Охарактеризуйте методику навчання курсів “Природознавство”, “Я і Україна” у початковій школі за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова

ПИТАННЯ З КУРСУ

“ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

“ПРИРОДОЗНАВСТВО” І “СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО”   

1. Схарактеризуйте зміст освітньої галузі “Природознавство” у структурі Державного стандарту початкової загальної освіти.

           Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

           Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

           виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставитися до природи, людей і самого себе;

           формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

           розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

           забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

           засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

           оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

           Предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин “людина — природа”.

           Із Державного стандарту: Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів в межах освітньої галузі “Природознавство”. Змістові лінії освітньої галузі

: об'єкти природи, взаємозв'язки в природі; Земля — планета Сонячної системи, Україна на планеті Земля; рідний край, охорона і збереження природи, методи пізнання природи.

 

2. Схарактеризуйте зміст освітньої галузі “Суспільствознавство” у структурі Державного стандарту початкової загальної освіти.

           Метою освітньої галузі “Суспільствознавство” є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

           Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

           виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

           оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

           розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопиченням досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

           формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

           Громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства.

           Соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

           Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

       Із Державного стандарту: Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів в межах освітньої галузі “Природознавство”. Змістові лінії освітньої галузі: людина як особистість, людина серед людей, людина в суспільстві, людина і світ.

 

Охарактеризуйте методику навчання курсів “Природознавство”, “Я і Україна” у початковій школі за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова.

                В основі розвивального навчання лежить теорія Л.Виготського про зони розвитку дитини. Він установив, що розвиток інтелекту дитини відбувається через зону “найближчого розвитку”, коли дитина спочатку може зробити щось нове у співпраці з дорослим, а потім поступово переходить на такий рівень, коли може виконати цю дію самостійно. Таким чином, навчання веде за собою розвиток.

           На основі цієї теорії, В.Давидова та Д.Ельконіна розробили нову систему навчання, яка враховує особливості та структуру навчальної діяльності учнів, а також забезпечує розвиток теоретичного мислення. Відмінними характеристиками системи є побудова навчання згідно принципу змістового узагальнення, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним, а також дедуктивний шлях (від загального до часткового) викладання викладання матеріалу.

           Згідно із системою розвивального навчання, основним завданням навчального процесу є формування не знання як самоцілі, а певних навчальних дій: виокремлення проблеми з поставленого завдання; виокремлення загального способу розв'язання проблеми; контроль за процесом та результатами навчальної діяльності; оцінювання тощо.

           Ключовим у технології є особистісно-орієнтований підхід до учня та демократичний стиль спілкування.

           Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної

технологій навчання

Критерії	Традиційне (пояснювально-ілюстративне) навчання	Розвивальне навчання
Мета	Формування знань, умінь і навичок	Навчання способам навчальної діяльності
Характер мотивації	Зовнішня, засобами оцінки, змагання, заохочення, покарання	Внутрішня, з опорою на пізнавальний інтерес, внутрішні потреби особистості
Стиль спілкування	Авторитарний стиль, примушення	Діловий, демократичний стиль спілкування
Методи навчання	Пояснювально-ілюстративний, дія за зразком; логіка: від конкретного до загального	Логіка наукового пізнання: від загального до конкретного; розв'язання навчальних задач
Можливість саморозвитку	Самостійними є тільки домашні завдання та самостійні роботи на уроках, але вони не несуть розвивальної функції, оскільки є переважно репродуктивними	Задача вчителя полягає у пробудженні інстинкту самовдосконалення, активної самостійної діяльності
Форми навчання	Фронтальні	Колективні, групові

           Очевидно, що за системою Ельконіна-Давидова викладання курсу “Я і Україна” відрізняється від традиційного. Якщо проаналізувати сучасні програми, то згідно положень розвивального навчання побудована програма В.Ільченко, К.Гуз “Я і Україна. Довкілля”. Об'єктами інтеграції та розділами програми там виступають способи дослідження: моделювання, спостереження, дослідництво, конструювання. Викладення матеріалу відбувається дедуктивно, програма передбачає узагальнення матеріалу.

           Основною навчальною задачею виступає відкриття експерименту як способу перевірки гіпотези.

           У процесі навчання пріоритетними є такі методи: рішення навчальних задач, моделювання, дискусії, дослід, експеримент.

           Основні форми навчання: колективні й групові.

          

4. Поясніть сутність дослідницької поведінки молодших школярів у процесі навчання курсів “Природознавство”, “Я і Україна” за методикою О.Савенкова.

           Дослідницька поведінка (за О.Савенковим) розглядається як поведінка, що спрямована на вивчення об'єкта та має в основі психічну потребу у пошуковій активності. Відповідно, дослідницьке навчання — це навчання, побудоване на фундаменті дослідницької поведінки.

           Для розв'язання дослідницьких задач необхідні навички логічного та творчого мислення. У зв'язку з цим О.Савенков визначає такі уміння, що складають підгрунтя дослідницької поведінки: уміння бачити проблеми, задавати питання, висувати гіпотези, давати визначення поняттям, класифікувати, спостерігати, проводити експерименти, робити висновки та умовиводи, структурувати матеріал тощо.

           У сучасній теорії дослідницького навчання виокремлюють три рівні його реалізації:

1. Викладач ставить проблему та визначає стратегій й тактику її рішення.

2. Викладач ставить проблему, але метод її рішення учень шукає самостійно.

3. Постановка проблеми, пошук методів її дослідження та розробка рішення здійснюється учнями самостійно.

           Одним із ключових умінь у структурі дослідницької поведінки молодшого школяра, є уміння бачити проблеми (інтегративна властивість особистості, що характеризує мислення людини). О.Савенков пропонує спеціально розроблені вправи для розвитку цього вміння (в рамках вивчення курсів “Природознавство” і “Я і Україна”).

           Вправа “Поглянь на світ іншими очима”.

           Учитель читає дітям невеличке оповідання:

           Вранці небо вкрилося чорними хмарами, пішов сніг. Великі снігові хлоп'я падали на будинки, дерева, тротуари, газони, дороги...

           Завдання для учнів: продовжи оповідання кількома способами: ти просто гуляєш на дворі з друзями; ти водій вантажівки, що їде по дорозі; ти ворона, що сидить на дереві; зайчик у лісі.

           Метод шести розумних капелюхів. Ця методика розроблена Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різні капелюхи.

           Правила використання капелюхами.

           Одягаючи капелюх мислення, ми приймаємо на себе роль, на яку цей капелюх вказує. Знімаючи капелюх конкретного кольору, ми відходимо від цього типу мислення. При зміні одного капелюха на інший відбувається миттєве переключення мислення. Такий метод дозволяє переключити хід думок. Для відтворення своєї думки можна просто назвати капелюх.           

           Усього пропонується шість різнокольорових капелюхів. Наприклад, жовтий колір — це переваги, користь. Навіщо це робити? Які будуть результати?

           Вправа “Скільки значень має предмет?”

           Завдання: знайти якомога більше варіантів нетрадиційного, але реального використання предмета (цеглина, газета, крейда, олівець, паперова коробка тощо).