Форми туристських подорожей

Туристські подорожі проводяться шляхом формування туристських груп у різноманітних організаційних формах: прогулянки,екскурсії, експедиції, походи.

Прогулянка - найпростіша форма туристсько-краєзнавчої роботи. Прогулянки організують у ліс, на річку, в гори і т.д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального туристичного спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з учнями молодших класів.
Екскурсія - це колективне відвідування визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою або розважальною метою. Тривають екскурсії в середньому до однієї доби. Вони чітко поділяються на три типи: на природу, до сфери господарської діяльності, у сферу культурної діяльності.

Навчальна (програмна) екскурсія - це запланований програмою короткочасний вихід учнів у навколишній світ для ознайомлення з конкретними об'єктами, типовими явищами і
процесами, які підтверджують теоретичні положення, що розглядаються на заняттях.
Краєзнавча позапрограмна екскурсія – організований вихід або поїздка групи учнів з метою вивчення свого краю.

Загальноосвітяі екскурсія - це вихід або поїздка на об'єкти культури, природи чи господарства самодіяльної групи учнів під керівництвом екскурсовода з метою розширення кругозору і підняття загального культурного рівня екскурсантів.

Похід - це подорож організованої групи учнівської та студентської молоді або дорослих туристів з використанням активних форм пересування за визначеним маршрутом, під час проходження якого можливе подолання природних перешкод: перевалів, порогів, печер і т.п. різних категорій і ступенів складності. Туристичний похід, як правило, переслідує кілька цілей, в яких домінуюча мета обумовлює туристський маршрут, тривалість подорожі, спосіб пересування, тип тимчасового житла й інші умови. У свою чергу мета і умови
подорожі визначаються матеріальними можливостями, станом здоров'я, віком і культурним рівнем, а також матеріально-технічною базою групи.

В поході проявляється вміння долати труднощі, люди навчаються колективізму і взаємодопомоги, в них зростає дисциплінованість і напористість.

 Похід особливо цінний, оскільки дуже часто в поході люди розкриваються зовсім з іншого боку, ніж у школі чи на роботі. Похід дозволяє глибше зрозуміти натуру людини, налагодити відносини.
Основна відмінність туристського походу від екскурсії полягає в тому, що в туристичному поході проводяться спостереження різноманітних об'єктів, явищ і процесів, які зустрічаються на маршруті, по заздалегідь складеному плану, тоді як екскурсія передбачає вивчення точно відібраних об'єктів за спеціальною програмою.

Експедиція - це подорож, яка проводяться з учнівською та студентською молоддю з метою вивчення історії рідного краю, навколишнього середовища, явищ соціального життя, цивілізації, дослідження географічних, етнографічних, історичних об'єктів з використанням технічних засобів пересування або без них. Експедиції в залежності від мети та напряму роботи можуть бути краєзнавчі, наукові тощо.

Від походів експедиції відрізняються більш комплексними навчально-виховними завданнями, а також тривалістю. В системі краєзнавчої роботи експедиції виступають, як більш складний у порівнянні з екскурсіями та походами вид подорожі. Тому в експедіціях з дітей беруть участь тільки старші підлітки, які вже мають досвід виробничо-екскурсійних занять і проявляють підвищений інтерес до досліджень. Експедиція дає можливість учням оволодіти елементарними прийомами дослідницької роботи в польових умовах, розвинути ініціативу і самодіяльність.
Під час проведення експедиції можливе подолання природних ських перешкод (перевалів, порогів, печер тощо). Ділянки маршруту експедицій, які відповідають вимогам до туристсько-
спортивних походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності (к.с.) для таких маршрутів встановлюється, як і для туристсько-спортивних походів.

Тематика шкільних краєзнавчих експедицій різноманітна і залежить, головним чином, від потреб місцевих наукових і господаррських установ в матеріалах краєзнавчого характеру, від зв’язків школи з організаціями, рівня наукової підготовки вчителя і старшокласників. Уміло поставлена краєзнавчо-експедиційна справа приносить юним дослідникам задоволення від суспільної значущості та корисності виконаної роботи. Усвідомлення цього підвищує почуття відповідальності за доручену справу, розвиває активність, ініціативу і самостійність, зміцнює дисципліну.