими вміннями та навичками («Кодекс мандрівника», «Правила організації самодіяльних туристських подорожей»та ін.) Всі самодіяльні походи відбуваються згідно з правилами проведення туристських спортивних походів. Обмеження правилами і нормами необхідно для створення керованої системи самодіяльного туризму